Справа № 420/16922/25
02 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління поліції особливого призначення №2 «штурмовий полк «Цунамі» Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління поліції особливого призначення №2 «штурмовий полк «Цунамі» Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 10.04.2025 № 1448/01/59/13-2025вн, затверджений т.в.о. начальника управління - командира полку управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 , щодо порушення службової дисципліни;
- визнати протиправним та скасувати наказ управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.04.2025 № 7 С «Про застосування дисциплінарних стягнень» про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани;
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 22.04.2025 № 1639/01/59/13-2025вн, затверджений начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 щодо порушення службової дисципліни.
Також разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначено, що з висновком службового розслідування від 10.04.2025 № 1448/01/59/13-2025вн ознайомилась 05.05.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Отже, з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.
Так, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.04.2025 № 7 С «Про застосування дисциплінарних стягнень» про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, а також визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 22.04.2025 № 1639/01/59/13-2025вн, затверджений начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 щодо порушення службової дисципліни.
При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №640/9600/20 (провадження №К/9901/23733/20) зазначив, що службове розслідуванням - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Водночас обов'язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Таким чином, правова природа оскаржуваного висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним і скасування висновку за результатами службового розслідування, у зв'язку із чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина 2 статті 44 КАС України).
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачено можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду не лише цим Кодексом, а також іншими законами, які мають перевагу в застосуванні порівняно із строками, визначеними в частині другій та частині п'ятій статті 122 цього Кодексу.
Предметом даного спору є наказ управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.04.2025 № 7 С «Про застосування дисциплінарних стягнень» про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (зі змінами і доповненнями), поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Отже, враховуючи внесені законодавцем зміни до Дисциплінарного статуту Національної поліції України в період дії воєнного стану, у спірних правовідносинах для обчислення строку звернення слід застосовувати норми спеціального законодавства, а саме абзац перший частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ. Строк оскарження дисциплінарних стягнень, визначених цією нормою поширюється на такі види стягнень як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність. Строк встановлюється 15 днів та обчислюється з дня ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Аналогічна правова позиція щодо строку звернення до адміністративного суду викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач не зазначає про момент ознайомлення з оскаржуваним наказом, при цьому позивач звернулась до суду з позовною заявою про оскарження наказу 28.05.2025 року, тобто з пропуском 15-ти денного строку для звернення до суду.
При цьому, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не наводить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління поліції особливого призначення №2 «штурмовий полк «Цунамі» Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Самойлюк