30 травня 2025 рокусправа № 380/25702/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення даних до Єдиного державного (електронного) реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів «Оберіг» про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 внести дані до Єдиного державного (електронного) реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів «Оберіг» про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що після проведення військово-лікарської комісії позивачу була видана довідка про непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку. Однак, відповідачами цього не зроблено, тому позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виправити його облікові дані з огляду на його непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку. Оскільки заяви позивача залишені без задоволення, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 30.12.2024 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
14.01.2025 вх. № 763ел, 16.01.2025 вх. № 3622 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовозобов'язаний, офіцер запасу, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується наданим ним «Резерв+», сформованим 12.11.2024. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.06.2022 №3/1630 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку. Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ( далі - Наказ № 402). Відповідно до п. 22.5 Наказу № 402 (в редакції від 16.04.2021) у воєнний час свідоцтво про хворобу складається на: всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідно до п. 22.6 Наказу № 402 у воєнний час свідоцтво про хворобу підлягає розгляду на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази). Позивач офіцер запасу, а отже за результатом проведеного медичного огляду повинно було бути складено свідоцтво про хворобу, яке підлягало розгляду військово-лікарською комісією регіону. Запис у військово-обліковому документі позивача було зроблено передчасно, у зв'язку з чим у відповіді зазначено про необхідність прибуття для проходження медичного огляду повторно. Позивач звертався із заявою про виправлення його даних шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з уточненням його непридатності та його статусом як не військовозобов'язаного. При цьому, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не визначено строк розгляду заяви призовника. Крім цього, відповідач 2 зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується наданим ним «Резерв+», сформованим 12.11.2024, тому відповідно до вимог Порядку №559 мав звернутися до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 або його відділу (органу СБУ, розслідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Заява позивача від жовтня 2024 року була скерована для розгляду по суті до ІНФОРМАЦІЯ_3 розпорядженням №1159/1/11486 від 18.10.2024. Згідно доповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 заявнику надана відповідь. Також відповідач 2 звернув увагу на те, що на електронну пошту відповідача не надходила заява позивача, оскільки заявником невірно було зазначено електронну пошту відповідача. Враховуючи наведене, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
16.01.2025 за вх. № 3714 та 27.01.2025 за вх. № 6096 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2, відповідно до якої відповідач уповноважений здійснювати контроль за повнотою, відповідністю та своєчасністю внесення інформації, що ним вчинено не було. Отримавши заяву від позивача щодо внесення змін, відповідач 2 повністю її проігнорував. Ставлячи під сумнів законність визнання позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, відповідач 2 жодним чином не коментує, яким чином у позивача наявний запис у військовому квитку, вчинений відповідачем. Крім цього, представник позивача звертає увагу на те, що відповідач 2 у своєму відзиві вказує, що оскільки позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , тому мав би звертатися із відповідними заявами за місцем свого обліку. Однак, станом на 30.06.2022 (на дату визнання позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку) позивач був внутрішньо переміщеною особою та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Саме відповідач 1, який визнав позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, був зобов'язаний ще 30.06.2022 внести відповідні відомості до Єдиного державного (електронного) реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів «Оберіг». Тому, аргументи щодо необхідності звертатися саме до ІНФОРМАЦІЯ_9 є хибними, оскільки станом на 30.06.2022 позивач проживав у Львівській області.
22.01.2025 вх. № 5364 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно до п. 7 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_3, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2022 № 154 ІНФОРМАЦІЯ_3 Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні ІНФОРМАЦІЯ_3 с відокремленими підрозділами відповідних ІНФОРМАЦІЯ_3 Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі призовники, військовозобов'язані та резервісти). Статтею 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено суб'єкти реєстру. Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є ІНФОРМАЦІЯ_3 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_3, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. З врахуванням вищезазначеного позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо невнесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язання вчинити дію, а саме внести дані, є безпідставними.
27.01.2025 за вх. № 6104 від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у загальному розмірі 11211,20 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
19.03.2022 позивачу була видана повістка №323 для прибуття до відповідача 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Після проходження військово-лікарської комісії позивачу 30.06.2022 була видана довідка військово-лікарської комісії №3/1630, відповідно до якої позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку.
У зв'язку із непридатністю позивача до військової служби з виключенням із військового обліку, відповідна відмітка про виключення з військового обліку була проставлена у його військовому квитку серії НОМЕР_1 , що виданий ІНФОРМАЦІЯ_11 від 17.11.1999.
З метою перевірки інформації про виключення із військового обліку, позивач встановив застосунок «Резерв+». Із вказаного застосунку позивач дізнався, що відповідні зміни щодо його непридатності до військової служби з виключенням із військового обліку не відображаються у застосунку, тобто позивач і надалі перебуває на обліку у якості військовозобов'язаного.
02.07.2024 позивач із заявою звернувся до відповідачів, в якій просив виправити його облікові дані з огляду на його непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку. Заява була надіслана відповідачу 1 поштовими відправленнями та на електронну адресу, а відповідачу 2 - на електронну адресу, що стверджується наявними в матеріалах справи витягом із електронної пошти та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач 2 покликається на те, що на електронну пошту відповідача не надходила заява позивача, оскільки заявником невірно було зазначено електронну пошту відповідача.
Однак, як вбачається із наданої заяви, позивачем було зазначено електрону адресу відповідача 2, як: lvivovk@post.mil.gov.ua, аналогічна електронна пошта зазначена відповідачем у відзиві. Відтак, суд не приймає до уваги покликання відповідача про те, що ними не отримано заяви позивача.
Оскільки позивач не отримав відповіді на свою заяву, то 09.10.2024 повторно звернувся до відповідачів та додатково до Міністерства оборони України із заявою, яка була отримана відповідачами 15.10.2024.
22.10.2024 на адресу позивача від відповідача 1 надійшла відповідь №3/11096, згідно якої позивача було неправомірно виключено з військового обліку так як відповідно до наказу Міністра оборони України від 14.08.1998 №402 під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформляються свідоцтвами про хворобу, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласними ІНФОРМАЦІЯ_3, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Вказаною відповіддю позивачу запропоновано повторно пройти військово-лікарську комісію.
Позивач вважає, що відповідачі були зобов'язані за результатом його звернення із заявою від 02.07.2024 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо нього. Відтак, в діях відповідачів позивач вбачає протиправність, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з ч. 5 цієї ж статті Закону №2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_3 (ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ).
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487) визначено, що районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закон №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2016 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Відповідно до ст. 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:
уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру;
оперативні командування;
ІНФОРМАЦІЯ_3 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
Центральне управління Служби безпеки України;
відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч. 6 ст. 5 Закону №1951-VIII органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_3, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч. 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Статтею 7 Закону №1951-VIII визначає персональні дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста які вносяться до Реєстру, серед яких зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені ст. 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частиною 1 ст. 14 Закону №1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч. 4 ст. 14 Закону №1951-VIII).
Разом з тим, відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Згідно з абз. 1 п. 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до п. 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та ІНФОРМАЦІЯ_3, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Так, позивач у позовній заяві стверджує, що він є непридатним до військової служби та підлягає виключенню з військового обліку та що відповідачі протиправно не внесли таку інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». На підтвердження вказаних відомостей позивачем надано довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №3/1630 від 30.06.2022, відповідно до якої позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. При цьому, згідно витягу із за стосунку «Резерв +» позивач надалі перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , як військовозобов'язаний.
Суд зазначає, що відповідачами до суду не надано доказів визнання нечинною чи скасування довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №3/1630 від 30.06.2022, відповідно до якої позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а відтак, не доведено, що надані позивачем документи не можуть бути підставою для виключення позивача з військового обліку.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не є придатним до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та містять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача 1.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), яке відповідно до п. 1.1 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Відповідно до п. 3.1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Згідно з п. 3.8 Положення №402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов, зокрема "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
При цьому, під час розгляду справи відповідачі не надали до суду належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення при подачі заяви для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку або ж доказів перегляду або скасування довідки ВЛК №3/1630 від 30.06.2022.
Також суд не приймає до уваги покликання відповідача 2 про те, що оскільки позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , він мав би звертатися із відповідними заявами за місцем свого обліку.
Так, як вбачається із матеріалів справи, позивач на час визнання його непридатним до військової служби, був внутрішньо переміщеною особою та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, саме відповідач 1 визнав позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.
Тому, на переконання суду, позивач правомірно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 30.06.2022 про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного (електронного) реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів «Оберіг».
Відтак, оскільки відповідачем 1 фактично відмовлено позивачу у внесенні відповідних відомостей, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення даних до Єдиного державного (електронного) реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів «Оберіг» про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести дані до Єдиного державного (електронного) реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів «Оберіг» про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключити його з військового обліку.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачами не були дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи все наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Що ж стосується стягнення витрат на професійну правову допомогу, то суд зазначає таке.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В матеріалах справи наявні договір про надання правничої допомоги №22 від 09.12.2024, ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1778076 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт наданих послуг №45 від 20.01.2025, рахунок на оплату №45 від 19.12.2024, платіжна інструкція №@PL725298 від 19.12.2024 про оплату рахунку №45 від 19.12.2024 у сумі 10000,00 грн., додаткова угода до договору про надання правничої допомоги №1 від 20.01.2025.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Дослідивши вказані вище письмові докази, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.
Предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи хоча проведено в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін;
- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
- представником позивача в межах розгляду цієї справи, крім позовної заяви, інших документів не подавалось;
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому належить зменшити до 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних до Єдиного державного (електронного) реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів «Оберіг» щодо визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) внести дані до Єдиного державного (електронного) реєстру призовників, військовозобов'язаних, та резервістів «Оберіг» про непридатність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) до військової служби та виключити його з військового обліку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правову допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень рівно.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 30.05.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна