ЄУН справи: 336/5101/25
Номер провадження: 1-кп/336/1244/2025
3 червня 2025 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув в спрощеному провадженні в судовому засіданні (за відсутності учасників судового провадження) кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087080000098 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,з середньою освітою,офіційно не працюючого,неодруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимого
-29.11.2024 р.Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125,ч.1 ст.129 КК України, -
встановив:
10.04.2025 р.приблизно о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_3 ,знаходячись поблизу будинку № 34-Б по вул.Миколи Корищенка в м.Запоріжжі,маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ,на грунті раптово виниклих неприязних відносин,наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_4 , таким чином згідно висновку експерта спричинив потерпілому садно підборіддя,що кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 як кримінальне правопорушення(проступок) передбачене ч. 1 ст. 125 КК України,а саме:умисне легке тілесне ушкодження.
17.05.2025 р.приблизно о 12 годині 40 хвилин ОСОБА_3 знаходився поблизу під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 ,де через тривалі неприязні відносини між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_5 виникла суперечка,під час якої ОСОБА_3 словесно погрожував вбити потерпілого ОСОБА_4 та його дружину ОСОБА_5 за допомогою ножів.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 як кримінальне правопорушення(проступок) передбачене ч. 1 ст. 129 КК України,а саме:погроза вбивством.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.
З урахуванням викладеного, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч.2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до статей 50,65 КК України особі,яка вчинила злочин, має бути призначено покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом'якшує або обтяжує покарання.
При призначенні обвинуваченому покарання,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень та враховує відомості про особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_3 офіційно не працює,раніше був судимий ,однак має постійне місце проживання, тяжких наслідків від його дій не настало .
Обставиною,яка пом'якшує покарання обвинуваченого,суд відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття у скоєному.
Такі висновки суду ґрунтуються на тому,що обвинувачений дає критичну оцінку своїм діям,послідовно визнає винуватість у скоєнні злочину,своїми активними діями сприяв органам слідства з'ясувати обставини вчинення злочину.
Потерпілі особи не наполягають на суворому покаранні обвинуваченого.
Обставин,що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України ,судом не встановлено.
З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого,його критичне ставлення до скоєного,що вказує на усвідомлення ним протиправності своїх дій та бажання стати на шлях виправлення,дозволяє зробити висновок,що обвинувачений загрози для суспільства не становить,є суспільно корисним,можливо прогнозувати,що в майбутньому його поведінка не буде спрямована на порушення існуючих у суспільстві норм та правил.
При визначені виду основного покарання,яке призначається обвинуваченому за ст.125 КК України,суд виходить з того,що згідно санкції ч.1 ст.125 КК України передбачені такі види основного покарання,як штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
Вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.11.2024 р. ОСОБА_3 було призначено покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 850 гривень,однак станом на час розгляду даної справи штраф ним не сплачений.
Суд виходить з того,що за відсутності у обвинуваченого доходів для сплати штрафу та місця постійної роботи для відбування виправних робіт,такі види покарання не можуть бути до нього застосовані,тому за ст.125 ч.1 КК України обвинуваченому суд призначає покарання у виді громадських робіт.
При визначені виду основного покарання,яке призначається обвинуваченому за ст.129 КК України,суд виходить з того,що згідно санкції ч.1 ст.129 КК України передбачені такі види основного покарання,як пробаційний нагляд на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.
Пробаційний нагляд як основне кримінальне покарання полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд дійшов висновку,що з урахуванням обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого досягнення мети кримінального покарання можливо при призначенні ОСОБА_3 основного покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на обвинуваченого обов'язків,передбачених ст.591 КК України.
Відповідно до ст.72 КК України,не відбуте покарання у виді штрафу 850 гр.,призначене обвинуваченому вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.11.2024 р.,при призначенні остаточного покарання складанню з іншими видами покарань не підлягає та виконується самостійно.
Речові докази,судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376, 381-382 КПК України суд,-
ухвалив:
Визнати винуватим ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення(проступку), передбаченого ч.1 ст. 125,ч.1 ст.129 КК України та призначити йому покарання
по ч.1 ст.125 КК України у виді 200 годин громадських робіт
по ч.1 ст.129 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України,за сукупністю кримінальних правопорушень(проступків),застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим,призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
На підставі ст.71 та ст.72 КК України ,за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 покарання шляхом складання покарання ,яке призначається цим вироком у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки ,з невідбутим покаранням за вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.11.2024 р. у виді штрафу в розмірі 850 гривень та остаточно призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та штрафом у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят)гривень, із самостійним виконанням покарання у виді штрафу.
На підставі ч.2,п.3,4 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).
Роз'яснити, що ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду станом на час ухвалення цього вироку карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1