02 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2594/25
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. розглянувши клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року по справі № 160/2594/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ААДІ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
16 травня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Одеської митниці , направлена через підсистему “Електронний суд».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору у розмірі 10451,86 грн. та надання документу про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали суду Одеською митницею подано до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, а у випадку неможливості відстрочення - продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги. В обгрунтування даного клопотання Митниця зазначає про те, що у зв'язку недостатністю коштів в умовах воєнного стану оплата судового збору у встановлений строк не можлива.
Під час вирішення поданого скаржником клопотання слід зазначити наступне.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов'язком суду.
Суд виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір» органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.
Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.
На підставі викладеного, підстави для відстрочення скаржнику сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів ч. 2 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України, а тому не може бути продовжений судом апеляційної інстанції.
У свою чергу, проаналізувавши доводи поданого клопотання, суд вважає за можливе встановити скаржнику строк у 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали для виконання вимог ухвали суду.
Керуючись ст.ст.118, 121 КАС України, суддя, -
У відстроченні сплати судового збору за подання апеляційної скарги Одеській митниці - відмовити.
Клопотання Одеської митниці про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити частково.
Встановити Одеській митниці строк у 5 (п'ять) днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 10451,86 грн.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили 02.06.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.В. Семененко