справа№380/27864/23
30 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, як ветерану війни-учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік, як ветерану війни-учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на момент проведення виплат, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги (недоплату в розмірі 9465,00 грн).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є ветераном війни - учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). У 2023 році їй було виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі 1000,00 грн.
Позивач вважає, що допомога мала бути виплачена у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (5 * 2093,00 грн = 10465,00 грн) відповідно до статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV.
Стверджує, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20 березня 2023 року №2983-ІХ (далі - Закон №2983-IX) не змінив розміру допомоги, а Кабінет Міністрів України, прийнявши постанову від 21.07.2023 №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова КМУ №754), вийшов за межі своїх повноважень, зменшивши встановлений законом розмір виплати.
Позивач посилається на рішення Конституційного Суду України та попередню практику Верховного Суду. Зазначає, що зверталася до відповідача із заявою про доплату, однак листом від 10.10.2023 року №29737/O-1300-23 їй було відмовлено.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що виплата була здійснена відповідно до чинного законодавства. Зазначає, що Законом №2983-IX було внесено зміни до статті 13 Закону №3551-XII, якими встановлено, що розмір та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 21.07.2023 №754 (далі - Постанова КМУ №754), якою для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи встановлено розмір допомоги у 2023 році - 2700 грн.
Головне управління ПФУ діяло в межах повноважень та відповідно до чинних нормативно-правових актів, а повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою КМУ №754, органам Пенсійного фонду України не надано.
Ухвалою від 30 листопада 2023 року відкрито провадження у справі № 380/27864/23 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження безбповідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 11 грудня 2023 року провадження у справі зупинено на підставі пункту 9 частини 2 статті 236 КАС України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року ухвалено рішення у зразковій справі № 440/14216/23 (провадження № 11-67заі24), яке набрало законної сили з дати її прийняття, є остаточним й оскарженню не підлягає.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року провадження у справі № 380/27864/23 поновлено.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
У серпні 2023 року позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 1000,00 грн.
Не погоджуючись із таким розміром виплати, позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Листом від 10.10.2023 року №29737/O-1300-23 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Відносини щодо соціального захисту ветеранів війни регулюються Законом №3551-XII.
Статтею 12 цього Закону визначено пільги учасникам бойових дій. Позивач посилається на редакцію частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV), яка передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, Законом №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023, який набрав чинності 15 квітня 2023 року, було внесено зміни до Закону №3551-XII.
Зокрема, частину п'яту статті 12 Закону №3551-XII викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Статтю 17-1 Закону №3551-XII про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня було виключено.
Отже, з 15 квітня 2023 року законодавець змінив підхід до визначення розміру щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, делегувавши Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати до Дня Незалежності України.
На виконання зазначених норм, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову КМУ №754 від 21 липня 2023 року «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».
Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого цією постановою, учасникам бойових дій разова грошова виплата до Дня Незалежності України у 2023 році виплачується у розмірі 1000 гривень.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснив виплату позивачу допомоги за 2023 рік у розмірі 1000 грн, керуючись саме Постановою КМУ №754.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
14 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у зразковій справі № 440/14216/23, предметом спору в якій було питання правомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни (зокрема, ІІ групи, що регулюється статтею 13 Закону №3551-XII, аналогічно до статті 12 для учасників бойових дій) у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не у розмірі, обчисленому виходячи з мінімальних пенсій за віком згідно з попередніми редакціями Закону №3551-XII.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких ключових висновків: Щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом №3551-XII, є видом державної соціальної допомоги, має допоміжний характер і не є складовою конституційного права на соціальний захист (ст. 46 Конституції), яка не може бути скасована законом.
Верховна Рада України, прийнявши Закон №2983-IX та внісши зміни до Закону №3551-XII (зокрема, до статей 12 та 13), якими делегувала Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової виплати, діяла в межах своїх повноважень. Ці законодавчі зміни є чинними та неконституційними не визнавалися. Положення статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не поширюються на визначення розміру цієї конкретної допомоги, оскільки її розмір не є безпосередньо гарантованим Конституцією, а встановлюється законом.
Кабінет Міністрів України, встановлюючи розміри допомоги відповідними постановами (зокрема, Постановою КМУ №754 для 2023 року), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Попередні редакції Закону №3551-XII, які встановлювали розмір допомоги у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, втратили чинність з набранням чинності Законом №2983-IX в частині визначення розміру цієї допомоги.
Органи Пенсійного фонду України, здійснюючи виплату допомоги у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на підставі чинної редакції Закону №3551-XII, діють правомірно.
Правові принципи, викладені Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23, є повністю застосовними до цієї справи, оскільки вона стосується виплати допомоги учаснику бойових дій за 2023 рік на підставі статті 12 Закону №3551-XII, що було предметом розгляду у зразковій справі (з урахуванням аналогічного регулювання для різних категорій ветеранів).
Аргументи позивача щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, не спростовують висновків Великої Палати. Зазначене рішення КСУ стосувалося ситуації, коли повноваження Кабміну випливали з Бюджетного кодексу. Однак Закон №2983-IX вніс зміни безпосередньо до спеціального Закону №3551-XII, що є іншою правовою ситуацією, яку Велика Палата визнала правомірною.
Також, посилання позивача на попередню практику Касаційного адміністративного суду (зокрема, постанову від 13.06.2023 у справі №560/8064/22) мають оцінюватися з урахуванням того, що постанова Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 є останнім та обов'язковим для врахування висновком у подібних правовідносинах щодо виплат за 2023 рік після набрання чинності Законом №2983-IX.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виплативши позивачу - учаснику бойових дій - щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 1000 грн, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону №2983-IX) та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754.
Відповідно, дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги у такому розмірі є правомірними. Оскільки дії відповідача визнані правомірними, підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги відсутні.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат, суд зазначає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач як учасник бойових дій звільнена від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням її прав.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 162, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги з урахуванням попередньо виплаченої суми, - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 травня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.