Єдиний унікальний номер 640/3719/19
Номер провадження 22-ц/818/250/25
02 червня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (судді-доповідача) - Мальованого Ю.М.,
суддів - Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Сологубовської Анжеліки Едуардівни про відвід судді Яцини Віктора Борисовича у справі № 640/3719/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Міністерства юстиції України, міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулової Лариси Августівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалтинг захід», Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування правочину укладеного за результатами проведення електронних торгів, визнання недійсною та скасування реєстрації права власності, відновлення (визнання) права власності, витребування майна від набувача, відновлення реєстрації місця проживання,
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 14 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Міністерства юстиції України, міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському району м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулової Лариси Августівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалтинг захід», Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування правочину укладеного за результатами проведення електронних торгів; визнання недійсною та скасування реєстрації права власності; відновлення (визнання) права власності; витребування майна від набувача; відновлення реєстрації місця проживання залишено без задоволення.
25 липня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сологубовська Анжеліка Едуардівна, на вказане судове рішення подав апеляційну скаргу, у зв'язку з чим справу призначено до розгляду.
28 травня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 -адвокат Сологубовська А.Е. подала заяву про відвід судді Яцини Віктора Борисовича, посилаючись на його упередженість та зацікавленість у вирішенні спору на користь відповідача ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви вказувала, що постановою Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі головуючого судді Яцини В.Б. суддів колегії Кіся П.В., Хорошевського О.М. за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 05 лютого 2019 року по справі №640/2300/19 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви було скасовано арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_4 .
Вказувала, що при оскарженні ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_4 не було сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги у повному обсязі. Проте, судовою колегією, вказану справу не було знято з розгляду для надання часу на усунення недоліків, а було ухвалено судове рішення по суті спору, що є грубим порушенням норм цивільного процесуального законодавства України.
Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу), також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України (частина 2 статті 36 ЦПК України).
Згідно з частиною 4 статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1 ,2, 9 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є підставою для відводу в розумінні статті 36 ЦПК України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу й не свідчить про його упередженість чи необ'єктивність у розгляді даної справи.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, на яку посилається заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Яцини В.Б., в касаційному порядку скасована не була. Відповідно до даних з КП «Д-3», а саме виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України при звернені до суду з апеляційної скаргою апелянтом 28 лютого 2019 року сплачено 384,20 грн, що відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».
Даних, які б прямо чи опосередковано свідчили про заінтересованість судді Яцини В.Б. в результаті розгляду справи № 640/3719/19, а також інших доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів матеріали справи не містять.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Яцині В.Б. питання про відвід, відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Сологубовської Анжеліки Едуардівни про відвід судді Яцини Віктора Борисовича визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Яцини Віктора Борисовича передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина