Справа № 420/3290/25
30 травня 2025 року м. Одеса
Одеський кружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 29.10.2024 року щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів,
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву громадянина ОСОБА_1 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та надати відповідь по суті.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 , 02.09.2022 року був виключений з військового обліку на підставі ст. 37 п. 6 пп. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Пізніше громадянин ОСОБА_1 встановив на свій мобільний телефон застосунок «Резерв+», де у військово-обліковому документі зазначалося, що він досі перебуває на обліку і є військовозобов'язаним. 29 жовтня 2024 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 та, за допомогою поштового сервісу «Укрпошта», рекомендованим листом із повідомленням про вручення, надіслав заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6500602987013, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав лист із заявою 31.10.2024. Проте громадянин ОСОБА_1 упродовж тридцяти днів відповіді не отримав. Після цього, 02.12.2024 року, адвокат Портна Уляна Олександрівна надіслала до ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатський запит із наступними питаннями: 1. Чи отримував ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву громадянина ОСОБА_1 .? 2. Чи була розглянута вказана заява та яке рішення було ухвалене? 17.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 надіслав поштою відповідь на адвокатський запит, у якій не надав жодної відповіді на поставлені питання щодо розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 . Натомість у відповіді містилися посилання на законодавство щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак у заяві громадянина ОСОБА_1 та в адвокатському запиті не йшлося про відстрочку від призову, а лише про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників. На час подання позовної заяви в Єдиному електронному реєстрі призовників військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відсутні дані щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звернення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 проігноровано. Позивач вважає таку бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 протиправною.
Ухвалою суду від 05.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Ухвалу суду від 05.02.2025 в електронному вигляді відповідачу було направлено судом через підсистему Електронний суд та доставлено до електронного кабінету - 07.02.2025.
Однак, у встановлений судом строку та на даний час, відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 не надійшло, що в силу приписів КАС України не є перешкоду для розгляду справи.
Як визначено ч. 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , документований тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 , згідно якого позивач 02.09.2022 був виключений з військового обліку на підставі ст.37 п.6 пп. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У позовній заяві вказано, що пізніше громадянин ОСОБА_1 встановив на свій мобільний телефон застосунок «Резерв+», де у військово-обліковому документі зазначалося, що він досі перебуває на обліку і є військовозобов'язаним.
29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку, яку було надіслано «Укрпоштою», що підтверджується доданими до позову документами.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6500602987013, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав лист із заявою 31.10.2024 року.
Проте, упродовж тридцяти днів відповіді позивач не отримав, у зв'язку із чим 02.12.2024 року, адвокатом Портною Уляною Олександрівною надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатський запит щодо надання інформації про отримання заяви позивача, її розгляд та прийняте рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 .
За результатами розгляду адвокатського запиту щодо надання інформації про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_6 на адресу адвоката Портної У.О. надіслав листа від 17.01.2025 №807, у кому пославшись на приписи пп.8 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, п.58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024 зауважив, що діючим законодавством встановлений єдиний безальтернативний шлях надання до ІНФОРМАЦІЯ_5 документів для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - подання їх військовозобов'язаним особисто. Через недотримання військовозобов'язаним ОСОБА_1 процедури особистого звернення із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у відповідної комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 обов'язок розглянути це звернення по суті не виникає.
Також, в указаному листі було додатково звернуто увагу на те, що про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у військово-облікових документах військовозобов'язаних встановленого зразка мають бути проставлені відповідні відмітки та надається довідка, яка дійсна за пред'явленням військово-облікового документу військовозобов'язаного. Однак, свій військово-обліковий документ військовозобов'язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не надав.
У позовній заяві з даного приводу вказано, що у своїй відповіді відповідач посилається на законодавство щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в той час як в заяві громадянина ОСОБА_1 та в адвокатському запиті не йшлося про відстрочку від призову, а лише про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників. В свою чергу, на час подання позовної заяви в Єдиному електронному реєстрі призовників військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відсутні дані щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звернення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 проігноровано.
Вважаючи таку бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 65 Конституції України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Як визначено ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За приписами ч.2,3 ст.1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з вимогами ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч.1, 2 ст.14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та триває до цього часу. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487). Згідно з п. 1 Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пунктом 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з ч. 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
1) допризовники громадяни чоловічої статі віком до 18 років;
2) призовники громадяни віком від 18 до 27 років, що приписані до призовних дільниць;
3) військовослужбовці громадяни, які проходять військову службу;
4) військовозобов'язані громадяни, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
5) резервісти громадяни, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Згідно зі ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ врегульовані підстави для:
- взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята);
- виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Так, зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: - які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; - які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; - які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; - в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Отже, виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення звільнити цю особу від виконання військового обов'язку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою, яку у 2013 році вироком Біляївський районний суд Одеської області визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк у п'ять років, без конфіскації майна. Відповідно до ст.75 КК України засудженого від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном на два роки.
Водночас, до 05.01.2023 діяв Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 № 921 (далі - Порядок № 921). Відповідно до п. 56 Порядку № 921 районні (міські) військові комісаріати здійснювали виключення з військового обліку військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством. Цим же пунктом Порядку №921 було передбачено, що виключення з військового обліку осіб, які за рішенням суду засуджені до позбавлення волі, здійснювалось без їх особистої присутності, про що у їх військово-облікових документах проставлялись відповідні відмітки.
Крім того, частиною 5 статті 38 Закону №2232 (в редакції, чинній на момент набрання законної сили вироком у справі №1-759, 18.12.2001) за судами був закріплений обов'язок у семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, щодо яких ведеться дізнання або попереднє (досудове) слідство, а суди - про призовників, кримінальні справи яких розглядаються судом, а також про вироки стосовно військовозобов'язаних і призовників, що набрали законної сили. Відповідно до п. 2 частини 5 статті 38 цього Закону військові квитки військовозобов'язаних і посвідчення про приписку призовників, засуджених до позбавлення волі, в тому числі умовно і з відстрочкою виконання вироку, надсилаються судами до відповідних військових комісаріатів.
Разом з цим, на час розгляду справи Законом України від 11 квітня 2024 №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (набрав чинності 18 травня 2024 року) статтю 37 Закону №2232-XII викладено у новій редакції.
Частиною 6 статті 37 Закону №2232-XII встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Отже, підстава «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення особи з військового обліку.
Відтак, під час розгляду документів позивача щодо виключення його з військового обліку відповідач повинен був застосовувати ч.6 статті 37 Закону №2232-XII у редакції Закону від 11 квітня 2024 №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку".
Разом з тим, станом на момент розгляду справи суду не надані належні докази того, що заява позивача від 29.10.2024 була розглянута по суті. Доказів розгляду заяви позивача відповідач суду не надав, отже не спростував протиправну бездіяльність.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2024 та прийняти рішення в межах наданих повноважень та з урахуванням висновків суду.
З огляду на вказане вище, позовні вимоги необхідно задовольнити.
Що стосується судових витрат, судом встановлено, що за подання до суду позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., тоді як слід було сплатити 968,96 грн. (одна з вимог є похідною і окремо судовим збором не оплачується, з урахуванням також приписів ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», якими передбачено при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору). Отже, 1453,44грн. сплачені надміру.
Відтак, з огляду на прийняття рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 29.10.2024 року щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2024 щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та надати відповідь по суті, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 968,96 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА