Справа № 515/651/25
Провадження № 3/515/921/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
02 червня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , особою з інвалідністю 3 групи, непрацевлаштованого, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 30 червня 2000 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області,
за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 172147 від 02 травня 2025 року , ОСОБА_1 30 березня 2025 року та 01 квітня 2025 року о 18 години 00 хвилин по вул.Незалежності, в с. Жовтий Яр Білгород-Дністровського району Одеської області, у ході сварки ображав нецензурною лайкою гр. ОСОБА_2 , при цьому робив це голосно, щоб чули сусіди, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії.
ОСОБА_1 у судове засідання не доставлений.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 280 зазначеного Кодексу передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують або відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто вчинення нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є місце його вчинення, до якого законодавець відніс громадські місця, тобто частина будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі та характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року визначено, що при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Верховний Суд України у постанові від 04 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Мотивом хуліганства є неповага до суспільства, однак причини вчинення таких дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість) чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки. Тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності, характеризується порушенням громадського порядку та має бути вчинено в громадському місці, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
В протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказано, що останній у ході сварки висловлювався нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 , при цьому, не вказано, що це відбувалося з мотивів очевидної неповаги до суспільства, громадського порядку чи спокою громадян.
Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з наданими суду поясненнями, матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулася сварка. Тому, в даному випадку, відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Враховуючи те, що в даному випадку відсутні дії, які згідно із ст.173 КУпАП становлять об'єктивну та суб'єктивну сторону даного правопорушення, і матеріалами справи такі дії ОСОБА_1 не підтверджені, вважаю за необхідне закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення.
В силу ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП,
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Луцюк