02 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7221/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року (суддя А.О. Коренев) у справі № 160/7221/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНОВА-Х» до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОНОВА-Х» звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з ТОВ «АГРОНОВА-Х» основної винагороди в сумі 887 992,90 грн., винесену 10.07.2024 в межах виконавчого провадження № 75507886 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом Віталієм Олексійовичем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024 у справі № 904/6645/23 стягнуто з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АСТЕРРА» на користь ТОВ «ТАРАСІВСЬКА ІСКРА» 6 307 936,80 грн. основного боргу, 390 919,26 грн. 3 % річних, 2 075 777,38 грн. індексу інфляції, 105 295,60 грн. судового збору. 10.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом Віталієм Олексійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75507886 про стягнення з ТОВ «ТК «АСТЕРРА» на користь ТДВ «ТАРАСІВСЬКА ІСКРА» 6 307 936,80 грн. основного боргу, 390 919,26 грн. 3% річних, 2 075 777,38 грн. індексу інфляції, 105 295,60 грн. судового збору. 10.07.2024 приватним виконавцем Біловолом Віталієм Олексійовичем у виконавчому провадженні №75507886 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 887 992,90 грн. У межах виконавчого провадження з позивача приватним виконавцем було стягнуто 507 899,30 грн., з яких: - 461 663,90 грн. перераховано стягувачу ТДВ «ТАРАСІВСЬКА ІСКРА» на рахунок в АТ «Райффайзен Банк» (платіжні інструкції від 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 19.07.2024, 23.07.2024, 24.07.2024, 25.07.2024, 30.07.2024, 06.08.2024, 16.08.2024); - 69,00 грн. як витрати виконавчого провадження (платіжна інструкція від 15.07.2024) та 46 166,40 грн. як винагорода приватного виконавця (платіжні інструкції від 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 19.07.2024, 23.07.2024, 24.07.2024, 25.07.2024, 30.07.2024, 06.08.2024, 16.08.2024) залишено на рахунку виконавця. Проте,
постановою Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 904/6645/23 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024 року у справі № 904/6645/23 було скасовано, яким в задоволенні позову відмовлено. У зв'язку із скасування рішення на підставі якого був виданий виконавчий документ за яким відбулось часткове стягнення, у тому числі винагорода приватного виконавця, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення суми стягнутої винагороди приватного виконавця відповідно до ч.7 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження». Проте, відповідач відмовив у поверненні винагороди.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що на момент відкриття провадження та винесення постанови про стягнення основної винагороди приватний виконавець діяв правомірно, а тому стягнута сума приватним виконавцем у рамках виконавчого провадження № 75507886, на час перебування виконавчого документу на виконанні, основної винагороди в розмірі 46 166,40 грн., що складала 10% від стягнутої суми з позивача на користь ТОВ «ТК «АСТЕРРА» не підлягає поверненню.
Разом з тим, суд звернув увагу, що підставою для стягнення винагороди приватного виконавця у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника грошових коштів, є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.
Відтак, суд дійшов висновку, що постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 10.07.2024 року у розмірі 887 992,90 грн, яка винесена в межах виконавчого провадження № 75507886, яке було закінчено у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, є протиправною та підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що в листі позивача від 27.01.2025 позивач вказав питання саме про повернення фактично стягнутої основної винагороди приватного виконавця, а питання законності постанови про стягнення основної винагороди не розглядалось. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Зазначає, що спірна постанова про стягнення основної винагороди правомірно винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, в ній вірно наведено розрахунок суми основаної винагороди, винесення спірної постанови не свідчить про те, що основна винагорода, розрахована у постанові, буде гарантовано стягнута з боржника.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024 у справі № 904/6645/23 стягнуто з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АСТЕРРА» на користь ТОВ «ТАРАСІВСЬКА ІСКРА» 6 307 936,80 грн. основного боргу, 390 919,26 грн. 3 % річних, 2 075 777,38 грн. індексу інфляції, 105 295,60 грн. судового збору.
10.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом Віталієм Олексійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75507886 про стягнення з ТОВ «ТК «АСТЕРРА» на користь ТДВ «ТАРАСІВСЬКА ІСКРА» 6 307 936,80 грн. основного боргу, 390 919,26 грн. 3% річних, 2 075 777,38 грн. індексу інфляції, 105 295,60 грн. судового збору.
10.07.2024 приватним виконавцем Біловолом Віталієм Олексійовичем у виконавчому провадженні №75507886 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 887 992,90 грн.
Приватним виконавцем Біловолом Віталієм Олексійовичем частково виконано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024 у справі №904/6645/23 та стягнуто з банківських рахунків ТОВ «ТК «АСТЕРРА» 507 899,30 грн., з яких: - 461 663,90 грн. перераховано стягувачу ТДВ «ТАРАСІВСЬКА ІСКРА» на рахунок в АТ «Райффайзен Банк» (платіжні інструкції від 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 19.07.2024, 23.07.2024, 24.07.2024, 25.07.2024, 30.07.2024, 06.08.2024, 16.08.2024); 69,00 грн. як витрати виконавчого провадження (платіжна інструкція від 15.07.2024) та 46 166,40 грн. як винагорода приватного виконавця (платіжні інструкції від 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 19.07.2024, 23.07.2024, 24.07.2024, 25.07.2024, 30.07.2024, 06.08.2024, 16.08.2024) залишено на рахунку виконавця.
10.07.2024 ТОВ «ТК «АСТЕРРА» звернулась із апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024 у справі № 904/6645/23.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 13.01.2025 у справі № 904/6645/23 скасував рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024 року у справі № 904/6645/23 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
21.01.2025 приватним виконавцем Біловолом Віталієм Олексійовичем у виконавчому провадженні № 75507886 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 11.02.2025 задовольнив заяву ТОВ «ТК «АСТЕРРА» про поворот виконання судового рішення у справі №904/6645/23. Задовольняючи заяву суд вирішив стягнути з ТОВ "ТАРАСІВСЬКА ІСКРА" на користь ТОВ «ТК «АСТЕРРА» 461 663,90 грн., про що видати наказ.
ТОВ «ТК «АСТЕРРА» 27.01.2025 звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича із заявою за вих. № 250127 про повернення суми стягнутої винагороди приватного виконавця у виконавчому провадженні №75507886 в розмірі 46 166,40 (сорок шість тисяч сто шістдесят шість гривень 40 копійок).
24.02.2025 ТОВ «ТК «АСТЕРРА» отримало лист від приватного виконавця Біловола В.О. № 2099 від 21.02.2025, яким останній фактично відмовив у поверненні винагороди виконавця.
Вважаючи протиправною постанову про стягнення основної винагороди в сумі 887 992,90грн., винесену 10.07.2024 в межах виконавчого провадження № 75507886 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом Віталієм Олексійовичем, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України від 02 червня 2016 року №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №1403-VIII) визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 31 Закону №1403-VIII винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється, зокрема, у вигляді відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частина п'ята статті 31 Закону №1403-VIII передбачає, що, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
На виконання статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок №643).
Відповідно до пункту 12 Порядку №643 розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
При цьому, частиною третьою статті 45 Закону №1404 визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 Закону №1404, яке розпочинає, зокрема, за заявою стягувача. За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю виплачується винагорода.
Водночас аналіз норм Закону №1404-VIII і статті 31 Закону №1403-VIII указує на те, що основна винагорода - це винагорода приватного виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в розмірі пропорційному до фактично стягнутої суми.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №260/801/19, від 10 вересня 2020 року у справі №120/1417/20-а, від 28 жовтня 2020 року у справі №640/13697/19, від 16 квітня 2020 року у справі №640/8425/19.
Одночасно із цим, основна винагорода приватного виконавця і виконавчий збір у виконавчому провадженні, що здійснює державний виконавець, хоча й виступають формами винагороди виконавців, проте не є однаковими поняттями. Згідно з приписами статті 45 Закону №1404-VIII спільним для цих форм винагороди є лише порядок стягнення. Що стосується підстав виникнення у приватного виконавця права на основну винагороду та розміру цієї винагороди, такі питання регулюється окремими правовими нормами.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі №640/13434/19, від 26 серпня 2021 року у справі №380/6503/20, від 26 жовтня 2023 року у справі №640/20265/19.
Аналіз статті 31 Закону №1403-VIII свідчить про те, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення основної винагороди і прийняття постанови про стягнення основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов'язком приватного виконавця.
Відповідна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 січня, 27 квітня, 03 червня та 26 серпня 2021 року у справах №160/5321/20, №580/3444/20, №640/17286/20, №380/6503/20.
Водночас саме лише існування постанови про стягнення основної винагороди, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не означає безумовного та гарантованого стягнення цієї винагороди та не надає права приватному виконавцю стягувати визначену ним суму без здійснення фактичних дій з виконання судового рішення (пункт 52 постанови Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі №420/6845/18).
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є саме правомірність винесення 10.07.2024 приватним виконавцем Біловолом Віталієм Олексійовичем у виконавчому провадженні №75507886 постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 887 992,90 грн.
Апеляційний суд встановив, що вищезгадана спірна постанова винесена одночасно з відкриттям виконавчого провадження у справі №75507886. Тобто, відповідач виніс спірну постанову саме з метою виконання його обв'язку, що визначений приписами статті 27, 45 Закону №1404.
Разом з тим, позивачем не заперечується правильність розрахунку, застосованого виконавцем при визначенні суми основної винагороди та наведеного ним у постанові про стягнення основної винагороди.
Відтак, керуючись положеннями ст. 31 Закону №1403 та ст. 27, 45 Закону №1404, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова від 10.07.2024 у виконавчому провадженні №75507886 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 887 992,90 грн., винесена відповідачем правомірно.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що питання повернення суми стягнутої винагороди приватного виконавця жодним чином не впливає на правомірність спірної постанови, адже вона не стосується повернення таких сум, а є лише наслідком виконання відповідачем приписів ст. 31 Закону №1403 та ст. 27, 45 Закону №1404.
Отже, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для визнання спірної постанови відповідача від 10.07.2024 у виконавчому провадженні №75507886 протиправною.
Стосовно строків звернення до суду.
В силу приписів ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно положень статті 28 Закону №1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Приписами п.1 ч.2 ст. 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів встановила, що матеріали справи не містять відомостей про направлення та отримання позивачем спірної постанови, що передбачено ст. 28 Закону №1404.
Разом з тим, зі змісту матеріалів справи вбачається, що лише 24.02.2025, отримавши лист від приватного виконавця Біловола В.О. № 2099 від 21.02.2025, позивач фактично дізнався про винесення спірної постанови.
Відтак, апеляційний суд зазначає, що позивачем дотримано строк, який визначено положеннями ч.2 ст. 287 КАС України.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі № 160/7221/25 - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНОВА-Х» - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 02.06.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров