П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7896/23
Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:
м. Миколаїв;
Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:
22.01.2025 року;
Суддя І інстанції: Лісовська Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Крусяна А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 04.08.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 66078 гривень 89 копійок, з відрахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.08.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року повернуто особі, яка її подала.
Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 11.01.2024 року та позивачеві 15.02.2024 року виданий виконавчий лист.
19.09.2024 року ОСОБА_1 в порядку статті 382 КАС України звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення по справі №400/7896/23.
Вказані вимоги обґрунтовано не виконанням рішення суду, яке набрало законної сили у цій адміністративній справі.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року заяву задоволено.
Суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 у строк до 25.10.2024 подати звіт про виконання судового рішення.
15.01.2024 Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою, в якій повідомила про повне виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року по справі №400/7896/23. Повідомлені суду обставини щодо фактичного виконання судового рішення відповідач підтвердив платіжною інструкцією від 13.01.2025 №92 про виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2016 по 28.02.2018 у сумі 64059,84 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року прийнято як доказ виконання рішення суду звіт Військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2025.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач підтвердив виконання рішення в повному обсязі.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким встановити відповідачеві новий, розумний та достатній строк подання звіту про виконання рішення по справі №400/7896/23 разом з доказами нарахування (розрахунку) індексації грошового забезпечення у встановленому судом порядку.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що наданий відповідачем звіт, а також платіжна інструкція, не містять даних про виплату позивачеві індексації грошового забезпечення саме із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, як це визначено судовим рішенням, що набрало законної сили в адміністративній справі №400/7896/23.
Таким чином, апелянт стверджує на тому, що у суду не виникло правових обставин для прийняття звіту відповідача, адже представлені докази не підтверджують виконання рішення у спосіб, визначений таким рішенням.
У відзиві Військова частина НОМЕР_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянта, відповідач зазначає, що на виконання судового рішення у цій справі військовою частиною нараховано позивачеві індексацію грошового забезпечення та, з урахуванням вже виплаченої у спірному періоді індексації та податків і зборів, до виплати визначено індексацію у розмірі 64059,84 грн.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення щодо обов'язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2, 3 вказаної статті адміністративного процесуального законодавства передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Згідно із частиною 7 цієї статті сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Таким чином, фактичне (не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.
Застосування зазначених процесуальних дій є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Вірно застосовуючи вказані положення адміністративного процесуального законодавства, судом першої інстанції правильно враховано, що у цій справі в судовому порядку підтверджено право позивача на виплату індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю у порядку статті 382 КАС України, позивач зазначав про фактичне не виконання рішення суду у цій справі.
Як свідчать дійсні обставини справи, виплату позивачеві індексації грошового забезпечення проведено 14.01.2025 року і така становить у сумі 64059,84 грн. Фактичне перерахування на користь позивача індексації грошового забезпечення відповідач підтвердив платіжною інструкцією від 13.01.2025 №92.
Також, згідно представленої довідки-розрахунку та розрахунково-платіжної відомості №6, нарахування позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2016 по 28.02.2018 проведено військовою частиною із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року.
Під час розрахунку позивачеві індексації грошового забезпечення військовою частиною враховано суму вже виплаченої індексації та відрахування податків і зборів.
Повторюючись, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведені правові норми статті 382 КАС України мають на меті саме забезпечення виконання судового рішення. Тобто, вчинені боржником дії мають відповідати способу та порядку, визначеним у відповідному судовому рішенні з метою захисту прав та інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду.
В контексті спірних правовідносин ґрунтовною є та обставина, що військова частина виконала рішення у цій справі в межах покладених судовим рішенням зобов'язань.
Тому, знаходить своє підтвердження правильність висновку суду першої інстанції про прийняття звіту відповідача.
З огляду на викладене, висновки суду відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
У зв'язку із чим, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
А.В. Крусян