30 травня 2025 рокусправа № 380/2655/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 24 серпня 2023 року позивача у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 24 серпня 2023 року позивачу у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2023 році він отримав одноразову грошову допомогу до Дня Незалежності травня у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На думку позивача, після прийняття Конституційним Судом України рішення № 3-р/2020 від 27.02.2020 він набув право на допомогу до 05 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вважаючи, що виплата допомоги у 2023 році здійснена не в повному обсязі, позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату недоплаченої спірної допомоги як інваліду війни ІІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Однак відповідачем вищевказаного перерахунку не здійснено.
Ухвалою від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 21.02.2024 зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.05.2025 поновлено провадження у справі.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4128ел від 28.02.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що те, що виплата спірної допомоги здійснена відповідно до чинного законодавства. Зазначив, що Законом України від 20.03.2023 № 2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» внесено зміни до статті 12 Закону № 3551-XII, якими встановлено, що розмір та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України визначаються Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.07.2023 № 754, якою для інвалідів війни ІІ групи встановлено розмір допомоги у 2023 році - 2700 грн. Головне управління ПФУ діяло в межах повноважень та відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
Позивач, ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю внаслідок війни 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, та, відповідно, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993.
У 2023 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності у розмірі 2700,00 грн, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 1828-851/Г-55/8-1300/24 від 19.01.2024.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає, що відповідачем порушено його право на отримання щорічної разової грошової допомоги у належному розмірі, тому він звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Відносини щодо соціального захисту ветеранів війни регулюються Законом № 3551-XII. Статтею 12 цього Закону визначено пільги учасникам бойових дій.
Позивач посилається на редакцію частини четвертої статті 12 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-XIV), яка передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, Законом № 2983-IX, який набрав чинності 15 квітня 2023 року, було внесено зміни до Закону № 3551-XII. Зокрема, частину п'яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції: “Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Також цим Законом було виключено статтю 17-1 Закону № 3551-XII, яка регулювала виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Отже, з 15 квітня 2023 року законодавець змінив дату виплати допомоги (з 5 травня на День Незалежності України) та делегував Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати.
На виконання зазначених норм, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова КМУ № 754).
Відповідно до п. 3 Постанови № 754 грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. в такому розмірі:
1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
I групи - 3100 гривень;
II групи - 2900 гривень;
III групи - 2700 гривень;
2) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;
3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;
4) членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге,- 650 гривень;
5) учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснив виплату позивачу допомоги за 2023 рік у розмірі 2700 грн, керуючись саме Постановою КМУ № 754.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
14 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у зразковій справі № 440/14216/23, предметом спору в якій було питання правомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не у розмірі, обчисленому виходячи з мінімальних пенсій за віком згідно з попередніми редакціями Закону № 3551-XII.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких ключових висновків:
- Щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом № 3551-XII, є видом державної соціальної допомоги, має допоміжний характер і не є складовою конституційного права на соціальний захист (ст. 46 Конституції), яка не може бути скасована законом.
- Верховна Рада України, прийнявши Закон № 2983-IX та внісши зміни до Закону № 3551-XII (зокрема, до статей 12, 13 та ін.), якими делегувала Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової виплати, діяла в межах своїх повноважень. Ці законодавчі зміни є чинними та неконституційними не визнавалися.
- Положення статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не поширюються на визначення розміру цієї конкретної допомоги, оскільки її розмір не є безпосередньо гарантованим Конституцією, а встановлюється законом.
- Кабінет Міністрів України, встановлюючи розміри допомоги відповідними постановами (для 2023 року - Постанова № 754, для 2024 року - Постанова № 369), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
- Попередні редакції Закону № 3551-XII, які встановлювали розмір допомоги у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, втратили чинність з набранням чинності Законом № 2983-IX.
- Органи Пенсійного фонду України, здійснюючи виплату допомоги у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на підставі чинної редакції Закону № 3551-XII, діють правомірно.
Аргументи позивача щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, не спростовують висновків Великої Палати. Зазначене рішення КСУ стосувалося ситуації, коли повноваження Кабміну випливали з Бюджетного кодексу. Однак Закон № 2983-IX вніс зміни безпосередньо до спеціального Закону № 3551-XII, що є іншою правовою ситуацією, яку Велика Палата визнала правомірною.
Також, посилання позивача на попередню практику Касаційного адміністративного суду (зокрема, постанову від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22) мають оцінюватися з урахуванням того, що постанова Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 є останнім та обов'язковим для врахування висновком у подібних правовідносинах.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виплативши позивачу - особі з інвалідністю війни ІІІ групи - щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 2700 грн, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 12 Закону № 3551-XII (в редакції Закону № 2983-IX) та постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур