П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26561/24
Перша інстанція суддя Василяка Д.К.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРЛІН ОДЕСА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРЛІН ОДЕСА» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці, а саме:
- визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000110/2 від 26.07.2024 р.;
- визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500020/2024/000259 від 26.07.2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містили розбіжності, а тому заявлена позивачем митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови.
Товариством подано відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, так як останнім подано повний пакет документів для здійснення процедури митного оформлення товарів за основним методом, а застосування другорядного резервного метода визначення митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів здійснено безпідставно, оскільки надані декларантом при митному оформленні документи підтверджували числове значення митної вартості товарів та не містили розбіжностей.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ПП «МАРЛІН ОДЕСА» (Покупець) та компанією «FUJIAN RONGJANG IMP.&EXP. CO., LTD», Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 20032023 від 20.03.2023 р. (далі Контракт) згідно з предметом якого Продавець продає, а Покупець купує товар, що належить Продавцю. Перелік товарів, кількість, ціна, сума зазначаються в інвойсах або проформа інвойсах на кожну партію товару. Інвойси, проформа інвойси є платіжними документами (п. 1.1 Контракту).
Згідно п. 3.2 Контракту умови поставки: вид транспортування вантажу, умови поставки вказуються додатково в інвойсі або проформа інвойсі.
Пунктом 5.1. Контракту передбачено, що оплата товару здійснюються Покупцем наперед, згідно з виставленими рахунками або проформа інвойсами. Оплата товару здійснюється в доларах США (п. 5.2 Контракту).
Відповідно до пункту 8.5. Контракту при його тлумаченні сторони повинні керуватись умовами міжнародних правил Інкотермс.
16.04.2024 р. Продавець виставив Покупцю інвойс № RJCG24НА038 на товар «вугор смажений заморожений (ANGUILLA ROSTRATA)», двох найменувань: 600-650 гр. +10%-15% соус вагою 15 000 кг, вартістю 163 500,00 дол. США; 600-650 гр. +500 гр. соус вагою 7 000 кг, вартістю 50 750,00 дол. США.
Загальна вартість товару, згідно виставленого інвойсу № RJCG24HA038 від 16.04.2024 р., становить 223 200 дол. США, у т.ч. витрати на фрахт судна 8 950 дол. США.
В інвойсі визначені транспортні деталі: морський транспорт з Китаю до порту Константа, Румунія на умовах поставки CIF, що підтверджується також листом Продавця від 20.08.2024 р
Платіжними документами від 18.04.2024 № 240418/000251594 (на суму 30 000,00 дол. США), від 16.07.2024 № 240716/000268504 (на суму 100 000,00 дол. США), від 19.07.2024 № 240719/000269366 (на суму 77 900,00 дол. США) від 22.07.2024 № 240722/000269626 (на суму 15 300,00 дол. США), ПП «МАРЛІН ОДЕСА» сплатило на рахунок «FUJIAN RONGJANG IMP.&EXP. CO., LTD» повну вартість товару у сумі 223 200,00 дол. США на підставі контракту № 20032023 від 20.03.2023 р., інвойсу № RJCG24HA038 від 16.04.2024 р., про що зазначено у призначенні платежу вказаних банківських документів.
16.04.2024 р. Продавець склав пакувальний лист до інвойсу № RJCG24HA038 від 16.04.2024 р. на товар «вугор смажений заморожений (ANGUILLA ROSTRATA)>>> загальною вагою нетто 22 000 кг, брутто - 25 300 кг 22.05.2024 p. на товар було оформлено експортну митну декларацію № 371420240000039065.
Товар «вугор смажений заморожений (ANGUILLA ROSTRATA)» у контейнері MMAU1235344, вагою брутто 25 300 кг., було відвантажено на морське судно «MSC LENI» з Китаю до порту Константа, згідно коносаменту № 239373436 від 04.06.2024 р.
25.07.2024 р. товар, у контейнері MMAU1235344, вагою брутто 25 300 кг., відвантажено на автомобільний транспорт ВН9897TO/BH2355ХН з Константи, Румунія до Одеси, Україна, що підтверджується СMR (міжнародною товаро-транспортною накладною) № 9897.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500020006705U7 від 26.07.2024 року, в якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації відомостей, митному органу подано документи: зовнішньоекономічний договір № 20032023 від 20.03.2023 р.; інвойс № RJCG24HA038 від 16.04.2023 р.; пакувальний лист б/н від 16.04.2023 р.; банківські платіжні документи № 240418/000251594 від 18.04.2024, № 240716/000268504 від 16.07.2024, № 240719/000269366 від 19.07.2024, № 240722/000269626 від 22.07.2024; коносамент (Bill of lading) № 239373436 від 04.06.2024; автотранспортну накладну № 9897 від 25.07.2024 р.; рахунок передплатний на надання транспортно-експедиційних послуг № А011038 від 23.07.2024 р.; довідку про транспортні витрати № 01/23.07.2024 від 23.07.2024 р.; договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 221-ЮГЛ від 17.10.2022 р.; договір на автомобільне перевезення № 2911/2022 від 29.11.2022 р.; страховий поліс № 13598100220240000292 від 25.06.2024 р.; копію митної декларації країни відправлення № 371420240000039065 від 22.05.2024 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД.
В свою чергу, Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Одеською митницею, за результатами розгляду поданих документів, прийнято рішення № UA500020/2024/000110/2 від 26.07.2024 р., яким здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2024/000259.
Так, у рішенні про коригування митної вартості відповідачем вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
1) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вона не включалась до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано;
3) у довідках про транспортні витрати від 23.07.2024 №01/23.07.2024 відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу;
4) інвойс від 16.04.2024 № RJCG24HA038 не містить посилання на зовнішньоекономічний контракт. Умови поставки (CNF) вказані в інвойсі суперечать умовам поставки (CIF) зазначеним в гр. 20 ЕМД;
5) згідно п. 5.1 зовнішньоекономічного договору від 20.03.2023 № 20032023 оплата здійснюється наперед згідно рахункам або проформам інвойсу. Але в наданому інвойсі від 16.04.2024 №
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів для здійснення їх митного оформлення за заявленим методом, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Згідно ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезених товариством товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у межах доводів та вимог апеляційної скарги митного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним ним методом.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини у справі та зібрано достатньо доказів, які впливають на предмет доказування, а тому висновок суду відповідає даним обставинам.
Так зібраними доказами доведено, що до митного оформлення та на підтвердження заявленої митної вартості товарів товариством надано митному органу документи, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 53 МК України.
В свою чергу, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства.
Колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.
В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товарів та подальше коригування вартості товарів за допомогою наступних методів є протиправними.
Крім того, вказані обставини свідчать про протиправність оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян