Справа № 161/17020/24
Провадження № 2/591/2635/24
03 червня 2025 року
Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.
за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,
представника позивача Малашевської І.Ю.,
представника відповідача Новак Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу №161/17020/24 за позовом Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам-
встановив:
У вересні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачка 20.04.2022 звернулась із заявою про призначення їй допомоги як внутрішньо переміщеної особи (ВПО) з використанням мобільного додатку порталу ДІЯ, зазначивши, що у неї пошкоджено житло. З 06.01.2024 відповідачка вибула до Київської області, а 20.02.2024 самостійно знялась з обліку через портал Дія. Відповідачу було призначено допомогу на проживання в сумі 2 000 грн. щомісяця, та приймалось рішення про автоматичне продовження виплати допомоги. Загалом з 01.03.2022 по 31.01.2024 відповідачу було виплачено 44 000 грн. Даними верифікації Мінфіну від 10.08.2023 виявлено невідповідності у зв'язку з тим, що місце проживання отримувача допомоги не внесено до переліку територій, на якій ведуться бойові дії. Відповідач не зверталася до Сумської міської ради як власник квартири, в якій зареєстрована. Отже, відповідач не мала права на отримання грошової допомоги на проживання з 01.05.2022 по 31.12.2023 відповідно до норм чинного законодавства. Посилаючись на п. 11 Порядку №332, зазначає про наявність підстав для повернення відповідачем коштів. Просить стягнути з відповідача на свою користь надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо-переміщеним особам в розмірі 40 000 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2024 відкрито провадження у справі. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.11.2024 передано справу за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07.01.2025 прийнято справу до розгляду та призначено судове засідання.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача із позовом не погодилась. Зазначила, що стаття 1215 ЦК України встановлює два виключення з загального правила щодо обов'язку повернути безпідставно одержані кошти: якщо виплата платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила виплату або у разі недобросовісності поведінки набувача. Матеріали справи не містять доказів зловживання або недобросовісністю поведінки з боку відповідачки, як набувача соціальної допомоги. Відповідачка стверджує, що не подавала жодних відомостей або документів з неправильними відомостями. Позивачем не доведено факту зловживань з боку відповідачки, винність її дій чи недобросовісність. Просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідно до заяви відповідача з Програмного забезпечення автоматизованого призначення, нарахування, масового перерахунку та виплати соціальних допомог (АСОПД/КОМТЕХ) відповідач проставила галочки у заяві у тому числі щодо такої інформації «Документ від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій». Відтак, саме при електронному зверненні з використанням мобільного додатка порталу ДІЯ відповідач зазначивши, що в неї є документи місцевого самоврядування щодо факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій проявила недобросовісність, яка є підставою для повернення нею безпідставно одержаних коштів за період з 01.05.2022 по 31.12.2023.
У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача зазначила, що відповідачка отримувала допомогу виключно як внутрішньо переміщена особа, допомоги на відновлення належного їй майна вона не отримувала, хоча дійсно зверталася із заявою на відновлення її майна вже 01.05.2022, у задоволенні якої відповідачці було відмовлено. Жодних відомостей про пошкодження її житла відповідачка позивачу не надавала. Станом на 20.01.2022 закон передбачав надання соціальної допомоги для ВПО без жодної прив'язки до пошкодження їхнього житла або майна. Жодної вимоги вказувати інформацію про наявність пошкодженого житла порядок не містив. Станом на 20 квітня 2021 року коли відповідачка подавала заяву як ВПО вона не зобов'язана була подавати (і не подавала) відомості про пошкодження її житла. Тільки починаючи з 01.05.2022 пункт 3 Порядку 322 було доповнено новим абзацем, яким передбачалось надання допомоги особам, житло яких зруйноване бо пошкоджене. Звертаючись до позивача 20.04.2022 позивачка діяла добросовісно.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що після отримання інформації в результаті верифікації даних у 2023 році було з'ясовано про відсутність підстав для нарахування позивачу допомоги. Допомога продовжувала позивачу виплачуватися до грудня 2023 року у зв'язку з тим, що при зверненні через портал ДІЯ позивачка проставила галочку у графі щодо наявності пошкодженого майна.
Представник відповідача заперечувала проти позову у судовому засіданні з підстав, зазначених у наданих заявах по суті.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 20.04.2022 відповідачка звернулась через портал ДІЯ з питання набуття статусу внутрішньо - переміщеної особи та одержання допомоги як внутрішньо - переміщена особа (а.с. 6). На обліку в м. Луцьк вона перебувала як внутрішньо - переміщена особа до 06.01.2024, знята з обліку у зв'язку з вибуттям в інший район (а.с. 6 зв.)
Відповідно до витягу з автоматизованої системи обробки документів отримувачів пенсій та допомог, який надано позивачем, за номером особового рахунку НОМЕР_1 зафіксовано звернення від 01.05.2022 р. ОСОБА_1 . У скріншоті вказано номер банківського рахунку заявниці для виплати допомоги, також зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , та проставлено галочки у чотирьох графах: (1) я усвідомлюю, що наведені мною відомості, які вплинули на надання допомоги, будуть перевірені згідно із законодавством; (2) я ознайомлений з умовами надання допомоги; (3) я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до закону; (4) документ від органів місцевого самоврядування щодо факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій.
07.05.2022 р. посадовими особами позивача було прийнято рішення про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 на підставі її звернення від 20.04.2022 р. Призначено суму допомоги на сім'ю - 2 000 грн за період з 01.03.2022 р. по 31.05.2022 р. (а.с. 14).
Рішенням №1/04.01.2024 від 04.01.2024 Департаменту соціальної політики Луцької міської ради встановлено, що за період з травня 2022 по грудень 2023 року ОСОБА_1 отримала допомогу на проживання внутрішньо - переміщеним особам в сумі 40 000 грн. Рішенням встановлено, що за результатом верифікації, у зв'язку з тим, що задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, яка є отримувачем допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12 грудня 2022 р. № 309 (за даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери Міністерства соціальної політики України), виплату допомоги припинено з грудня 2023 року, та встановлено, що заявниця не мала права на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у вказаний період.
Вирішено визначити обсяг надміру виплачених коштів у сумі 40 000 грн, встановити термін повернення надмірно виплачених коштів - до 25 березня 2024 р. (арк. справи 9).
Відповідно до скріншоту з Єдиної інформаційної системи соціальної допомоги з картки відповідача встановлено, що за період з березня 2022 р. по грудень 2023 р. відповідачу було виплачено 44 000 грн допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до акту № 01 від 03.01.2024 р., за результатами верифікації та моніторингу правильності інформації, що надається заявником для призначення державних соціальних допомог, на підставі даних інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу та інших джерел інформації виявлено, що задеклароване/зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 не входить до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані (а.с. 12)
Відповідно до даних верифікації Мінфіну, яка була здійснена 10 серпня 2023 р. по заявниці ОСОБА_1 , виявлено наступну невідповідність - населений пункт зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до листа департаменту інфраструктури міста від 28 грудня 2023 р., Департамент інфраструктури Сумської міської ради повідомив Департамент соціальної політики Луцької міської ради про те, що в Державному реєстрі майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не зареєстровано інформаційного повідомлення про пошкодження об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12)
Відповідно до адресованого позивачу листа Верхньосироватської сільської ради від 14.11.2024 відповідачка 10.04.2022 через послугу «єВідновлення» повідомила про своє пошкоджене майно, але у зв'язку з тим, що вона виїхала з населеного пункту та не відповідала на телефонні дзвінки, комісія з обстеження пошкодженого/знищеного майна так і не змогла встановити факт пошкодження через відсутніть доступу до помешкання (а.с. 110).
Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначається Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332.
Судом встановлено, що відповідачка вперше звернулася з питання отримання допомоги 20.04.2022.
Станом на цю дату пункт 3 цього порядку був викладений в такій редакції: Допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Постановою КМ № 507 від 29.04.2022 внесено зміни до наведеного вище передостаннього абзацу п. 3 Порядку: починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
07 травня 2022 року уповноваженими особами позивача на підставі заяви відповідача від 20.04.2022 було прийнято рішення про призначення допомоги.
Відповідно до п. 6 Порядку в редакції, чинній з 29.04.2022 та яка була чинна станом на час прийняття рішення про призначення допомоги (07.05.2022) для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (далі - Портал Дія).
У заяві зазначається: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження; відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону; номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка» або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги; наявність статусу особи з інвалідністю; відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.
Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.
Заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми.
Обробка персональних даних внутрішньо переміщених осіб, які подають заяву, здійснюється відповідно до законодавства про захист персональних даних.
З наведеної норми вбачається, що ані станом на дату звернення відповідачки із заявою від 20.04.2022, ані станом на 01.05.2022 (дата, зазначена як дата звернення відповідачки у наданому відповідачем скріншоті, в якому проставлена галочка у полі щодо наявності документа про пошкоджене майно) редакція порядку не містила вимоги стосовно зазначення при зверненні відомостей про наявність або відсутність зруйнованого/пошкодженого майна .
Станом на час прийняття відповідачем рішення про призначення допомоги переміщеним особам наведений порядок не містив положень стосовно підстав та механізму повернення надміру або помилково виплачених коштів як допомога.
Постановою КМ № 602 від 17.05.2022 Порядок доповнено пунктом 11, відповідно до якого у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
В подальшому протягом періоду, в якому відповідачка отримувала допомогу як ВПО, Порядок №322 зазнавав неодноразових змін.
При цьому з 01.08.2023 до Постанови було внесено зміни, доповнено абзацами 22-24, якими передбачено процедуру верифікації інформації з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги.
Відповідно до п. 29 Порядку в редакції, яка була чинна на момент винесення позивачем рішення про визначення обсягу надміру виплачених коштів (04.01.2024) у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тобто, положеннями Цивільного кодексу України встановлено умови, за яких безпідставно набута допомога не підлягає поверненню: а) ця сума надана фізичній особі як засіб до існування; б) виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і
Так, досліджуючи доводи сторін у цій справі, суд встановив, що відповідач звернувся до позивача із заявою про призначення допомоги у час, коли нормативним документом не було передбачено подання інформації стосовно наявності або відсутності пошкодженого/зруйнованого житла як підстави для виплати допомоги. Незважаючи на наявність в матеріалах справи інформації про дві заяви відповідачки - від 20.04.2022 та від 01.05.2022 , саме на підставі заяви від 20.04.2022 відповідачці була призначена допомога рішенням від 07.05.2022. Матеріали справи не містять доказів, що заява відповідачки від 20.04.2022 стосувалась призначення їй допомоги саме у зв'язку з пошкодженням/зруйнуванням житла та саме у зв'язку із пошкодженням або зруйнуванням житла відповідачці була призначена допомога.
З рішення від 07.05.2022 вбачається, що допомога відповідачці була призначена на два місяці з 01.03.2022 по 31.05.2022. Позивачем не надано доказів, що ним приймалось рішення про продовження виплати допомоги. За твердженням представника позивача виплата допомоги була продовжена автоматично на підставі того, що у заяві, яка була сформована 01.05.2022 була проставлена галочка у графі щодо наявності пошкодженого/зруйнованого майна.
Позивачем не повідомлено, яка норма права передбачала автоматичне продовження виплати допомоги у повідомленому випадку. З аналізу положень Порядку №322 в редакції на 31.05.2022 (визначена рішенням дата припинення виплат) вбачається, що не передбачено такого автоматичного продовження. Відтак, матеріали справи не містять доказів законності продовження виплати позивачем коштів відповідачу починаючи з 01.06.2022. Також відсутні докази того, що допомога позивачу була призначена саме у зв'язку з наявністю пошкодженого/зруйнованого житла, а не як особі, яка є внутрішньо переміщеною з територій, на яких ведуться бойові дії.
Зі змісту рішення позивача про визначення обсягу надміру виплачених коштів вбачається, що встановлено надміру виплачені кошти саме з тих підстав, що м. Суми не перебувало у переліку територій, на яких ведуться бойові дії, а не у зв'язку з наданням відповідачем, як стверджує позивач, недостовірної інформації щодо пошкодженого майна.
Вирішуючи вказаний спір, суд вважає за необхідне звернутися до принципу належного урядування. Зокрема, у п. 74 рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia) ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування встановлює, що на фізичну особу, яка діє добросовісно, не повинна перекладатися відповідальність за допущену органами держави помилку, якщо така помилка стала наслідком недотримання державними органами своїх внутрішніх правил і процедур крім випадків, якщо такі правила не випливають з публічно доступних актів, або якщо така особа була іншим чином обізнана або повинна була бути обізнаною про те, що державний орган не мав повноважень вчиняти відповідні дії. Суд виснував, що особа не має нести відповідальність за недотримання державними органами своїх власних внутрішніх правил та процедур, недоступних для громадськості та які, в першу чергу, призначені для забезпечення підзвітності та ефективності всередині державного органу (див. також рішення ЄСПЛ у справах: «Максименко та Герасименко проти України», заява №49317/07, п. 64, «Кривенький проти України», заява № 43768/07, п. п. 45, 71 та ін.). Як правило, непропорційність покладення на добросовісного набувача тягаря за виправлення помилок, допущених державним органом, має місце у справах, пов'язаних з поверненням безпідставно набутого майна або помилково нарахованої державної допомоги особі. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що ризик будь-якої помилки, допущеної державною владою, повинна нести сама держава; помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавлених осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення позивача відповідачу відповідно до Закону України була призначена допомога внутрішньо переміщеної особи у розмірі 2 000, 00 грн строком на три місяці - до 31.05.2022.
У періоді, в якому відповідачка отримувала допомогу як ВПО м. Суми, в якому зареєстрована відповідачка було віднесено до територій активних бойових дій з 24.02.2022 по 03.04.2022 (Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції ).
Тобто починаючи з 1 червня 2022 року відповідачка не мала права на отримання допомоги як особа, яка переміщена з територій, на яких ведуться бойові дії. Також суд констатує, що матеріали справи не містять доказів, що відповідачка звернулася за цією допомогою саме як особа, житло якої пошкоджене або зруйноване і саме у зв'язку з наявністю пошкоджень житла їй була призначена допомога.
Однак ця допомога в подальшому продовжувалась нараховуватися позивачем на кожний наступний календарний місяць до грудня 2023 року. Виплату допомоги припинено з січня 2024 року, з 06.01.2024 відповідачка самостійно знялась з обліку в м. Луцьку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується скірншотом з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Суд зазначає, що зловживанням або недобросовісністю з боку набувача соціальної допомоги в розумінні норм цивільного законодавства, зокрема, Порядку №332, є, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Тобто за вказаних умов суд дійшов висновку, що переплата за травень 2022 року - грудень 2023 року виникла не з вини відповідача або внаслідок його недобросовісних дій, а через недосконалість механізму призначення/припинення соціальної допомоги та його належної інтеграції з іншими базами даних, зокрема базою даних про внутрішньо переміщених осіб, та фактично свідчить про недотримання принципу належного урядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Стороною позивача у встановленому законом порядку не доведено факту зловживань з боку відповідача, винність його дій чи недобросовісність щодо надання недостовірних даних, що призвело до безпідставного отримання соціальних виплат, а отже позивачем не надано належних та допустимих доказів, що переплата за сумою призначеної допомоги виникла з вини відповідача. Також не вбачається рахункової помилки з боку позивача, оскільки допомога виплачувалась у встановленопу Порядком 322 розмірі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).
Матеріали справи не містять жодних доказів, що підтверджують виникнення помилки при нарахуванні допомоги відповідачу та дозволяють з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, або помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків певними службовими особами, відповідальними за призначення й нарахування допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
З указаних положень Порядку суд не вбачає, що у відповідача існував якийсь окремий додатковий обов'язок інформування позивача про втрату права на виплату допомоги (крім добросовісно та завчасно виконаного ним обов'язку подачі заяви про зняття з обліку як внутрішньо переміщеної особи через Портал Дія).
Тобто за вказаних умов суд дійшов висновку, що переплата виникла не з вини відповідача або внаслідок його недобросовісних дій, а через недосконалість механізму призначення/припинення соціальної допомоги та його належної інтеграції з іншими базами даних, зокрема базою даних про внутрішньо переміщених осіб, та фактично свідчить про недотримання принципу належного урядування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з огляду на відмову в задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.
Представником відповідача заявлено клопотання про стягнення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат надано: копію договору про надання правової допомоги, відповідно до додаткової угоди до якого визначено вартість послуг, що надаються, зокрема, що вартість усної консультації з вивченням документів становить 3 000 грн., вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів становить 4500 грн., складання та подання відзиву - 6 000 грн., складання та подання заяв по суті або заяв (клопотань) з процесуальних питань - 3 000 грн., ознайомлення з матеріалами справи - 3 000 грн., участь адвоката в судових засіданнях у справі - 3 000 грн. та порядок сплати за надані послуги - сплата узгодженої сторонами суми за надання правової допомоги здійснюється клієнтом в готівковому або безготівковому порядку. (а.с. 79-80). Також на підтвердження витрат надано акт №2 приймання - передачі правової допомоги, відповідно до якого вартість складання та подання до суду додатквих пояснень становить 3 000 грн (а.с. 99) Акт №4 приймання - передачі правової допомоги, відповідно до якої вартість послуги зі складання заяви про участь в режимі відеоконференції у судовому засідання становить 3 000 грн., участь адвоката в судовому засіданні, призначеному на 11.03.2025 становить 3 000 грн. (а.с. 159). Акт №3 приймання - передачі правової допомоги, відповідно до якої вартість послуги зі складання додаткових пояснень становить 3 000 грн. (а.с. 160). Акт №5 приймання - передачі правової допомоги, відповідно до якої вартість послуги з участі адвоката в судовому засіданні, призначеному на 17.04.2025 становить 3 000 грн. (а.с. 181). Акт №6 приймання - передачі правової допомоги, відповідно до якої вартість послуги зі складання заяви про участь в режимі відеоконференції у судовому засідання становить 3 000 грн., участь адвоката в судовому засіданні, призначеному на 30.05.2025 становить 3 000 грн.
Позивачем заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що представник відповідача фактично надавала послуги за укладеним договором, подавала заяви по суті та заяви з процесуальних питань, а також брала участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Разом з тим, відповідачем не надано доказів фактичного понесення витрат (платіжних інструкцій, фіскальних чеків, тощо). На підтвердження вартості наданих послуг надано лише акти приймання - передачі виконаних робіт. Договір про надання правничої допомоги та додаткова угода до нього не містить положень щодо строків оплати послуг.
Враховуючи наявність відповідного клопотання позивача, а також враховуючи ціну позову, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, а також той факт, що дана справа є малозначною, нескладною, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача до 3 000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.
Стягнути з Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 03 червня 2025 року.
Суддя О.О. Ніколаєнко