27 травня 2025 р. № 400/4655/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. за участю секретаря судового засідання Ополинського О., представника позивача Голубашенка Т.О., представника відповідача Максімової О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 46/1,м. Миколаїв,54056,
провизнання протиправною та скасування постанови від 28.04.2025 року ВП № 77265203,
Позивач - ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження у виконавчому проваджені №77265203 від 28.04.2025 з примусового виконання виконавчого листа №400/6315/24, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 30.12.2024.
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно прийняв спірну постанову, якою скасував постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду виконано в повному обсязі та видані довідки до відкриття виконавчого провадження на виконання рішення суду.
Відповідач надав суду відзив, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки спірна постанова прийнята відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження».
Заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази суд дійшов висновку:
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.02.2025 відкрито виконавче провадження №77265203 з примусового виконання виконавчого листа №400/6315/24, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 30.12.2024 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (2102,00 грн), на 01.01.2021 (2270,00 грн), на 01.01.2022 (2481,00 грн) та на 01.01.2023 (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.03.2025 закінчено виконавче провадження на підставі п.9ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки листом №9/1/3506 від 24.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено, що рішення суду виконано фактично та в повному обсязі, 06.12.2024 до ГУПФ України в Миколаївській області направлено довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку основного розміру пенсії та закінчено виконавче провадження.
Не погоджуючись із постановою про закінчення виконавчого провадження стягувач ОСОБА_1 звернувся до начальника зі скаргою на дії державного виконавця від 14.04.2025.
28.04.2025 виконувачем обов'язків заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження в межах виконавчого провадження №77265203, якою:
-дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Максімової О.О. при здійсненні виконавчого провадження №77265203 визнано такими, що вчиненні з порушенням вимог частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18, пункту 9 частини 1 статті 39, частини 2 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
-скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Максімової О.О. про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2025;
-скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Максімової О.О. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 03.03.2025;
-зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Максімову О.О. провести дії у виконавчому провадженні №77265203 в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» у строк до 28.05.2025.
30.04.2025 прийнята постанова державним виконавцем про відновлення виконавчого провадження.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ст.74 Закону України « Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
4. Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
5. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи приписи статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, а його невиконання - тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій в.о. начальника на дії державного виконавця органу виконавчої служби про прийняття постанови закінчення виконавчого провадження, суд має враховувати, що Законом № 1404-VIII на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом № 1404-VIII заходи в межах встановлених повноважень.
Також суд зазначає, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Стягувач у скарзі зазначив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/6315/24 відповідач склав та надав оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020,01.01.2021,01.01.2022, 01.01.2023, застосував при множенні процентної ставки додаткових видів грошового забезпечення на розмір основних видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 грн.), замість множення процентної ставки додаткових видів грошового забезпечення на розмір основних видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, тим самим суттєво зменшивши належний розмір грошового забезпечення позивача, що призвело до чергового порушення прав стягувача з боку відповідача.
Представник позивача суду пояснив, що рішення суду було виконано повністю до відкриття виконавчого провадження, оскільки у рішенні суду було визначено, що тільки посадовий оклад і окладу за військовим (спеціальним) званням визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (2102,00 грн), на 01.01.2021 року (2270,00 грн), на 01.01.2022 року (2481,00 грн) та на 01.01.2023 року (2684,00 грн), а не щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Стосовно цих доводів позивача суд зазначає наступне:
Постановою КМУ № 704 від 30.08.2017» Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року.
Розділом VI постанови № 260 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Приписами п. 2 розділу XI постанови № 260 встановлено, що розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
Отже, розміри додаткових видів грошового забезпечення визначені у відсотках до посадового окладу, який відповідно до п.4 постанови КМУ №704 ( в редакції чинній на момент спірних правовідносин) визначався з суми прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний календарний рік, тому позивач у цій справі та боржник за виконавчим провадженням протиправно при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії розрахував розміри додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - у розмірі 1762 грн., тому відповідач правомірно скасував постанову про закінчення виконавчого провадження.
Позивач не довів суду, що спірна постанова є протиправно, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255,287 КАС України.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко
Рішення складено в повному обсязі
02.06.25