про повернення позовної заяви
30 травня 2025 рокусправа № 380/9595/25
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 28600,00 грн.
Ухвалою від 19.05.2025 позовну заяву залишено без руху для надання позивачем до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали від представника позивачки на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 44151 від 28.05.2025) у якій просить поновити строк звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування такої вказав, що при купівлі житла вперше та укладенні договору купівлі-продажу від 01.08.2024 позивач не могла знати про її порушене право, оскільки на той момент не була учасником правовідносин з будь-яким суб'єктом владних повноважень, вважає що строк звернення до суду слід відраховуватися саме з моменту отримання відповіді суб'єкта владних повноважень з відмовою у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 28600,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
За таких обставин суддя критично оцінює доводи позивача про те, що бездіяльність відповідача щодо невиплати грошового забезпечення є триваючим порушення, а звернення до суду після закінчення строку звернення до адміністративного суду не може вважатися порушенням права на доступ до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, відповідно до ч. 2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Позивачкою не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли їй звернутися до суду у визначений законодавством строк.
Доводи заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду зводяться до переоцінки моменту, з якого обчислюється строк звернення до суду із позовом.
Таким чином, суддя дійшла висновку про визнання неповажними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, викладених у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
З огляду на зазначені обставини, суддя не знаходить підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
За вказаних обставин, суддя дійшла висновку, що позивачкою не усунуто недоліків позовної заяви.
Оскільки позивач не усунув недоліків позовної заяви у встановлений строк відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.05.2025, таку слід повернути позивачці.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Суддею встановлено, що позивачкою при поданні цього позову до Львівського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн згідно з квитанцією № ПН3345751 від 05.05.2025 за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; призначення платежу: "*;101; Судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Львівський окружний адміністративний суд Платник ОСОБА_1 3801506860". Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду вказані кошти зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вже встановлено судом, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн та з урахуванням висновків судді про необхідність повернення позовної заяви позивачці на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, тому позивачка має право на повернення їй суми сплаченого судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суддя -
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в заяві про усунення недоліків позовної заяви.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії повернути позивачці.
3. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп, сплачений згідно з квитанцією № ПН 3345751 від 05.05.2025.
4. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
5. Роз'яснити позивачці, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКачур Роксолана Петрівна