Справа № 320/42221/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
02 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправною та нечинною постанову в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України в якому просив:
- визнати протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині змісту графи «Документи, що підтверджують право на відстрочку» підпункту 3 пункту 1 додатка 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України привести Постанову Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у відповідність до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із врахуванням висновків суду по даній справі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
09 травня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, мотивовано тим, що оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги свого клопотання, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були порушені права та/або інтереси, що належать безпосередньо позивачу та, які підлягають судовому захисту і можуть бути відновлені у заявлений ним спосіб, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивач мав за мету захистити своє право шляхом визнання протиправною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині змісту графи «Документи, що підтверджують право на відстрочку» підпункту 3 пункту 1 додатка 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Водночас, 06 травня 2025 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №519 «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Пунктом 9 зазначеної постанови було визначено: «У пункті 1 додатка 5 до Порядку у графі "Документи, що підтверджують право на відстрочку":
1) у підпункті 3 графу викласти в такій редакції:
"свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов'язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов'язаного виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше);
рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного за категорією стягнення (характером зобов'язання) "стягнення аліментів" з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки"».
Відтак, відповідачем було усунуто ті недоліки Постанови №560, які були підставою звернення до суду, про що було зазначено позивачем.
Суд звертає увагу, що метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Отже, у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Як було зазначено позивачем, оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2025 року №519 «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», що відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.
Підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним після такого виправлення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Суд враховує, що позивачем у даній справі не заявлено інших вимог, похідних чи додаткових від основної вимоги про визнання протиправним та скасування дозволу.
Вказана дія відповідача призвела до відновлення порушеного права позивача та відсутності необхідності його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - скасувати та закрити провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 308, 311, 319, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправною та нечинною постанову в частині, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк