Справа №: 452/1644/25
Провадження № 3/452/818/2025
Іменем України
02 червня 2025 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частиниНОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , 22 квітня 2025 року о 00.10год під час несення служби перебував в стані алкогольного сп'яніння, в умовах воєнного стану, чим вчинив недбале ставлення до військової служби. Відповідальність за ці дії передбачена частиною 2 статті 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 на сьогодні до суду не з'явився, під час минулого розгляду справи пояснював, що вже притягнутий за перебування цього дня на військовій службі в стані алкогольного сп'яніння і на нього накладено штраф в розмірі 17000грн.
Статтею 280 КУпАП,встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Суддя, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи. Тобто в такому документі фактично фіксуються беззаперечні дані про вчинення адміністративного правопорушення. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Формулювання адміністративного правопорушення вчиненого особою - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки правопорушення, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми КУпАП, тому що саме формулювання обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість особі щодо якої складено протокол у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного провадження.
Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За диспозицією частини 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Диспозиція даної статті передбачає спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення - військова службова особа.
У зв'язку з відсутністю в КУпАП тлумачення поняття «недбале ставлення військової службової особи до військової служби», для вирішення даних спірних правовідносин суд застосовує аналогію закону.
Згідно статті 425 КК України, а саме коментарю до неї - недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.
Під невиконанням обов'язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов'язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків.
Відповідно до Примітки до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Згідно Акту проведення службового розслідування та доданих матеріалів вбачається, що службове розслідування проводилося по факту застосування 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 службової зброї, та порушення військової дисципліни, шляхом вживання спиртних напоїв, за результатами якого вина особи щодо застосування зброї відсутня, а щодо вживання спиртних напоїв виражається у формі прямого умислу.
Із протоколу №12 про військове адміністративне правопорушення від 12.05.2025 року та пояснень правопорушника у суді відомо, що ОСОБА_1 по даному факту був притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Всупереч цьому у вказаному протоколі склад правопорушення повторно зазначено, що ОСОБА_1 22 квітня 2025 року перебував у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби, такі дії кваліфікуються за ст. 172-20 КупАП, однак жодних дій, що вчинені ОСОБА_1 та підпадають під кваліфікацію ч. 2 ст. 172-15 КупАП, дані протоколу про адміністративне правопорушення не містять, особу вже притягнуто до відповідальності за перебування на військовій службі у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Принцип "non bis in idem", або "двічі за одне й те саме не карають", означає, що особа не може бути притягнута до відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення. Цей принцип є основою права на справедливий судовий розгляд та гарантує, що особа не буде піддаватися подвійному покаранню за один і той самий злочин.
Разом з тим, із матеріалів справи невідомо, які дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати, встановлювати фактичні обставини справи, відшукувати докази на підтвердження викладених в протоколі обставин та відповідно самостійно кваліфікувати дії особи за відповідною частиною КУпАП.
Отже, суд позбавлений процесуальної можливості усувати допущені недоліки обвинувачення і як наслідок, дійти висновку про наявність у діях особи складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.
Суддя