П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11758/24
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.
Дата і місце ухвалення 02.01.2025р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС", в якому просив:
- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України № 3/9832-24 від 05.12.2024 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначив, що 30.04.2015 року згідно наказу №38-С від 30.04.2015 року він був відраховаий з Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв Миколаївської обласної ради. Курс навчання їм не пройдено, диплом освітнього рівня «Молодший спеціаліст» не отримано. 01.09.2023 року позивач почав навчання у Вищому навчальному закладі «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» (код в ЄДЕБО - 189) на денній формі навчання, спеціальність «Автомобільний транспорт», з метою отримання освітнього рівня «Молодший спеціаліст». Дата закінчення навчання: 30.06.2026 року.
Апелянт вважає, що положення ст. 1 Закону України "Про освіту" передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". При цьому, на думку позивача, обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Однак, в даному випадку диплом освітнього рівня «Молодший спеціаліст» позивач не отримував, що свідчить про те, що ним не порушено послідовність здобуття рівнів освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а вчинення запису «Ні, порушує» в графі - «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» є протиправним і незаконним.
Посилаючись на те, що згідно із пунктом 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту" особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту - диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону, прирівнюється до диплома молодшого бакалавра, позивач вказав, що освітньо-професійний ступень "Молодший спеціаліст" ним не був здобутий, оскільки не завершив навчання.
Крім того, з огляду на норми Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого МОН України від 08 червня 2018 року № 620, позивач вказує, що саме Міністерство освіти і науки України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 року по справі № 400/11758/24 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 1990 р.н., у 2005 році закінчив Миколаївську загальноосвітню школу № 30 та отримав Свідоцтво про базову середню освіту.
В 2008 ОСОБА_1 закінчив Вище професійне училище №21 та отримав Атестат про повну загальну середню освіту.
В 2014 році ОСОБА_1 розпочав навчання в Миколаївському фаховому коледжі культури і мистецтв Миколаївської обласної ради за освітнім рівнем - молодший спеціаліст. Однак, в 2015 році ОСОБА_1 був відрахований з коледжу, не закінчив навчання та не отримав диплому молодшого спеціалісту.
В грудні 2023 року ОСОБА_1 поновлений на навчання до Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» за контрактом на денну форму навчання на відділення фахової передвищої освіти за спеціальністю 274 автомобільний транспорт освітній рівень - молодший спеціаліст.
17.06.2024 року, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач отримав до Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» для отримання довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Вищим навчальним закладом «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №535458 від 27.11.2024, де в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України «Про освіту»» зазначено «Ні, порушує».
З огляду на вказане ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України з заявою про внесення виправлень у Довідку.
Міністерство освіти і науки України листом від 05.12.2024 року повідомило позивача, що довідка сформована правильно, та немає підстав для внесення виправлення.
Так, відповідач зазначив, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 15.08.2014 року зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста до Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв Миколаївської обласної ради, відрахований 30.04.2015 року. Щодо зазначення у зверненні про те, що позивач 01.09.2023 року розпочав навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста у ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», Міністерство вказало на те, що в ЄДЕБО міститься запис, що ОСОБА_1 поновлений на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста до ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» зі статусом «з поточного закладу вищої освіти».
Відповідач звернув увагу на те, що в ЄДЕБО відсутня інформація про попереднє навчання ОСОБА_1 у ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. Крім того, відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584, інформація про зарахування (поновлення) здобувача освіти на навчання вноситься до ЄДЕБО користувачами ЄДЕБО (тобто закладами освіти) протягом п'яти робочих днів з моменту створення або отримання такої інформації, якщо інший строк не встановлений законодавством. В даному випадку інформацію про навчання ОСОБА_1 було внесено закладом освіти до ЄДЕБО 09.01.2024 року.
Крім того, Міністерство зазначило, що відповідно до пункту 3 частини другої розділу XV Закону України «Про вищу освіту» останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році. Здобуття освіти на тому ж освітньому рівні, що й рівень попереднього навчання, не вважається послідовним.
Не погоджуючись з відмовою Міністерства освіти і науки України внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що з огляду на норми п.п.16 п.3 Розділ XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про освіту», прийом Вищим навчальним закладом “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехніка» на навчання за контрактом позивача у 2023 році для отримання диплома за освітнім рівнем “молодшого спеціаліста» прямо суперечить вимогам ст.10 Закону України “Про освіту», а тому відповідачем цілком правомірно у Довідці від 27.11.2024 №535458, в графі “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України “Про освіту»» зазначено “Ні, порушує».
Суд підтримав позицію Міністерства, що оскільки з 2019 році прийом на навчання за освітнім рівнем “молодший спеціаліст» не може здійснюватися, то укладення ОСОБА_1 та ВНЗ “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехніка» у 2023 році контракту на навчання саме за освітнім рівнем “молодший спеціаліст» порушує послідовність визначену ст.10 Закону України “Про освіту», а за таких обставин у довідці правомірно зазначено про порушення послідовності.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Згідно статті 3 Закону України «Про освіту», кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також забезпечує рівний доступ до освіти особам із соціально вразливих верств населення.
Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про освіту», особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає ці види освіти, створює умови для розвитку суб'єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх видів.
Формальна освіта - це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 року № 2145-VIIІ рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Таким чином згідно зазначених вище положень Закону України «Про освіту» послідовність здобуття рівнів освіти полягає у поетапному здобутті рівнів освіти, визначених у частині другій статті 10 Закону України "Про освіту" та передбачає, що кожен наступний рівень освіти повинен бути вищим за раніше здобутий рівень освіти. При цьому обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Колегія суддів зазначає, що для встановлення факту дотримання послідовності здобуття освіти необхідно враховувати лише раніше здобуті рівні освіти, тобто завершене навчання, яке підтверджено документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 у 2014 році був зарахований до Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв Миколаївської обласної ради за освітнім рівнем - молодший спеціаліст. Однак, в 2015 році ОСОБА_1 був відрахований з коледжу, не закінчив навчання та не отримав диплому молодшого спеціаліста.
В грудні 2023 року ОСОБА_1 був поновлений на навчання до Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» за контрактом на денну форму навчання на відділення фахової передвищої освіти за спеціальністю 274 автомобільний транспорт, освітній рівень - молодший спеціаліст.
Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями п.п.16 п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про освіту» передбачено, що освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за відповідною програмою з видачею диплома молодшого спеціаліста.
Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році.
Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримують диплом молодшого спеціаліста, який прирівнюється до диплома молодшого бакалавра. Особи, які розпочнуть навчання за програмою підготовки фахового молодшого бакалавра, починаючи з 2020 року, у разі успішного завершення навчання отримають диплом фахового молодшого бакалавра, що засвідчуватиме здобуття кваліфікації фахової передвищої освіти;
Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996р., врегулювано питання переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - молодший спеціаліст та бакалавр, а також питання відрахування та поновлення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр у вищих закладах освіти незалежно від підпорядкування та форм власності.
Пунктом 16 цього Положення передбачено, що поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.
Таким чином, з огляду на положення п.п.16 п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про освіту», зважаючи на те, що позивач у 2013 році не вступив до Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», а був поновлений до складу студентів, то у разі успішного завершення навчання, він має право на отримання диплому молодшого спеціаліста, який прирівнюється до диплома молодшого бакалавра.
В свою чергу наявною в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи підтверджено, що позивач здобув повну загальну середню освіту, що підтверджено атестатом про повну загальну середню освіту, виданим Вищим професійним училищем № 21 та відомості про що містяться у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а в подальшому був поновлений на навчання у Вищому навчальному закладі «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» для здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст, тобто вищого рівня освіти за раніше здобутий ним рівень освіти.
Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», рівень освіти - це завершений етап освіти.
Відтак, основним критерієм послідовності здобуття освіти є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
За положеннями Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року № 1060-XII (чинного на час зарахування позивача до Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв Миколаївської обласної ради), випускникам вищих професійних училищ та центрів професійно-технічної освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня може присвоюватися кваліфікація "молодший спеціаліст" тільки з акредитованого напряму (спеціальності).
В свою чергу статтею 27 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року передбачалось, що випускнику державного або іншого акредитованого (атестованого) навчального закладу видається відповідний документ про освіту встановленого зразка.
Зразки документів про освіту затверджувались Кабінетом Міністрів України.
Таким чином документом, який би підтверджував здобуття позивачем освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», мав би бути відповідний документ про освіту встановленого зразка, а саме - диплом молодшого спеціаліста.
Оскільки, позивач не отримував диплому про здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», то він вважається таким, що не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем.
З огляду на зазначене безпідставним є твердження відповідача про те, що здобуття позивачем освіти на тому ж освітньому рівні, що й рівень попереднього навчання, не вважається послідовним.
Таким чином оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем молодшого спеціаліста, його поновлення до складу студентів Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту».
Слід зазначити, що довідка про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти, неправильність внесення відомостей до якої оскаржує позивач, передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024. Тобто, зазначений документ не впливає на отримання позивачем освіти, а лише є документом, який підтверджує наявність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Більш того, безпосередньо у листі Міністерства освіти і науки України № 1/9758-24 від 03.06.2024 року «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти» вказано на те, що «не вважається порушенням послідовності наступне здобуття освіти: 1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус «Поновлено», «Поновлено (з іншого ЗО)», «Переведено (з іншого ЗО)»), а попереднє навчання (запис про яке у статусі «Відраховано із ЗО») було за таким же рівнем, що й поточне навчання».
З огляду на все вище викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що поновлення позивача, який раніше здобув лише повну загальну середню освіту, до складу студентів Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», є порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту».
Також слід зазначити, що відповідно до ч.1 та ч.5 ст.74 Закону України «Про освіту», у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.74 Закону України «Про освіту», положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за 1132/32584, затверджене Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти (надалі Положення про ЄДЕБО).
Згідно п.5 розділу І Положення про ЄДЕБО, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п.1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
За приписами ч.1 п.8 розділу ІV Положення № 620, суб'єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, засновники яких не мають органів управління освітою (суб'єкти освітньої діяльності приватної форми власності), а також професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб'єктів освітньої діяльності, зокрема, щодо здобувачів освіти - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); дата народження; тип, серія (за наявності), номер, ким і коли виданий документ, що посвідчує особу (для особи, якій не виповнилось 14 років - свідоцтво про народження; для особи, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не має документів, що посвідчують особу - довідка про звернення за захистом в Україні); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); громадянство; стать; серія, номер, ким і коли виданий документ про освіту (науковий ступінь) особи з інформацією про здобуті нею рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, професію, спеціальність та спеціалізацію (у деяких випадках зазначаються напрям підготовки, освітня програма, професійна кваліфікація); про зарахування, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення за спеціальністю, спеціалізацією, професією; рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, що здобувається, освітня програма; джерело фінансування здобуття освіти; назва факультету (відділення), структурного підрозділу; форма навчання; курс навчання; навчальна група; серія, номер, ким і коли виданий студентський (учнівський) квиток державного зразка особи з інформацією про назву факультету (відділення), структурного підрозділу, номер групи, форму навчання, дату видачі та строк дії квитка, цифрова фотографія (за наявності).
З аналізу наведених приписів Положення вбачається, що навчальний заклад позивача, при формуванні довідки здобувача освіти, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Пунктом 9 розділу ІV Положення № 620 встановлено, що інші уповноважені суб'єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З урахуванням приписів розділу ІV Положення № 620, колегія суддів дійшла висновку, що саме МОН України, як розпорядник ЄДЕБО через технічного адміністратора ЄДЕБО - ДП «Інфоресурс» має повноваження на внесення інших змін до електронної бази, зокрема щодо внесення змін про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , а тому вимоги позивача про зобов'язання технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державного підприємства «Інфоресурс» внести зміни до даних, що містяться в Єдиний державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що матеріалами справи беззаперечно підтверджений факт послідовного здобуття позивачем освіти, та порушення відповідачем чинного законодавства України в частині неналежного функціонування системи ЄДЕБО та неправильного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 та наявності підстав для зобов'язання Міністерства освіти і науки України внести відповідні зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції, у ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому на підставі ст. 317 КАС України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно приписів ч.6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно частин 1 та 3 Закону України «Про удовий збір», при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду першої інстанції ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 2450 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 47914921 від10.12.2024 року.
При зверненні до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 3675 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 48570813 від 28.01.2025 року.
В свою чергу слід зазначити, що з огляду на те, що позивачем було пред'явлено до суду дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною від іншої, і за яку не сплачується судовий збір, а також враховуючи розміри ставок судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір», а також зважаючи на положення ч. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, - розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем при зверненні до суду першої інстанції складав 968,96 грн, а до суду апеляційної інстанції - 1453,44 грн.
Таким чином, з огляду на задоволення судом апеляційної інстанції двох вимог немайнового характеру, одна з яких є похідною від іншої, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 підлягає сума судового збору в розмірі 2422,40 грн. (968,96 грн + 1453,44 грн) (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
В свою чергу позивач не позбавлений права на повернення надмірно сплаченої суми судового збору у відповідності до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, викладену у листі № 3/9832-24 від 05.12.2024 року, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести відповідні зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти у графі щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту" черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук