Справа № 761/28275/22 Суддя (судді) першої інстанції:Юзькова О.Л.
28 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Бєлової Л.В.
суддів: Аліменко В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову від 05.12.2022 Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17539 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 35685/26/15/07/30217001 від 07.11.2022, і закрити справу про адміністративне правопорушення;
2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 05.12.2022 Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 36001/26/15/07/30217001 (бланк 004520) від 08.11.2022, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Шевченківського районного суд м. Києва від 12 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління ДПС ум. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 05.12.2022, справу про адміністративне правопорушення закрито.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 470 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що суд помилково визнав правопорушення разовим, оскільки, на думку апелянта, воно має триваючий характер, а отже, строк притягнення до адміністративної відповідальності слід обчислювати з дня його виявлення.
Також наголошено, що головний бухгалтер, відповідно до своїх посадових обов'язків, є відповідальною особою за дотримання порядку готівкових розрахунків, тому позивач є належним суб'єктом відповідальності.
Окрім того, апелянт вважає необґрунтованим покладення на відповідача витрат на правову допомогу, оскільки їх розмір не відповідає складності справи та обсягу наданих послуг.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 12 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
У відзиві позивач зазначає, що правопорушення, за яке притягнуто позивача, є разовим, а не триваючим, тому строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив ще до винесення постанови про накладення стягнення, що узгоджується з положеннями статті 38 КУпАП та висновками Верховного Суду, зокрема у справі № 761/25397/16-а.
Крім того, позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки фактичне здійснення готівкових розрахунків не входить до її службових обов'язків, а покладено на касира підприємства. У свою чергу, апелянт не надав належних доказів на підтвердження вчинення порушення саме позивачем, як того вимагають положення КУпАП.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, з метою заслухати усні пояснення представників сторін (учасників справи) для встановлення відповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинами справи, розгляд апеляційної скарги призначено у відкритому судовому засіданні на 14 травня 2025 року.
08 травня 2025 року Головне управління ДПС у місті Києві надіслало до суду заяву, в якій просило розглядати справу без участі представника відповідача.
Представник позивача - Денисюк Олег Іванович у судовому засіданні 14 травня 2025 року заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Також представник позивача зазначив, що в адміністративному позові заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування двох постанов у справі про адміністративне правопорушення, а саме: постанова від 05.12.2022, прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17539 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 35685/26/15/07/30217001 від 07.11.2022, та постанова від 05.12.2022, винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 36001/26/15/07/30217001 (бланк 004520) від 08.11.2022.
Разом з тим, суд першої інстанції визнав протиправною та скасував постанову Головного управління ДПС ум. Києві про накладення адміністративного стягнення на Мілевську Ірину Віталіївну від 05.12.2022.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року визнано явку представника відповідача обов'язковою, витребувано у відповідача додаткові докази та призначено справу до розгляду у судовому засідання на 28 травня 2025 року.
Позивач та її представник - Денисюк Олег Іванович у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дуту час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник відповідача - Гаврилюк Ярослав Михайлович у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У своїх поясненнях представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Також представник відповідача повідомив суд про те, що під час складання постанови від 05.12.2022, у якій є посилання на протокол про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022, посадовою особою допущено описку, а саме: неправильно вказано протокол № 17527 замість правильного протоколу - № 17526.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 та 08 листопада 2022 року на підставі наказу № 4189-п від 04 жовтня 2022 року Головного управління ДПС у м. Києві посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю об'єднана торговельна компанія "ЄВРОПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 30217001), за адресами: м. Київ, В. Васильківська, 23 та вул. Кіото, 25, відповідно, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).
1. Щодо перевірки за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 23.
07 листопада 2022 року за результатами фактичної перевірки складено Акт № 35685/26/15/07/30217001, в якому встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднана торговельна компанія «Європлюс» порушено пункт 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, а саме: встановлено факт перевищення граничної суми готівкових розрахунків протягом одного дня.
28 листопада 2022 року посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві Антоненком Д.П. складено протокол про адміністративне правопорушення № 17539, в якому зазначено, що головний бухгалтер ТОВ ОТК «Європлюс» ОСОБА_1 вчинила порушення порядку здійснення готівкових розрахунків, а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму.
Датою та місцем вчинення правопорушення визначено: 12 серпня 2022 року об 11:13, магазин за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 23.
05 грудня 2022 року заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві І. Якушко винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за статтею 163-15 КУпАП за перевищення граничної суми готівкових розрахунків, чим порушено пункт 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 148 від 29 грудня 2017 року (зі змінами та доповненнями).
2. Щодо перевірки за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 25.
08 листопада 2022 року за результатами фактичної перевірки складено Акт № 36001/26/15/07/30217001, в якому встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднана торговельна компанія «Європлюс» порушено пункт 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, а саме: встановлено факт перевищення граничної суми готівкових розрахунків протягом одного дня.
28 листопада 2022 року посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві Антоненком Д.П. складено протокол про адміністративне правопорушення № 17526, в якому зазначено, що головний бухгалтер ТОВ ОТК «Європлюс» ОСОБА_1 вчинила порушення порядку здійснення готівкових розрахунків, а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму.
Датою та місцем вчинення правопорушення визначено: 11 серпня 2022 року о 12:16, магазин за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 25.
05 грудня 2022 року заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві І. Якушко винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за статтею 163-15 КУпАП за перевищення граничної суми готівкових розрахунків, чим порушено пункт 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 148 від 29 грудня 2017 року (зі змінами та доповненнями).
Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, порушення, яке визначено позивачу, є разовим і було вчинене у серпня 2022 року, отже постанова про накладення штрафу від 05 грудня 2022 року винесена з порушенням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у розумінні статті 163-15 КУпАП відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків може нести посадова особа підприємства, до обов'язків якої входить забезпечення виконання такого порядку, а тому суд не може покласти в основу рішення доводи представника позивача, щодо неможливості притягнення позивача як головного бухгалтера ТОВ ОТК «Європлюс» до адміністративної відповідальності за статтею 163-15 КУпАП.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами підпункту 20.1.41 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.
Згідно із статтею 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-15).
Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
Згідно з частинами першою і другою статті 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі - Положення № 148), передбачено, що суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: між собою - у сумі, що не перевищує 10 000 гривень; з фізичними особами - у сумі, що не перевищує 50 000 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2022 року за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ ОТК «Європлюс» за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 23 проведено готівковий розрахунок із фізичною особою на суму 58201,00 грн, що перевищує гранично допустиму межу, встановлену зазначеним Положенням.
Також 11 серпня 2022 року за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ ОТК «Європлюс» за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 25 проведено готівковий розрахунок із фізичною особою на суму 79300,00 грн, що перевищує гранично допустиму межу, встановлену зазначеним Положенням.
Представник позивача не заперечує факт здійснення розрахунків понад установлену межу, однак вказував на відсутність у позивача статусу суб'єкта відповідальності за вчинення такого правопорушення, посилаючись на те, що її посадові обов'язки як головного бухгалтера не охоплюють безпосереднє здійснення або контроль за проведенням розрахунків у магазині.
Пунктом 47 розділу IV Положення № 148 встановлено, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на керівників суб'єктів господарювання. При цьому особи, винні у порушенні такого порядку, підлягають притягненню до відповідальності в порядку, визначеному законодавством України.
У контексті статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність може нести посадова особа підприємства, до службових обов'язків якої входить забезпечення дотримання порядку проведення готівкових розрахунків.
За таких обставин позивач, як головний бухгалтер ТОВ ОТК «Європлюс», є належним суб'єктом відповідальності за порушення, передбачене статтею 163-15 КУпАП.
При цьому, згідно з частиною першою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто, приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається можливість накладення адміністративних стягнень.
Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате - підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Зі змісту статті 38 КУпАП можна дійти висновку, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Слід зауважити, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення».
Проте, як йдеться в листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, у теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись із якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що порушення порядку проведення розрахунків є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
Тому, оскільки адміністративні правопорушення вчинені 11 та 12 серпня 2022 року, а оскаржувані постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийняті 05 грудня 2022 року, то накладення адміністративного стягнення відбулось поза межами строку, передбаченого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а отже спірні постанови є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив у повному обсязі та визнав протиправною і скасував постанову Головного управління ДПС ум. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 05.12.2022, справу про адміністративне правопорушення закрив.
З адміністративного позову вбачається, що позивач просив скасувати дві постанови від 05.12.2022 про накладення адміністративного стягнення, які прийняті на підставі:
протоколу про адміністративне правопорушення № 17539 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 35685/26/15/07/30217001 від 07.11.2022 (м. Київ, вул. В. Васильківська, 23);
протоколу про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 36001/26/15/07/30217001 від 08.11.2022 (м. Київ, вул. Кіото, 25).
Отже, суд першої інстанції, за наслідками розгляду цієї справи, скасував лише одну постанову від 05.12.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , що свідчить про невирішення судом першої інстанції однієї позовної вимоги.
Також суд апеляційної інстанції наголошує, що ухвалою від 14 травня 2025 року витребував у відповідача додаткові докази щодо предмету доказування у цій справі.
На виконання вимог вказаної ухвали відповідач надав суду апеляційної інстанції матеріали щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за постановами від 05.12.2022 про накладення адміністративного стягнення, які прийняті на підставі:
протоколу про адміністративне правопорушення № 17539 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 35685/26/15/07/30217001 від 07.11.2022 (м. Київ, вул. В. Васильківська, 23);
протоколу про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 36001/26/15/07/30217001 від 08.11.2022 (м. Київ, вул. Кіото, 25).
Перевіривши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції встановив, що постанова від 05.12.2022 про накладення на позивача адміністративного стягнення, в якій зазначено, що вона прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 36001/26/15/07/30217001 від 08.11.2022 (м. Київ, вул. Кіото, 25), містить відомості, що не відповідають, наданими відповідачем, матеріалам щодо накладення адміністративного стягнення, оскільки у вказаній постанові зазначено посилання на протокол про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022, натомість у матеріалах справи наявний протокол за номером - № 17526.
Представник відповідача - Гаврилюк Ярослав Михайлович у судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначив, що під час складання постанови від 05.12.2022, у якій є посилання на протокол про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022, посадовою особою допущено описку, а саме: неправильно вказано протокол № 17527 замість правильного протоколу - № 17526.
Отже, колегія суддів встановила, що одна із спірних постанов від 05.12.2022, яка складена, у зв'язку із встановленням відповідачем у акті перевірки № 36001/26/15/07/30217001 від 08.11.2022 перевищення граничної суми готівкових розрахунків за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 25, прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17526 від 28.11.2022, хоча фактично у цій постанові зазначено протокол № 17527.
Оскільки такий недолік виявлено на стадії судового розгляду справи, то законність прийняття відповідачем спірної постанови підлягає встановленню саме із відомостями, які зазначені у постанові про адміністративне правопорушення станом на час розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, а також беручи до уваги невирішення судом першої інстанції однієї позовної вимоги, що є порушенням норм процесуального права (ст. 242 КАС України), колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправною та скасування постанови від 05.12.2022 Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17539 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 35685/26/15/07/30217001 від 07.11.2022;
- визнання протиправною та скасування постанови від 05.12.2022 Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 36001/26/15/07/30217001 (бланк 004520) від 08.11.2022.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки спірні постанови підлягають скасуванню, то наявні підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення.
Сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 496,20 грн відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо стягнення судом першої інстанції витрат на правничу допомогу у розмірі 5 470,00 грн, слід зазначити наступне.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд першої інстанції, стягуючи на користь позивача витрати на правничу допомогу дійшов висновку про те, що адвокатом дійсно надані послуги, які включали в себе підготовчий процес для розгляду цієї справи в суді, а саме: збір і систематизацію документів для вироблення правової позиції, складення адміністративного позову, відповіді на відзив відповідача. При цьому розмір вартість погоджена сторонами та не спростована представником Головного управління ДПС у м. Києві.
Крім того, суд першої інстанції послався на те, що такі витрати підтверджуються:
- договором про надання правничої (правової) допомоги, який укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Олега Денисюка» 05.11.2022;
- Актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).
Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується та вважає, що судові витрати щодо відшкодування правничої допомоги не підлягають розподілу.
У адміністративному позові позивач зазначив, що у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, попередня (орієнтовна) сума яких становить 5470,00 грн, що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 05/22/12-ФО від 05.12.2022.
Також позивач заявив, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду позивачем буде надано докази оплати та акт прийому-передачі наданих послуг, в якому будуть вказані види наданої позивачу правничої допомоги, витрачений час та розмір винагороди за надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Вакуленко С.В. 05.12.2022 укладений договір № 05/22/12-ФО про надання правничої (правової) допомоги.
У пункті 4.2. Договору сторони узгодили, що гонорар складається із суми вартості наданої правової допомоги, тарифи на яку узгоджені сторонами та зазначені в додатку № 1 до цього Договору.
Однак, у матеріалах справи відсутній додаток № 1 до Договору із визначеною ставкою гонорару тощо.
Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) щодо представництва інтересів позивача в суді у матеріалах справи також відсутній.
Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов'язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Отже, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, визначення розміру гонорару, то судові витрати щодо відшкодування правничої допомоги розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 12 червня 2024 року - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 12 червня 2024 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 05.12.2022 Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17539 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 35685/26/15/07/30217001 від 07.11.2022 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 05.12.2022 Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 17527 від 28.11.2022 та акту фактичної перевірки № 36001/26/15/07/30217001 (бланк 004520) від 08.11.2022, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 02.06.2025.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна