с-ще Новомиколаївка
Іменем України
27 травня 2025 року ЄУ № 322/285/25 (Провадження № 1-кс/322/176/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2025 за №12025082300000032, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Світла Долина Новомиколаївського району Запорізької області, громадянину України, який перебуває на посаді стрільця - зенітника відділення охорони 3 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, одруженому, який має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
до слідчого судді надійшло згадане клопотання, зі змісту якого випливає, що ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 9 березня 2025 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в селі Самійлівка Запорізького району Запорізької області, маючи не приязні відносини до місцевої мешканки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішив вчинити умисне вбивство останньої.
Для реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_5 взяв із собою обріз мисливської рушниці 12-го калібру, який останній придбав при невстановлених обставин.
В зазначений час, ОСОБА_5 через паркан проник на територію приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_9 , де шляхом розбиття скла на вхідних дверях, проник до приміщення будинку. Перебуваючи у будинку, ОСОБА_5 привів в готовність вогнепальну зброю, та утримуючи її на поготові для здійснення пострілу прослідував до спальної кімнати, в якій помітив ОСОБА_9 , яка в цей час перебувала в сидячому положенні на дивані. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 навів вогнепальну зброю в бік ОСОБА_9 та здійснив прицільний постріл, в наслідок якого спричинив потерпілій одиночне вогнепальне дробове наскрізне поранення грудної клітки в плевральні порожнини з ушкодженням по ходу раневих каналів трахеї, лівої легені та осколковими переломами правої ключиці та 4-го ребра, від яких остання померла на місці, тим самим умисно вбив ОСОБА_9
11 березня 2025 року, слідчим СВн ВнП №3 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій на підставі наданих матеріалів, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025082300000032, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.
27 травня 2025 року, підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому правопорушення (злочину) підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 10.03.2025 - приміщення домоволодіння приватного будинку АДРЕСА_2 , під час проведення якого було виявлено труп місцевої мешканки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі слідами речовини бурого кольору (крові) на тілі;
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 №83, згідно якого смерть останньої настала в результаті: «одиночного вогнепального дробового наскрізного поранення грудної клітки з ушкодженням кісток скелету та внутрішніх органів»;
- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_9 №83 від 23.04.2025, згідно якого зафіксовані тілесні ушкодження на тілі трупу, а саме: одиночне вогнепальне дробове наскрізне поранення грудної клітки проникаюче в плевральні порожнини з ушкодженням по ходу ранових каналів трахеї, лівої легені та осколковими переломами правої ключиці та 4-го ребра по лівій лопатковій лінії, які у сукупності ускладнились розвитком шоку (травматичного, геморагічного);
- протоколом огляду трупу ОСОБА_9 , згідно якого встановлені та описані наявні тілесні ушкодження на тілі останньої та під час якого було виявлено деформований, неправильно-овоїдну форми твердий металевий сторонній предмет (тіло), який випав з вихідної рани задньої поверхні лівої половини грудної клітки при перевертанні трупу, виконаного з блискучо сіруватого металу (картечі), діаметром близько 0,8 см, який являє собою одиничну свинцеву картеч, розмірами 9х9х7 мм, масою 3,06 г.;
- висновком судово-комісійної медичної експертизи №816/к від 20.05.2025, згідно якого встановлені довжина раньових каналів на тілі трупу ОСОБА_9 , їх рух напрямку, кут напрямку та розташування вхідних та вихідних проекцій ран з кутом з місця здійснено пострілу, а також встановлені антропометричні дані особи, яка здійснила постріл з вогнепальної зброї як знаходячись у кімнаті, де було виявлено труп, так і перед входом до неї, згідно яких: антропометричні дані (зріст) ОСОБА_5 , найбільше відповідають куту пострілу з вогнепальної зброї, що було здійснено у потерпілу, яка знаходилась у положенні сидячи з вертикально розташованим тулубом;
- протоколом огляду від 13.05.2025, згідно якого оглянуто відеозапис проведення слідчого експерименту від 21.03.2025 за участю спеціалістів в області криміналістики, в області балістики та судової медицини, а також ролі статистів ( ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ), під час якого зроблені відповідні скрін-шоти з фіксацією пожолень тіла та відстані особи, яка здійснила постріл у ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_11 від 16.03.2025, згідно якого останній пояснив, що в середині грудня 2024 року ОСОБА_10 запросив його на зустріч у с. Самійлівка, де показав предмет, схожий на вогнепальну зброю. Далі, 15 лютого 2025 року вони знову зустрілися, після чого пішли в поле між селами Світла Долина та Самійлівка. Там ОСОБА_10 здійснив два постріли з обріза, після чого передав його свідку, який також вистрілив двічі. Після пострілів вони розійшлися по домівках. ОСОБА_10 перед цим видалив повідомлення у Telegram, в якому пропонував піти постріляти. У ніч з 8 на 9 березня 2025 року ОСОБА_10 ночував у свідка, вранці вони разом гуляли селом ОСОБА_12 . Надалі, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 прийшли до знайомого ОСОБА_13 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Там вживали спиртні напої. Близько опівночі вирішили вкрасти гроші у ОСОБА_9 , оскільки вона отримала пенсію. Зі слів свідка, ОСОБА_10 мав при собі той самий обріз. Близько 01:00 години ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 проникли у будинок ОСОБА_9 , розбивши скло. У середині будинку ОСОБА_5 тримав обріз, який тому передав ОСОБА_10 . Перебуваючи в будинку свідок ОСОБА_11 почув два постріли та злякався, після чого всі учасники розбіглись у різних напрямках, вибігли з будинку потерпілої ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 21.03.2025, згідно якого остання пояснила, що її чоловік, ОСОБА_5 , мобілізований військовослужбовець, перебував у відпустці з 05.03.2025. Так, 09.03.2025 до них додому прийшли знайомі - неповнолітній ОСОБА_10 та малолітній ОСОБА_11 , які разом із її чоловіком вживали спиртне. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 виявляли агресію щодо ОСОБА_9 , висловлювали наміри «навести у неї шмон». Приблизно о 20:15 ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та її чоловік ОСОБА_5 покинули будинок та кудись пішли. Наступного дня, 10.03.2025 поведінка ОСОБА_5 була стурбована та він вів себе не так як зазвичай. 11.03.2025, дізнавшись про вбивство ОСОБА_9 , свідок запідозрила свого чоловіка. Сам ОСОБА_5 на питання свідка про свою причетність до вбивства відповів, що «можливо, це (тобто вбивство) зробив він»;
- протоколом слідчого експерименту від 16.03.2025, за участю малолітнього свідка ОСОБА_11 , в ході якого останній відтворив та показав обставини вчиненого злочину відносно ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час якого приймав участь ОСОБА_5 , який з «обрізу» мисливської рушниці здійснив постріли перебуваючи у будинку;
- протоколом слідчого експерименту від 21.03.2025 за участю спеціалістів в області криміналістики, в області балістики та судової медицини, а також ролі статистів ( ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ), під час якого було уточнено і відтворено імовірні відомості, а саме: положення, зріст та відстань особи, що могла скоїти умисне вбивство ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2
- протоколом огляду місця події від 26.03.2025, згідно якого за адресою: південна околиця с. Самійлівка, Запорізького р-ну, Запорізької області за координатами 47,888266 та 35,996156, серед іншого, було виявлено та вилучено: предмет схожий на обріз мисливської рушниці та 2 предмети схожі на гільзи з маркуванням «12 83» (з верхнього ствола) та « НОМЕР_2 » (з нижнього ствола);
- протоколом огляду від 28.04.2025, згідно якого було оглянуто Web-сторінки всесвітньої інформаційно-комунікаційної мережи об'єднаних комп'ютерних мереж для зберігання та передачі інформації - «INTERNET» з відкриттям «Гугл-карт» та співставленні точки положень: місце мешкання ОСОБА_5 , місце мешкання потерпілої ОСОБА_9 (місце вчинення кримінального правопорушення), місце виявлення обрізу мисливської рушниці (знаряддя вчинення злочину) та маршруту імовірного слідування ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- висновком судово-хімічної експертизи, експертів Запорізького НДЕКЦ МВС України №КСЕ-19/108-25/7365-ФХВР від 04.04.2025, згідно якого: в каналах стволів обрізу мисливської рушниці та на внутрішніх поверхнях 2-х металевих гільз виявлено вибухову речовину - одноосновний пітроцелюлозний (бездимний) порох, яка придатна до вибухового перетворення;
- висновком судово-балістичної експертизи, експертів Запорізького НДЕКЦ МВС України №КСЕ-19/108-25/7365-БЛ від 07.04.2025, згідно якого: наданий на дослідження обріз мисливської рушниці придатний до проведення пострілів та є нестандартною вогнепальною стрілецькою зброєю - обрізом двостольної гладкоствольної мисливської рушниці 12-го калібру іноземного виробництва, в якому шляхом внесення саморобним способом змін в конструкцію було вкорочено блок стволів та видалено приклад;
- висновком судово-балістичної експертизи, експертів Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-25/8906-БЛ від 06.05.2025, згідно якого: надані на дослідження 2 предмети схожі на гільзи з маркуванням «12 83» (з верхнього ствола) та « НОМЕР_2 » (з нижнього ствола) та 4 металеві предмети (картечини) - сферичні кулі, є складовими частинами боєприпасу, та: залишили на собі сліди зброї і були стріляні з обрізу мисливської зброї 12-го калібру, який згідно з протоколом огляду місця події від 26.03.2025, згідно якого за адресою: південна околиця с. Самійлівка, Запорізького р-ну, Запорізької області за координатами 47,888266 та 35,996156, серед іншого, було виявлено та вилучено: предмет схожий на обріз мисливської рушниці;
- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
Слідчий і прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав викладених у ньому, просили його задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 саме умисного вбивства є необґрунтованою, допускав, що вбивство було вчинено з необережності, тобто дії останнього доречно кваліфікувати за ст.119 КК України. За такої кваліфікації підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні, з огляду на приписи ч.2 ст.183 КПК України. Ризики наведені у клопотанні або формальні або недоведені, тому просив відмовити у задоволення клопотання.
ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що до пострілу не розумів, що в його руках знаходилась вогнепальна зброя. Постріл зробив випадково, коли щось грюкнуло в будинку.
Вислухавши пояснення підозрюваного, думку захисника, доводи слідчого і прокурора, а також вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Доводи захисника і підозрюваного не спростовують обґрунтованості підозри, оскільки вона підтверджується доданими до клопотання документами. На обґрунтовання підозри у вчиненні ОСОБА_5 згаданого кримінального правопорушення зокрема вказують неможливість неусвідомлення ОСОБА_5 того, що він незаконно проник на територію, а потім в будинок сторонньої особи, що в момент події у нього в руках знаходилась вогнепальна зброя, у сукупності із фактом здійснення ним двох пострілів з близької відстані у потерпілу.
Кваліфікація кримінального правопорушення, на теперішній час не є остаточною і за умови наявності відповідних доказів може бути змінена, зокрема і в частині кваліфікації дій осіб, які разом із ОСОБА_5 знаходились в будинку потерпілої.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На ризик переховування від органів досудового розслідування і суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України насамперед свідчить той факт, що ОСОБА_5 усвідомлює суворість покарання яке йому загрожує, в разі доведення вини і не бажає опинитися в місцях позбавлення волі.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України є достатньо високим.
Ризик передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, є меншим порівняно з попереднім. Дійсно орган досудового розслідування тривалий час не міг встановити місце знаходження знаряддя вбивства, втім перебування ОСОБА_5 під час події у стані алкогольного сп'яніння допускає вірогідність того, що він дійсно не пам'ятав де викинув обріз. Водночас наразі не встановленні, або не вилученні ряд інших речових доказів (сумка, одяг тощо), а позиція ОСОБА_5 , яка виразилась у зміні пояснень, які надавалися ним до набуття відповідного процесуального статусу, може вказувати на намір приховування чи знищення таких доказів.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, так саме є меншим порівняно з першим. Так, показання потерпілих в контексті доказового значення не є вирішальними і їх зміна навряд чи матиме принципове значення для кваліфікації дій підозрюваного. Свідок ОСОБА_14 взагалі має право відмовитись від надання показів, з огляду на приписи ст.63 Конституції України і ст.18 КПК України. Водночас, раніше згадана зміна ОСОБА_5 пояснень, і висування версії щодо необережного вбивства, може вказувати на наміри схиляння ОСОБА_10 і ОСОБА_11 (перший до речі, наразі взагалі заперечує факт перебування в будинку потерпілої ОСОБА_11 і ОСОБА_5 ) до відмови від дачі показань, або їх зміни на такі, що узгоджувалися саме із версію підозрюваного. Підозрюваному добре відомі не тільки особи ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , а також їх батьків та інших близьких родичів.
Ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, також не є достатньо високим, втім він все ж таки існує, з огляду на те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, і може тривалий час знаходиться поза межами місця проведення досудового розслідування і під приводами виконання службових завдань уникати участі у проведенні слідчих дій.
Отже вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, вік, стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, факт проходження військової служби, те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопрушення, наслідком якої настала смерть людини.
У відповідності до п.п.61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
Зазначені обставини, наряду із існуванням високого ступеня ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, і меншого ступеню ризиків, передбачених п.п.2 - 4 КПК України, дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно запобігти вказаним ризикам.
Отже слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підлягає задоволенню.
На підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 184, 192 - 194, 196, 197, 395 КПК України, слідий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, які відраховуються з 27.05.2025 (тобто до 24-00 год 25.07.2025).
Виконання ухвали доручити ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.
Встановити строк дії ухвали до 25.07.2025 (включно).
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який тримається під вартою в той самий строк з моменту отрмання копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1