30 травня 2025 р. № 400/5691/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовомКомунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", вул. Європейська, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 55001,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2024 року № 00/2323/041108,
Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (далі - Підприємство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати прийняте 14.22.2024 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 00/2323/041108.
На обґрунтування позову Підприємство вказало, що спірне рішення суперечить нормам Податкового кодексу України.
Ухвалою від 03.09.2024 (т. 2, арк. 46-47) суд прийняв заяву позивача від 02.09.2024 про зміну підстав позову (т. 2, арк. 38-39).
Управління позов не визнало з підстав, що викладені у відзивах (т. 2, арк. 18-25, 51-51-58).
Позивач подав відповіді на відзив (т. 2, арк. 32-35, 62-66).
Управління подало заперечення (т. 2, арк. 72-76).
Сторони подали пояснення (т. 2, арк. 83-85, 89-90).
Ухвалою від 24.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 10.10.2024.
У судовому засіданні 10.10.2024 було оголошено перерву до 15.10.2024.
Ухвалою від 15.10.1024 (т. 2, арк. 119-120) суд задовольнив клопотання представника позивача (т. 2, арк. 104-105) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 200/4768/23.
Ухвалою від 22.04.2025 (т. 2, арк. 138) суд поновив провадження у справі і призначив розгляд справи на 22.05.2024.
На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Як встановлено судом, у січні 2024 року посадові особи Управління провели камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» за вересень - жовтень 2022 року, результати якої оформили актом від 09.01.2024 № 208/14-29-04-11-08/31948866 (далі - Акт, т. 1, арк. 13-15).
Актом, зокрема, встановлено, що Підприємством «… порушено терміни подачі на реєстрацію … податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за вересень - жовтень 2022 року … порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 … Податкового кодексу України … відповідальність платника передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 … Податкового кодексу України …».
В Акті вказані: номери та дати виписки податкових накладних (загальна кількість - 79), суми ПДВ (загальна сума ПДВ за всіма накладними - 2 925 278,42 грн), дати реєстрації податкових накладних, кількість днів «протермінування». Цю інформацію (фактичні обставини) позивач не заперечив.
14.02.2024 Управління, з посиланням на висновки Акта та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, прийняло податкове повідомлення-рішення № 00/2323/041108 (далі - Рішення, т.1, арк.11-12).
У Рішенні вказано про «порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних» та про застосування штрафу у загальній сумі 880 311,20 грн.
Як вказано у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (про порушення якої вказано в Акті), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а"»- «г"» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
За 32 вказаними в Акті податковими накладними порушення строку реєстрації становить від 16 до 30 календарних днів (розмір штрафу - 20%, загальна сума - 289 243,21 грн), за 12 вказаними в Акті податковими накладними порушення строку реєстрації становить від 31 до 60 календарних днів (розмір штрафу - 30%, загальна сума - 1 670,95 грн), за 35 вказаними в Акті податковими накладними порушення строку реєстрації становить від 61 до 365 календарних днів (розмір штрафу - 40%, загальна сума - 589 397,04 грн).
У позові Підприємство, стверджуючи про протиправність Рішення, висловило такі доводи:
1. Штраф було накладено за порушення, про виявлення якого не зазначено в Акті.
2. Податкові накладні були вперше подані на реєстрацію в ЄРПН своєчасно, але незаконно не були прийняті до реєстрації.
3. Відповідач при прийнятті Рішення мав керуватися пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки воєнний стан діє з 24.02.2022.
4. Квитанція про неприйняття податкової накладної від 30.09.2022 № 46, що була вперше подана на реєстрацію в ЄРПН 14.10.2022, не була надіслана протягом операційного дня (пункт 3 позовної заяви); квитанції про неприйняття 25 податкових накладних, що були вперше подані на реєстрацію в ЄРПН 15.11.2022 (детальна інформація - у заяві про зміну підстав позову), не були надіслані протягом операційного дня, тому ці 26 податкових накладних вважаються зареєстрованими 14.10.2022 (1) та 15.11.2022 (25) відповідно. Тому стягнення штрафу в сумі 319 958,78 грн (т. 2, арк. 89-90) є незаконним.
5. Відповідні норми законодавства є суперечливими та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків та контролюючих органів, тому контролюючий орган мав прийняти рішення на користь платника податків.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
1. Як вказано вище, підпунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України встановлено відповідальність за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. В Акті міститься висновок про порушення Підприємством пункту 201.10 Податкового кодексу України і вказано про те, що відповідальність за порушення встановлена пунктом 1201. 1 статті 1201 Податкового кодексу України. Та обставина, що за наслідками перевірки контролюючий орган встановив, що позивачем «несвоєчасно подано на реєстрацію податкові накладні», при тому, що своєчасністю, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, визнається вчинення певних дій у межах граничних строків, на думку суду, жодним чином не доводить того, що штраф було накладено за порушення, вчинення якого не було встановлено перевіркою. Суд визнав слушними доводи Управління, яке зазначило, що використання в Акті вислову «несвоєчасно подано на реєстрацію податкові накладні» є цілком виправданим з огляду на те, що предметом камеральної перевірки була саме своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України). Реєстрація податкових накладних - сукупність дій платника податків і контролюючого органу. Є цілком очевидним, що контролюючий орган, який проводить камеральну перевірку, перевіряє дії саме платника податків, тобто встановлює, чи були податкові накладні своєчасно виписані та надіслані (подані) для реєстрації.
2. Актом встановлено (і позивач ці обставини визнав), що 79 податкових накладних (період складання - вересень - жовтень 2022 року) Підприємство надіслало для реєстрації у період з 02.11.2022 до 30.01.2023.
У позові (пункт 2) Підприємство вказало, що податкові накладні раніше були подані для реєстрації, але незаконно не були прийняті до реєстрації.
З цього приводу суд зазначив таке.
Згідно з доданими до позову доказами (квитанціями), не всі 79 податкових накладних позивач надіслав (вперше) для реєстрації у строки, що встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Суд встановив, що в абсолютній більшості квитанцій про неприйняття для реєстрації податкових накладних контролюючий орган вказав: «… Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі … не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні …».
Підприємство зазначило, що, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, квитанція про неприйняття надсилається лише у випадку, якщо податкову накладну сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті, а у вказаних вище квитанціях інформація про порушення позивачем вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, відсутня.
Суд аргументи позивача відхилив.
По-перше, правомірність рішень (дій, бездіяльності) контролюючого органу, що призвели до нереєстрації податкових накладних, не є предметом розгляду у цій справі.
По-друге, безпідставне, за твердженнями Підприємства, неприйняття для реєстрації податкових накладних, в результаті чого платник податків був вимушений вдруге надіслати податкові накладні для реєстрації, з урахуванням обставин цієї справи, не може бути підставою для звільнення платника податків від відповідальності.
Так, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податку на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001- цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 200-11 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Отже, виконання обов'язку, встановленого пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, вимагає від платника податку перерахування (у випадку недостатності) на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість певної суми. Якщо ж такого перерахування (обов'язкова умова для реєстрації) не було, то у платника податку відсутні підстави для тверджень про дотримання ним вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Доказів на спростування зазначеної у квитанціях інформації про перевищення (про недостатність коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість) позивач не подав, тому суд не погодився з доводами Підприємства про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних є результатом протиправних дій (бездіяльності) контролюючого органу.
У пунктах 12, 13 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» вказано, що
після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001- Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Також суд встановив, що причиною неприйняття деяких податкових накладних були інші обставини, що свідчать про дефектність цих накладних (т. 1, арк. 22, 52, 70, 91, 118, 139, 218).
3. Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (дата набрання чинності - 08.02.2023) підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України було доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту.
Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Позивач зазначив, що оскільки вказані в Акті податкові накладні було складено під час дії воєнного стану, то контролюючий орган мав врахувати вказані норми.
Суд визнав ці аргументи хибними.
Менші (у порівнянні з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України) розміри штрафу, про що прямо зазначено у пункті 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, застосовуються за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкові накладні було зареєстровано у грудні 2022 року та у січні 2023 року, до того, як підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України було доповнено пунктом 89.
Відповідно, контролюючий орган не мав законних підстав застосувати для відповідальності за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого іншою нормою Податкового кодексу України (пунктом 201.10 статті 201), пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Позивач послався на пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Згідно з цією нормою, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Оскільки Рішення було прийнято у грудні 2023 року, Підприємство вважає, що Управління мало визначити суму штрафу на підставі пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Суд зазначив, що доповнення підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України пунктом 90 не скасувало чинність пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України. Ці норми застосовуються паралельно, залежно від того, коли були допущені порушення. Актом не встановлено порушення позивачем пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що виключало застосування пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Суд врахував позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23 (частина «Щодо темпоральних меж застосування зменшених штрафних санкцій, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України»).
4. Доводи Підприємства про незаконність накладення штрафу в сумі 319 958,78 грн, оскільки за 26 податковими накладними не надійшли квитанції протягом операційного дня, суд відхилив.
Дата отримання платником податку квитанції не є датою надіслання квитанції (а саме про надіслання квитанції протягом операційного дня йдеться у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Суд також зауважив, що позивач, незважаючи на твердження про те, що 26 податкових накладних вважаються зареєстрованими у жовтні 2022 року (1) та у листопаді 2022 року (35), у грудні 2022 року та у січні 2023 року повторно надіслав її для реєстрації.
5. Суд визнав необґрунтованими посилання у позові на підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункт 56.21 статті 56, пункт 112.7 статті 112 Податкового кодексу України.
Так, в даному випадку не йдеться про презумпцію правомірності рішень платника податку, оскільки цілком очевидним є факт порушення позивачем Податкового кодексу України.
Норми, якими Управління обґрунтувало Рішення, не є суперечливими і не припускають неоднозначного трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів: позивач порушив пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, відповідальність за це порушення встановлена пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.
В останньому абзаці пункту 112.7 статті 112 Податкового кодексу України вказано, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи. На думку суду, будь-які сумніви щодо наявності обставин, за яких Підприємство було притягнуто до відповідальності, відсутні. Як вказано вище, фактичні обставини, що викладені в Акті, позивач не заперечив, доказів на існування обставин, що звільняють від фінансової відповідальності (пункт 112.8 статті 112 Податкового кодексу України), не подав.
На підставі викладеного суд встановив, що Рішення прийнято відповідно до норм Податкового кодексу України, тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати (сплачена Підприємством сума судового збору) покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна