Справа № 420/16313/25
02 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позов ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність Київської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 04.04.2024 по 06.05.2024, зобов'язання Київську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 04.04.2024 по 06.05.2024 відповідно до приписів ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
Поряд з цим, позивач, у прохальній частині позовної заяви просить суд поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом позивач вказав, що наказом керівника Київської обласної прокуратури від 06.05.2024 № 637к його звільнено з посади прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області під час безперервного утримання у ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 05.10.2023 по 18.12.2024. Разом з цим, відповідач не повідомив позивача письмово про суми, нараховані та виплачені йому при звільнені. Позивач наголосив на тому, що Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 760/20133/20 підкреслив, що утримання особи під вартою є об'єктивною перешкодою для реалізації права на звернення до суду і може визнаватися поважною причиною для поновлення строку та крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому безперервно подовжувався і діє на теперішній час. Разом з цим, як вказав позивач, про не нарахування та не виплату заробітної плати у спірний період йому стало відомо з листа відповідача від 16.04.2025 № 21-37вих25 та з урахуванням викладеного вище, а також того, що цю позовну заяву подано 23.05.2025 тобто в межах річного строку, передбаченого ст. 234 КЗпП України, позивач просить суд поновити строк звернення до суду із цим позовом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьої статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю, зокрема, частиною другою статті 233 КЗпП України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Так, предметом розгляду справи є бездіяльність Київської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 04.04.2024 по 06.05.2024.
В свою чергу, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, наказом керівника Київської обласної прокуратури від 20.03.2023 № 57к позивача призначено на посаду прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області та на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 24.04.2024 № 56дп-24 керівником Київської обласної прокуратури видано наказ від 06.05.2024 № 637к про звільнення позивача з посади прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області.
ОСОБА_1 у період з 05.10.2023 по 18.12.2024 утримувався у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Разом з цим, листом Київської обласної прокуратури від 16.04.2025 № 21-37вих25 повідомлено ОСОБА_1 про те, що у період з 04.04.2024 по 30.04.2024 позивач згідно табеля не працював з не визначених причин та додано до листа розрахункові листи за квітень, травень 2024 року.
З урахуванням викладеного, позивачу стало відомо про не нарахування та не виплату заробітної плати у спірний період з листа Київської обласної прокуратури від 16.04.2025 № 21-37вих25.
Суд зазначає, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для застосування наслідків порушення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи “Скордіно проти Італії», “Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи вищевказані доводи позивача, суд вважає за доцільне заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, - відсутні.
Частиною 1 статті 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Поряд з цим,у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5-8 ст. 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Удовиченка Романа Анатолійович, посилаючись у позовній заяві на положення ст.49 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно із ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Зважаючи на вищевикладене, предмет розгляду справи, а також те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що рішення у справі може вплинути права, свободи, інтереси або обов'язки керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Удовиченка Романа Анатолійович, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про залучення до участі у справі 3-ї особи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257-261 КАС України, суддя,-
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Київської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність Київської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 04.04.2024 по 06.05.2024, зобов'язання Київську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 04.04.2024 по 06.05.2024 відповідно до приписів ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін -відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Удовиченка Романа Анатолійович - відмовити.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Танцюрою К.О.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра