02 червня 2025 року
м. Чернівці
cправа № 725/10318/23
провадження 22-ц/822/512/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Височанської Н.К., Одинака О.О.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів за минулий час на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 218 410 гривень за останні 9 років починаючи з 01 січня 2015 року по 01 грудня 2023 року включно відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено.
Попереджено ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на орган опіки й піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради контролю за виконанням ОСОБА_3 батьківських обов'язків.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2025 року.
В поданій апеляційній скарзі міститься клопотання в якому апелянт просить поновити строк на подання доказів та приєднати до матеріалів справи копію листа ГУНП в Чернівецькій області від 06 травня 2025 року № 57007-2025, копію наказу № 389о/с від 14 листопада 2024 року.
В обгрунтування клопотання зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення в частині стягнення аліментів послався на довідку про доходи № 155 від 18 квітня 2024 року, виданою ГУ Національної поліції в Чернівецькій області за якою ОСОБА_3 працює у ГУНП в Чернівецькій області та його середня заробітна плата складає близько 45 000 грн щомісячно. Однак ОСОБА_3 приховав від суду інформацію про те, що він звільнився з органів поліції та на момент ухвалення рішення рівень його доходів змінився, що суттєво впливає на визначення розміру частки, з якої будуть нараховуватись аліменти. Про вказані обставини ОСОБА_1 дізналась на початку травня 2025 року по місцю служби в ГУНП в Чернівецькій області про можливість пред'явлення виконавчого листа про стягнення аліментів до бухгалтерії установи. Дізнавшись про звільнення ОСОБА_3 , 02 травня 2025 року адвокатом Рендюк Н.В. виконано запит, на який 06 травня 2025 року отримано відповідь про звільнення ОСОБА_3 зі служби в ГУНП в Чернівецькій області з 18 листопада 2024 року.
Частинами другою, третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і про відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні по суті спору.
Відповідно до положень ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 367 визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що на суд апеляційної інстанції покладається обов'язок повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі з наданням відповідної оцінки доводам скаржника, якими останній обґрунтовує вимоги апеляційної скарги
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей.
Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З огляду на те, що на момент ухвалення рішення судом у зазначеній справі, ОСОБА_3 звільнено з посади інспектора відділу організаційного забезпечення «Корпус оперативно-раптової дії» ГУНП в Чернівецькій області з 18 листопада 2024 року за власним бажанням, враховуючи, що про зазначене позивач довідався у травні 2025 року з метою, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та постановлення законного й обґрунтованого рішення, суд вважає, що подане клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 83, 367 ЦПК України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк для подання доказів до апеляційної скарги.
Клопотання ОСОБА_1 про приєднання доказів задовольнити.
Приєднати до матеріалів справи копію листа ГУНП в Чернівецькій області від 06 травня 2025 року № 57007-2025, копію наказу № 389 о/с від 14 листопада 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Половінкіна
Н. К. Височанська
О. О. Одинак