Справа № 517/441/25
Провадження № 2-з/517/1/2025
03 червня 2025 року с-ще Захарівка Одеської області
Захарівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Тростенюка В.А.,
секретаря судових засідань Грабової І.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в с-щі Захарівка заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі № 517/441/25 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів
встановив:
У провадженні судді Тростенюка В.А. на розгляді перебуває цивільна справа заОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
03.06.2025 до суду позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках банківських установ, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в межах ціни позову у розмірі 61 211, 20 грн.
Підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову є те, що за рахунок позивача відповідачем без достатньої правової підстави було набуто на власний рахунок грошові кошти у розмірі 30 000 грн., тому на його думку невжиття заходів забезпечення позову може надати змогу реалізувати грошові кошти та унеможливить виконання рішення суду в тому разі, якщо позов буде задоволено.
Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду з відповідною заявою для захисту своїх прав.
Відповідно до положень ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.
Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказана заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Стаття 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Пунктом 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність заявленого способу забезпечення позову та позовних вимог передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19).
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову недостатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах на ім'я ОСОБА_2 , при цьому жодних відомостей про наявність у відповідача рахунків в банківських установах та грошових коштів на цих рахунках суду не надає. Зокрема, не вказує найменування, місцезнаходження банківських та інших фінансових установ, номера рахунків, на яких зберігаються кошти відповідача, а накладення арешту може порушити інтереси інших осіб.
Відсутність відомостей про рахунки та вклади відповідача, не дає змоги визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.
Суд звертає увагу, що згідно п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачеві і де вони знаходяться.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що заявник не довів наявність правових підстав для застосування в даній цивільній справі заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-154,157 ЦПК України, суддя
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлено ухвалу - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: