02 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34227/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року (суддя Ніколайчук С.В.) у справі № 160/34227/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №076197 від 20.11.2024 у розмірі 17000,00 грн, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у спірному випадку позивач не може бути суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт так як не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що межах спірної ситуації позивач не є автомобільним перевізником, а отже не може бути суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, тому відповідач не мав правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що водій мав надати посадовій особі Укртрансбезпеки тахокарту або бланк підтвердження діяльності, але позивач не забезпечив водія цими документами, а тому інспектори правомірно зафіксували порушення вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у акті перевірки. Звертає увагу, що акт проведення перевірки є основним носієм доказової інформації щодо порушення, а в момент перевірки не було надано документів, які б підтвердили використання транспортного засобу іншою особою, відмінною від позивача. Відтак, скаржник вважає, що спірна постанова є правомірною.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 24 жовтня 2024р. працівником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Чернявським К.Ф. складено акт №063119, згідно з яким були встановлені порушення при здійсненні перевезень автомобілем MAN р/н НОМЕР_1 , що належить позивачу.
Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону у сфері перевезень вантажів, а саме: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 з 13.10.2024 по 23.10.2024 включно, чим порушено вимоги п. 3.3 Наказу МТЗУ N° 385 від 24.06.2010 р.
У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 з 13.10.2024 по 23.10.2024 включно.
20 листопада 2024 року за результатом розгляду справи про порушення Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №076197 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 відносно позивача.
Вважаючи постанову №076197 протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2344-III).
Приписами статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.
Відповідно до п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в редакції на час виникнення спірних правовідносин за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріалами справи підтверджено, що 24 жовтня 2024р. працівником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Чернявським К.Ф. складено акт №063119, згідно з яким були встановлені порушення при здійсненні перевезень автомобілем MAN р/н НОМЕР_1 , що належить позивачу.
У подальшому, на підставі акту №063119, за результатом розгляду справи про порушення Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті була винесена спірна постанова №076197 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. до позивача згідно абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Колегія суддів звертає увагу, що згідно приписів абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.
За визначенням в ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 33 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Відповідно до положень п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів.
Відповідно до змісту акту №063119, у спірному випадку перевезення автомобілем MAN р/н НОМЕР_1 здійснювалось зокрема згідно товарно-транспортної накладної №1313799827/1 від 24.10.2024р.
В свою чергу, у накладній №1313799827/1 визначено, що перевізником є ФОП ОСОБА_3 . Крім того, інспектор Укртрансбезпеки у акті №063119 також вказав, що згідно накладної №1313799827/1 перевізником є ФОП ОСОБА_3 .
Відтак, апеляційний суд зазначає, що відомості акту №063119 та товарно-транспортної накладної №1313799827/1 свідчать про те, що перевізником у спірному випадку є саме ФОП ОСОБА_3 , а не позивач. Доказів на підтвердження того, що саме позивач був перевізником у спірному випадку, матеріали справи не містять.
Таким чином, з огляду на викладені обставини та норми права, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що спірна постанова №076197 від 20.11.2024 є протиправною і підлягає скасуванню.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі № 160/34227/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 02.06.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров