Справа № 420/10861/21
28 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про зобов'язання вчинити певні дії, -
24.06.2021р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури зокрема про зобов'язання відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі №420/4196/20 за період з 09.09.2020 року по 24.03.2021 року, врахувавши всі суми нарахованої заробітної плати, згідно із статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
Рішенням суду від 30.08.2022 року позов задоволено.
Зобов'язано Одеську обласну прокуратуру виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі №420/4196/20 за період з 09.09.2020 року по 24.03.2021 року включно у розмірі 141 769,12 грн., з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
23.05.2025 року від представника позивача надійшла заява в порядку 383 статті КАСУ.
Вказану заяву представник обґрунтовує тим, що як слідує з довідки Форми ОК-7 від 08.05.2025 (станом на момент звернення з даною заявою) Одеською обласною прокуратурою не сплачено ЄСВ та, відповідно, не забезпечено звітування за формою, передбаченою вимогами чинного законодавства про суми нарахованих та сплачених на користь ОСОБА_1 доходу, податків, зборів та обов'язкових платежів зазаначених у рішенні суду та виконавчому листі періодем.
Згідно абз.1 ч.5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У відповідності до приписів ч. 5 ст. 383 КАС України, заява розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву представника позивача суд робить наступний висновок.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на ч. 6 ст. 383 КАС України, у випадку наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
За таких умов, наявність підстав для задоволення заяви в порядку ст. 383 КАС України має наслідком прийняття окремої ухвали з метою усунення порушень допущених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 420/10861/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про зобов'язання вчинити певні дії. Зокрема, зобов'язано Одеську обласну прокуратуру виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 по справі № 420/4196/20 за період з 09.09.2020 по 24.03.2021 включно у розмірі 141 769,12 грн., з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року залишено в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року і додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року.
Рішення набуло чинності та звернено до виконання.
В подальшому, на виконання постанови головного Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.02.2025 у виконавчому провадження № 77170109, ОСОБА_1 27 лютого 2025 року Одеською обласною прокуратурою одним платежем перераховано кошти в розмірі 114 124,14 грн.
В той же час, відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.03.2025 ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження № 77170109 слідує, що листом від 27.02.2025 № 21-31ВИХ-25 Одеської обласної прокуратури за підписом начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку - головний бухгалтер Одеської обласної прокуратури Альони Слісаренко, повідомлено відділ про повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом, шляхом виплати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 по справі № 420/4196/20 за період з 09.09.2020 по 24.03.2021 включно у розмірі 141 769,12 грн., з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено.
Однак, як слідує з довідки Форми ОК-7 від 08.05.2025 (станом на момент звернення з даною заявою) Одеською обласною прокуратурою не сплачено ЄСВ та, відповідно, не забезпечено звітування за формою, передбаченою вимогами чинного законодавства про суми нарахованих та сплачених на користь ОСОБА_1 доходу, податків, зборів та обов'язкових платежів за заначений у рішенні суду та виконавчому листі періоди.
Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 19 березня 2025 року звернувся до Одеської обласної прокуратури з адвокатським запитом щодо надання інформації про сплату єдиного соціального внеску Одеською обласною прокуратурою та відображення його в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Так, відповідно до відповіді Одеської обласної прокуратури від 14.04.2025 за № 21-50ВИХ-25, слідує, що середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою в розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 справа № 461/1303/19), у зв'язку з чим на середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, ЄСВ не нараховується.
Так, суд зазначає, що в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/10861/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури від 26 травня 2022 року суд встановив, що природа вимоги про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці.
Слід зауважити, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 04 серпня 2022 року у справі № 380/6129/20 до вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 Кодексу законів про працю України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року № 280/4125/21. Крім того, в Постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року справа № 552/3404/17, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив наступне: «Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Отож, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці.
Посилання Одеською обласною прокуратурою на Постанову Верховного Суду від 21.04.2021 справа № 461/1303/19 є безпідставною, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року (справа №755/12623/19) відступила від правового висновку викладеного у Постанові Верховного Суду від 21.04.2021 справа № 461/1303/19 стосовно того, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не є складовою заробітної плати.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні виснувала, що стягнуті судом суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу мають правову природу заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року №280/4125/21.
Відповідно до правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року справа № 380/19504/21 вбачається, що суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, є базою нарахування єдиного внеску.
Як слідує з вищевказаної постанови, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №813/80/14.
В рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 420/10861/21 зазначено: зобов'язати Одеську обласну прокуратуру виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 по справі №420/4196/20 за період з 09.09.2020 по 24.03.2021 включно у розмірі 141 769,12 грн., з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, а не як слідує з відповіді Одеської обласної прокуратури від 14.04.2025 за № 21-50ВИХ-25: «……з обов'язковим відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору».
У постанові від 13 грудня 2018 року в справі № 211/2214/16-ц (провадження № 61-30976св18) Верховний Суд дійшов висновку про те, що в разі стягнення судом середньої заробітної плати за вимушений прогул роботодавець зобов'язаний включити стягнену суму до фонду оплати праці, попередньо нарахувавши та відобразивши її в бухгалтерському обліку, а також у встановленому законом розмірі сплатити єдиний соціальний внесок на відповідний казначейський рахунок органу доходів і зборів. База нарахування єдиного соціального внеску визначається шляхом ділення встановленої судом середньої заробітної плати на кількість місяців, за які вона стягнена. Обов'язковою передумовою перерахування єдиного соціального внеску до бюджету є нарахування роботодавцем вказаної всудовому рішенні суми як заробітної плати та її відображення в бухгалтерському обліку.
Відповідно до даних відображених в довідці Форми ОК-7 станом на 08.05.2025 Одеською обласною прокуратурою подано Податкові розрахунки сум доходу, однак з невірними та некоректним відображенням даних, оскільки у вказаній довідці відображено дані про нарахування коштів ОСОБА_1 в розмірі 141 769,12 грн. за лютий 2021 року, а не за період з 09.09.2020 по 24.03.2021 включно, як зазначено в рішенні суду.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 в лютому 2021 року не перебував в трудових відносинах з Одеською обласною прокуратурою, а його поновлення відбулось на підставі наказу керівника Одеської обласної прокуратури № 809к від 25.03.2021.
Відповідно до даних відображених в довідці Форми ОК-5 станом на 08.05.2025 Одеською обласною прокуратурою подано до Головного управління ДПС в Одеській області уточнюючий Податковий розрахунок із зазначенням нарахування ОСОБА_1 за лютий 2021 року суми в розмірі 90 000 грн, що не відповідає дійсності, оскільки в лютому 2021 року ОСОБА_1 не отримував дохід від Одеської обласної прокуратури в розмірі 90 000 грн та не перебував в трудових відносинах з Одеською обласною прокуратурою відповідно.
Як вже зазначалось вище, 27 лютого 2025 року Одеською обласною прокуратурою ОСОБА_1 одним платежем перераховано кошти в розмірі 114 124,14 грн, на виконання постанови головного Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.02.2025 у виконавчому провадження № 77170109.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» слідує, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вбачається, що зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.
Так, відповідно до ч.5 ст. 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Враховуючи вищенаведену суд вважає за необхідне зобов'язати Одеську обласну прокуратуру повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали.
Керуючись ст. 248, 249, 256, 293, 383 КАС України, суд, -
Задовольнити заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду - в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури щодо неналежного та не у повному обсязі виконання судового рішення.
Зобов'язати Одеську обласну прокуратуру повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Е.А. Іванов