справа№380/30097/23
30 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, що передбачала кратний розмір до мінімальної пенсії за віком);
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, що передбачала кратний розмір до мінімальної пенсії за віком), у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
У серпні 2023 року йому було виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 2900 грн. Позивач вважає, що допомога мала бути виплачена у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV.
Стверджує, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20 березня 2023 року №2983-ІХ (далі - Закон №2983-IX) не змінив розміру допомоги для осіб з інвалідністю внаслідок війни, а Кабінет Міністрів України, прийнявши постанову від 21.07.2023 №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова КМУ №754), вийшов за межі своїх повноважень, зменшивши встановлений законом розмір виплати.
Позивач посилається на рішення Конституційного Суду України (зокрема, №3-р/2020 від 27.02.2020) та попередню практику Верховного Суду.
Зазначає, що звертався до відповідача із заявою про доплату, однак йому було відмовлено (копія відповіді додана до позову).
Позивач підтверджує, що не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, та просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі п. 9,13 частини 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою від 27 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 380/30097/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було встановлено 15-денний строк для подання відзиву. Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження 28.12.2023 (згідно з інформацією з підсистеми «Електронний суд»).
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 04 січня 2024 року провадження у справі №380/30097/23 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №440/14216/23.
14 травня 2025 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у зразковій справі № 440/14216/23 (провадження № 11-67заі24). Зазначена постанова набрала законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року провадження у справі № 380/30097/23 поновлено.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
У серпні 2023 року позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 2900 грн.
Не погоджуючись із таким розміром виплати, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Листом від 25.09.2023 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, посилаючись на чинне законодавство.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Відносини щодо соціального захисту ветеранів війни регулюються Законом №3551-XII.
Статтею 13 цього Закону визначено пільги особам з інвалідністю внаслідок війни. Позивач посилається на редакцію частини п'ятої статті 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV), яка передбачала, що щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Однак, Законом №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023, який набрав чинності 15 квітня 2023 року, було внесено зміни до Закону №3551-XII.
Зокрема, статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною п'ятою такого змісту: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Аналогічні зміни внесено і до статті 12 щодо учасників бойових дій. Статтю 17-1 Закону №3551-XII про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня було виключено.
Отже, з 15 квітня 2023 року законодавець змінив підхід до визначення розміру щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, делегувавши Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати до Дня Незалежності України.
На виконання зазначених норм, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову КМУ №754 від 21 липня 2023 року «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».
Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого цією постановою, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи разова грошова виплата до Дня Незалежності України у 2023 році виплачується у розмірі 2900 гривень.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснив виплату позивачу допомоги за 2023 рік у розмірі 2900 грн, керуючись саме Постановою КМУ №754.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
14 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у зразковій справі № 440/14216/23, предметом спору в якій було питання правомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни (зокрема, ІІ групи) у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не у розмірі, обчисленому виходячи з мінімальних пенсій за віком згідно з попередніми редакціями Закону №3551-XII.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких ключових висновків:
Щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом №3551-XII, є видом державної соціальної допомоги, має допоміжний характер і не є складовою конституційного права на соціальний захист (ст. 46 Конституції), яка не може бути скасована законом.
Верховна Рада України, прийнявши Закон №2983-IX та внісши зміни до Закону №3551-XII (зокрема, до статті 13), якими делегувала Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової виплати, діяла в межах своїх повноважень.
Ці законодавчі зміни є чинними та неконституційними не визнавалися.
Положення статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не поширюються на визначення розміру цієї конкретної допомоги, оскільки її розмір не є безпосередньо гарантованим Конституцією, а встановлюється законом.
Кабінет Міністрів України, встановлюючи розміри допомоги відповідними постановами (зокрема, Постановою КМУ №754 для 2023 року), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Попередні редакції Закону №3551-XII, які встановлювали розмір допомоги у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, втратили чинність з набранням чинності Законом №2983-IX в частині визначення розміру цієї допомоги.
Органи Пенсійного фонду України, здійснюючи виплату допомоги у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на підставі чинної редакції Закону №3551-XII, діють правомірно.
Правові принципи, викладені Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23, є повністю застосовними до цієї справи, оскільки вона стосується виплати допомоги особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи за 2023 рік на підставі статті 13 Закону №3551-XII, що було предметом розгляду у зразковій справі.
Аргументи позивача щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, не спростовують висновків Великої Палати.
Зазначене рішення КСУ стосувалося ситуації, коли повноваження Кабміну випливали з Бюджетного кодексу.
Однак Закон №2983-IX вніс зміни безпосередньо до спеціального Закону №3551-XII, що є іншою правовою ситуацією, яку Велика Палата визнала правомірною.
Також, посилання позивача на попередню практику Касаційного адміністративного суду (зокрема, постанову від 13.06.2023 у справі №560/8064/22) мають оцінюватися з урахуванням того, що постанова Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 є останнім та обов'язковим для врахування висновком у подібних правовідносинах щодо виплат за 2023 рік після набрання чинності Законом №2983-IX.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виплативши позивачу - особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи - щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 2900 грн, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону №2983-IX) та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754.
Відповідно, дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги у такому розмірі є правомірними.
Оскільки дії відповідача визнані правомірними, підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги відсутні.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат, суд зазначає, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач як особа з інвалідністю ІІ групи (внаслідок війни) звільнений від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням його прав. Доказів понесення позивачем інших судових витрат, що підлягають відшкодуванню, до суду не надано.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 162, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у меншому розмірі та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 травня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.