Справа № 585/1437/25
Номер провадження 1-кп/585/386/25
02 червня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали об'єднаного кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025205500000049 від 02.03.2025 року та за 12025205500000110 від 17.05.2025, відносно :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 23.11.2021 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, звільненого від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом умовно-достроково 31.12.2024 на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 на підставі ст. 81-1 КК України, на невідбутий строк 11 місяців 29 днів позбавлення волі, РНОКПП НОМЕР_1 , фактично проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 209 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
ОСОБА_3 у період дії воєнного стану, введеного на території України відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності, повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності та кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади на території м. Ромни за наступних обставин.
Так, 01.03.2025 о 09:32 ОСОБА_3 зустрів поруч з Роменським міськрайонним судом Сумської області на вулиці Соборній в м. Ромни, Сумської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , з котрим розпочав розмову, після чого останні, познайомившись між собою, вирішили спільно провести дозвілля та придбати речі на ринку в м. Ромни.
Під час спільного проведення часу ОСОБА_3 під приводом необхідності отримання грошових коштів шляхом їх переказу його дружиною на банківську карту ОСОБА_6 попрохав у останнього доступ до його мобільного додатку АТ «Ощадбанк» з метою перевірки нібито факту перерахування грошових коштів на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , емітовану на ім'я потерпілого ОСОБА_6 , на що останній погодився та надав ОСОБА_3 пароль від мобільного за стосунку АТ «Ощадбанк», який співпадав з пін-кодом банківської картки потерпілого, емітованої в АТ «Ощадбанк».
Під час перегляду мобільного застосунку АТ «Ощадбанк» потерпілого ОСОБА_6 . ОСОБА_3 виявив на банківському рахунку баланс грошових коштів в сумі 65 000 грн.
У цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення банківської картки потерпілого ОСОБА_6 з метою подальшого викрадення з неї грошових коштів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення банківської картки, ОСОБА_3 , здійснюючи зняття готівкових грошових коштів з банківської картки потерпілого ОСОБА_6 на прохання останнього, діючи умисно, таємно та з корисливих мотивів, розуміючи, що вищевказана банківська картка є офіційним документом, яка містить обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу, переслідуючи корисливий намір, під приводом неповернення банківської картки банкоматом, таємно привласнив банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , емітовану на ім'я потерпілого ОСОБА_6 , з якої здійснював спробу зняття готівкових грошових коштів з допомогою банкомату АТ «ПУМБ» по вул. Руденка в м. Ромни, поклавши її до кишені свого одягу.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, маючи у своєму розпорядженні банківську картку потерпілого ОСОБА_6 АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , маючи на меті обернення на свою користь чужих грошових коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, об 11:24 та об 11:25 01.03.2025 шляхом проведення двох транзакцій зняв грошові кошти з вказаної вище банківської картки потерпілого в сумі 2000 грн. та 5000 грн. за допомогою банкомату АТ «Ощадбанк» по вул. Руденка в м. Ромни Сумської області, в такий спосіб заволодівши ними.
Не зупинившись на скоєному, продовжуючи свій злочинний умисел, який виник раніше при перегляді балансу грошей на карті потерпілого, ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, маючи у своєму розпорядженні мобільний телефон потерпілого ОСОБА_6 , який ОСОБА_3 після здійснення дзвінків, потерпілому повернутий не був, маючи вільний доступ до мобільного застосунку АТ «Ощадбанк», володіючи інформацією про пароль від вказаного застосунку, здійснив вхід до вказаного вище додатку АТ «Ощадбанк» на мобільному терміналі потерпілого, у такий спосіб самочинно, без дозволу потерпілого, незаконно втрутився у мобільний додаток АТ «Ощадбанк» для дистанційного керування банківською карткою АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , емітованою на ім'я потерпілого ОСОБА_6 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 01.03.2025 об 11:41 через вказаний вище мобільний додаток здійснив переказ грошових коштів в сумі 40 000 грн. на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , належний його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в такий спосіб заволодівши грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 на суму 40 000 грн.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 47 000 грн.
Викраденим майном ОСОБА_3 у подальшому розпорядився на власний розсуд.
При цьому, відповідно до ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов'язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.
Під фінансового операцією, згідно з п. 65 ч. 1 ст. 1 цього Закону, слід розуміти будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Ромни, Сумської області, діючи умисно, маючи на меті розпорядження грошовими коштами, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, достовірно знаючи про те, що на незаконно привласненій ним банківській карті потерпілого ОСОБА_6 АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 знаходяться гроші у сумі 65 000 грн., розуміючи, що отримав доступ до вказаної банківської картки шляхом її привласнення, переслідуючи злочинну мету їх легалізації під виглядом правомірного розпорядження коштами здійснив фінансові операції з вищевказаними грошовими коштами.
Зокрема, о 11:24 та о 11:25 01.03.2025 шляхом проведення двох транзакцій у вигляді зняття готівкових грошових коштів з вказаної вище банківської картки потерпілого в сумі 2000 та 5000 грн. почергово за допомогою банкомату АТ «Ощадбанк» по вул. Руденка в м. Ромни Сумської області, в такий спосіб, заволодівши грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 7000 грн.
У подальшому, гроші у сумі 7000 грн. у готівковій формі були витрачені ОСОБА_3 на власні потреби, зокрема, на придбання продуктів харчування, алкогольних напоїв та проведення дозвілля.
У такий спосіб ОСОБА_3 розпорядився майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.
Окрім цього, 01.03.2025 об 11:41 через мобільний додаток АТ «Ощадбанк», використовуючи мобільний застосунок «ОщадБанку» та обліковий запис ОСОБА_6 , пароль від якого ОСОБА_3 став відомий від потерпілого, останній здійснив переказ грошових коштів в сумі 40 000 грн. одним платежем на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , належний матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у такий спосіб заволодівши грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 на суму 40 000 грн.
У подальшому вказані грошові кошти у готівковій формі були витрачені ОСОБА_3 на власні потреби, зокрема, на придбання продуктів харчування та товарів господарського призначення, в якості оплати послуг таксі для проїзду з м. Ромни, Сумської області до м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, для забезпечення особистих потреб членів сім'ї ОСОБА_3 .
Також, 01.03.2025 о 09:32 год. ОСОБА_3 зустрів поруч з Роменським міськрайонним судом Сумської області на вулиці Соборній в м. Ромни, Сумської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , з котрим розпочав розмову, після чого останні, познайомившись між собою, вирішили спільно провести дозвілля та придбати речі на ринку в м. Ромни.
Під час спільного проведення часу ОСОБА_3 під приводом необхідності отримання грошових коштів шляхом їх переказу його дружиною на банківську карту ОСОБА_6 попрохав у останнього доступ до його мобільного додатку АТ «Ощадбанк» з метою перевірки нібито факту перерахування грошових коштів на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , емітовану на ім'я потерпілого ОСОБА_6 , на що останній погодився та надав ОСОБА_3 пароль від мобільного застосунку АТ «Ощадбанк», який співпадав з пін-кодом банківської картки потерпілого, емітованої в АТ «Ощадбанк».
Під час перегляду мобільного застосунку АТ «Ощадбанк» потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_3 виявив на банківському рахунку баланс грошових коштів в сумі 65 000 грн.
У подальшому ОСОБА_3 , маючи на меті обернення на свою користь чужих грошових коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронних комунікаційних систем, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування мобільний телефон та сім-карту потерпілого оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , знаючи пароль, здійснив вхід до додатку «Ощад24» на невстановленому мобільному терміналі, у такий спосіб самочинно, без дозволу потерпілого, незаконно втрутився в мобільний додаток «Ощад24» для дистанційного керування банківською карткою АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , емітованою на ім'я потерпілого ОСОБА_6 .
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 , перебуваючи в місті Ромни, Сумської області, маючи на меті обернення на свою користь чужих грошових коштів, продовжуючи свої злочинні дії, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи єдиний злочинний умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронних комунікаційних систем, використовуючи мобільний телефон Samsung Galaxy A10 та сім-карту потерпілого оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , маючи у своєму розпорядженні пароль, самочинно, без дозволу потерпілого, 01.03.2025 об 11:41 через мобільний додаток «Ощад24» здійснив переказ грошових коштів у сумі 40000 грн. на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , належний його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у такий спосіб заволодівши грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 на суму 40 000 грн.
Згідно Закону України «Про платіжні послуги» мобільний додаток «Ощад24» є електронним платіжним додатком для здійснення платіжних та інших операцій в середовищі платіжної банківської системи та, відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», є електронною комунікаційною системою.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 361, ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 209 КК України визнав повністю, не заперечував проти обмеження судом обсягу дослідження доказів та фактичних обставин справи його допитом та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо його особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушенням та його наслідками, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив обставини, викладені в обвинувальних актах, надав суду показання про те, що він був звільнений від відбування покарання для служби у ЗСУ і у березні 2025 р. перебував у м.Ромни, оскільки проходив реабілітацію. У цей же час, у березні 2025 року, він на базарі у м.Ромни познайомився з потерпілим, вживали з ним спиртні напої, останній довірив йому зняти з банківської карти гроші і сказав пін-код, а він, знімаючи кошти, подивився баланс карти, а потім сказав потерпілому, що карту зажував банкомат, хоча реально залишив її собі і сховав. Потім вони під приводом відновлення банківської карти поїхали до відділення Ощадбанку, поряд із яким потерпілий відлучився у туалет, а свій мобільний телефон залишив йому, чим він скористався і поїхав від потерпілого. Він знав його пін-код до карти, потерпілий дав йому телефон і він знав пароль до його мобільного застосунку «Ощадбанк». Він зняв грошові кошти з банківської картки потерпілого в сумі 2000 грн. та 5000 грн., які використав на свої особисті потреби. Також через мобільний додаток перевів гроші своїй матері на карту останньої в сумі 40000 грн., на операцію. Загальна шкода потерпілому становить 47000 грн., яку він не відшкодував, але з її розміром повністю погоджується. На той час його мати перебувала у складному матеріальному стані та потребувала грошей на операцію, а тому він вчинив усі ці дії скориставшись довірою потерпілого, у вчиненому щиро розкаявся.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати: за ч. 1 ст. 209 КК України, як набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, вчинених особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом; за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу електронних комунікаційних систем.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, слід визнати його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить з того, що ним вчинено кримінальні правопорушення, які у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком (ч. 1 ст. 357 КК України, ч. 1 ст. 361 КК України), тяжкими злочинами (ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209 КК України), дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що згідно вимоги про судимість він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується з посередньо, з 30.06.2021 року знаходиться під динамічним спостереженням у лікаря-нарколога, під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває.
За сукупністю вказаних обставин, ураховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статей КК України, за якими останній визнаний винним, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, суд вбачає підстави для часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 23.11.2021 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, враховуючи продовження існування ризиків згідно ст. 177 КПК України та із урахуванням даних про особу, слід залишити застосованим до набрання вироком законної сили, об'єктивних підстав для зміни запобіжного заходу, на чому наполягав обвинувачений, судом не встановлено.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374, 395, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних првопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 209 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.;
-за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.;
-за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
-за ч. 1 ст. 209 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади, що пов'язані із розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 1 (один) рік та з конфіскацією майна, окрім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посади, що пов'язані із розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 1 (один) рік та з конфіскацією майна, окрім житла.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 23.11.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, що пов'язані із розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 1 (один) рік та з конфіскацією майна, окрім житла.
Зарахувати до строку відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 10 квітня 2025 року до набрання вироком законної сили, згідно ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою - залишити застосованим до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 10 квітня 2025 року.
Речові докази:
- мобільний телефон марки SAMSUNG моделі GalaxyA10, що належить ОСОБА_6 , який передано на зберігання у камеру зберігання речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області - повернути потерпілому.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Роменського міськрайонного суду Сумської області.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1