30 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/11326/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 в адміністративній справі №280/11326/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 29.11.2024 за №083950023705 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.“б» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 за №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з 22.11.2024.
У позовній заяві зазначено: «… 22.11.2024 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась за призначенням пенсії за віком відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, оскільки досягла відповідного пенсійного віку та мала необхідний загальний та пільгового стаж. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (далі - Відповідач) від 29.11.2024 №083950023705 у призначенні пенсії Позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в шкідливих та важких умовах праці та недосягненням пенсійного віку. Позивач вважає рішення від 29.11.2024 №083950023705 таким, що суперечить чинному законодавству, та не відповідає критеріям правомірності дій і рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та у судовому порядку підлягає скасуванню із зобов'язанням призначити Позивачу пенсію ...».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року в адміністративній справі №280/11326/24 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 29.11.2024 за №083950023705 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.“б» ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 за №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з 22.11.2024.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами розгляду заяви від 22.11.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідачем прийнято Рішення від 29.11.2024 за №083950023705 про відмову у призначенні пенсії, в якому зазначено наступне, зокрема: «… Відмова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 22.11.2024. Вік заявниці 52 роки 11 місяців. Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, жінкам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, зокрема, жінкам які не мають необхідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу (5 років) на зазначених роботах, та відповідний страховий стаж пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, визначеного ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Страховий стаж особи становить 36 років 05 місяців 09 днів. Пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 09 років 01 місяць 14 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: - до страхового стажу зараховано всі періоди; - до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано період роботи з 02.01.2020 по теперішній час на посаді сестри медичної за сумісництвом, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.11.2024 №707-06, оскільки зазначено про зайнятість не повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. Заявниця працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Висновок: відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в шкідливих та важких умовах праці та недосягненням пенсійного віку. …».
Не погодившись із викладеним відповідачем у Рішенні від 29.11.2024 за №083950023705 позивач звернувся до суду із даним позовом.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, судом встановлено, та не заперечується учасниками справи, що підставою для відмови позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, за поданою нею заявою, слугували висновки органу ПФУ щодо недосягнення позивачкою пенсійного віку, передбаченого п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.
При цьому, як вбачається з оскаржуваного рішення пенсійного органу, наявність у позивачки загального страхового стажу, в тому числі пільгового, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, відповідачем не заперечується.
Отже, спірним у цій справі є досягнення позивачкою необхідного віку, який би давав останній право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2.
За позицією відповідача, у спірному випадку застосуванню підлягають положення п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, згідно якої до досягнення віку, встановленого абз.1 цього пункту, право на пенсію пільгових умовах мають жінки, які народилися з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року по досягненню ними 55 років. Оскільки на час звернення позивачки за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 остання не досягла вказаного віку, то підстави для призначення їй спірної пенсії відсутні.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні приписам п. “б» ст.13 Закону №1788-XII у редакції до Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII, за якими право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки після досягнення 50 років.
Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає правовим висновкам Верховного Суду, що викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, 21 квітня 2021 року Верховним Судом розглянуто зразкову справу №360/3611/20 та прийнято відповідне рішення, що набрало законної сили 3 листопада 2021 року після перегляду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, якою змінено мотивувальну частину рішення.
У зазначеному рішенні Верховного Суду визначено ознаки типової справи, а саме:
1) позивач - особа, яка:
звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 року з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років;
набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
б) відповідач - орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.
Суд апеляційної інстанції вважає, що передана на розгляд колегії суддів справа підпадає під ознаки типової справи, визначені у рішенні Верховного Суду.
За таких обставин, з огляду на положення ч.3 ст.291 КАС України, суд апеляційної інстанції при вирішенні даної справи застосовує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі №360/3611/20, рішення в якій набрало законної сили та які полягають у такому.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон №2148-VIII, що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення КСУ №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
У зв'язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду при перегляді зразкової справи дійшла висновку, що таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду також послалась на правовий висновок, сформульований нею раніше у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56), згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Таким чином, за такого правового регулювання спірних правовідносин, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку, який не спростовано аргументами апеляційної скарги, про те, що позивачка, яка на час звернення до відповідача досягла 50 років, мала необхідний страховий та пільговий стаж, набула право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне рішення органу ПФУ є протиправним.
Дослідивши встановлені обставини справи, аргументи відповідача з якими останній пов'язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області -залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 в адміністративній справі №280/11326/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов