30 травня 2025 рокусправа № 380/6522/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 47, с. Малехів, Львівський район, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 23955204) звернулось з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100571/2 від 20.11.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100581/2 від 26.11.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100638/2 від 26.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає такі рішення необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст. 57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв'язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
11.04.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
14.04.2025 представником позивача до суду подано відповідь на відзив. Представник позивача вказав, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу. На переконання представника, митниця була зобов'язана зазначити конкретні обставини, які викликали обґрунтовані сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Позивач вказує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, наявні безліч розбіжностей. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (покупець) та компанією «INDIA GLAZES LTD», India (продавець) 05.07.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №05/07/2023, відповідно до якого продавець поставляє та передає у власність Покупця Товар, а Покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
На виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) №43/2024-25 від 23.08.2024 покупець придбав у продавця товар (сумки з текстильних матеріалів), загальною вартістю товару 11 463,20 дол. США.
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №24UA209230108462U9 від 19.11.2024 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/07/2023 від 05.07.2023; Рахунок-фактура (інвойс) №43/2024-25 від 23.08.2024; Пакувальний лист б/н від 23.08.2024; Коносамент №ССU8016339 від 04.09.2024; Автотранспортна накладна №SCCU8016339 від 15.11.2024; платіжне доручення від 11.04.2024; платіжне доручення від 15.07.2024; рахунок на оплату № UA00096501 від 15.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №специф.2 від 08.04.2024; Договір (контракт) про перевезення №GC-023676 від 01.05.2024; Копія митної декларації країни відправлення №SB22270820241509 від 23.08.2024.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.
На цю вимогу декларант надав Прайс-лист 01.01.2023-31.12.2024; Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів SCCU8016339 + SCCU8016338 від 08.08.2024; видаткові накладні №1030 від 20.04.24; №1990 від 10.07.24; №2510 від 22.08.24 та просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100571/2 від 20.11.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003745. З метою випущення товару у вільний обіг 21.11.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209230109102U3, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100571/2 від 20.11.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Відповідно до п. 4 Контракту від 05.07.2023 №05/07/2023, якість товару що постачається відповідно до цього контракту, повинна відповідати вимогам, викладеним у специфікаціях. Однак у специфікації відсутня інформація про якість товару, що ставить під сумнів такий документ. Згідно п.12 Контракту, Контракт складений у двох примірниках по одному для кожної сторони, на англійській і українській мовах. У випадку розбіжностей в трактуванні змісту Контракту за основу береться текст контракту на англійській мові. Специфікація 2 від 08.04.2024 надана лише українською мовою.
У CMR від 15.11.2023 №SCCU8016339 гр. 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється компанія PE VASHCUK OLEKSANDR, разом з тим до митного оформлення декларантом надано Договір №GC-023676 від 01.05.2024 із ТОВ ДСВ Логістика. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався.
Відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування №GC-023676 від 01.05.2024 визначено, що умови надання послуг за цим договором при здійсненні перевезення погоджуються сторонами у Заявках або в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору. Такі документи не надано митному органу, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.
Копія митної декларації країни відправлення - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
У Коносаменті CCU8016339 від 04.09.2024 міститься посилання на Документ Shipping BII № 3440277 Dated: 23/08/2024, який до митного оформлення не надано.
Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338, не містить підпису та печатки замовника. Згідно Договору транспортного експедирування від №GC-023676 від 01.05.2024 п. 10.6 абзац 3 цей Договір вступає в силу з дати вказаної зверху на першій сторінці цього Договору після підписання Сторонами та скріплення початками сторін. Оскільки заявка на перевезення є невід'ємною частиною Договору, а підпис замовника відсутній, тому така заявка не може бути належним документом для підтвердження числових даних.
Також у заявці вказана вартість 6 049 USD + 2 000 EUR, що у перерахунку по курсу на дату заявки становить 337451,7 грн, проте звірити числові значення з Рахунком на оплату №UA00096501 від 15 листопада 2024 р. неможливо.
Видаткові накладні, містять посилання на Договори, які не надано до митного оформлення, а відтак неможливо перевірити чи дотримано виконання умов з купівлі-продажу такого товару. Також відсутні підписи уповноважених осіб.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала митна декларація від 16.11.2024 №24UA209230107535U6, де вартість подібного товару становить 5.33 дол. США за кг.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (покупець) та компанією «Prabhu Enterprises», India (продавець) 20.11.2019 укладено зовнішньоекономічний Контракт №20/11/2019/1, відповідно до якого продавець поставляє та передає у власність Покупця Товар, а Покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
На виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) №ЕХР/24-25/9077 від 23.08.2024 покупець придбав у продавця товар (в т.ч. сумки з текстильних матеріалів, фартухи кухонні), загальною вартістю товару 42 592,80 дол. США.
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №24UA209230108461U0 від 19.11.2024 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/11/2019/1 від 20.11.2019; Рахунок-фактура (інвойс) №ЕХР/24-25/9077 від 23.08.2024; Пакувальний лист б/н від 23.08.2024; Коносамент №ССU8016338 від 04.09.2024; Автотранспортна накладна №SCCГ8016338 від 15.11.2024; платіжне доручення від 31.07.2024; платіжне доручення від 11.04.2024; рахунок UA00096502 від 15.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 31.12.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору №специф.5 від 08.04.2024; Договір (контракт) про перевезення №GC-023676 від 01.05.2024; Копія митної декларації країни відправлення №SB22270820241505 від 24.08.2024.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.
На цю вимогу декларант надав заявку на транспортування (контейнер) від 08.08.2024; видаткові накладні №1387 від 21.05.2024; №2322 від - 6.08.24; №3680 від 18.11.2024; прайс-лист від виробника 01.01.2024 - 31.12.2024 та просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003744. З метою випущення товару у вільний обіг 21.11.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209230109100U5, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Положенням п.4. контракту передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам зазначеним у специфікації. У специфікації відсутні відомості. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі - копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД.
Відповідно до п. 12 контракту від 20.11.2019 №20/11/2019/1 контракт складений у двох примірниках на англійській та українській мові. У випадку розбіжностей за основу береться англійська мова; відповідно до п.13 контракту від 20.11.2019 №20/11/2019/1 всі зміни та доповнення вважаються дійсними коли вони будуть укладені в письмовій формі і підписані обома уповноваженими сторонами;- специфікація від 08.04.2024 №5 складена на українській мові; -у даній специфікації зазначено, що оплата здійснюється :- 12833,94 дол. США - протягом 5 днів після підписання, 29758,86 дол. США до 05.08.2023 (а сама специфікація від 08.04.2024). Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. За загальними правилами покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі - продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України). Відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У декларації країни відправлення SB22270820241505 зазначена сума 42607,80, а у інвойсі - 42592.80. Дана МД не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
У коносаменті від 04.09.2024 №CCU8016338 міститься посилання на S.B. №3447733 DT. 24.08.2024 даний документ до митного оформлення не подано.
У рахунку на перевезення від 15.11.2024 №UA00096502 зазначено посилання на Лінійний коносамент: MEDUHN270093 та Номер замовлення: SCCU8016338 дані документи до митного оформлення не подані; - рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг містить пункт витрат «транспортно-експедиційні послуги на території України» (35106,16 грн). Однак, відповідні витрати щодо транспортно-експедиційних послуг поза територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу: - даний рахунок не містить підписів та печаток перевізника, що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999, в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов'язково містити в тому числі «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа.
У графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється компанія PE Vashchuk Oleksandr, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок на перевезення від 15.11.2024 №UA00096502 із ТзОВ ДСВ Логістика. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.
Відсутній оригінал інвойсу від 23.08.2024 №EXP/24-25/9077. До митного оформлення подано факсова копія.
«Прайс-лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об?єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції Прайс-лист не містить печаток продавця та покупця.
Видаткові накладні - щодо вартості продажу аналогічного товару, які містять посилання на Договори купівлі-продажу, проте такі договори не надано до митного оформлення, а тому не можливо перевірити виконання усіх умов договору. Видаткові не містять печаток та підписів уповноважених осіб.
Заявка на перевезення не містить підпису та печатки замовника та розшифровки підпису експедитора. В даній заявці зазначено суми 6049 дол. США та 2000 Євро, проте звірити числові значення з Рахунком на перевезенням не можливо звірити та перевірити повноту декларування всіх транспортних витрат по іноземній території.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості тов. 1 - МД: 24UA408020042671U9 від 26.08.2024, де вартість такого товару становить 5,22 дол. США за кг (даного виду товару); тов.2 - 24UA100330518775U6 від 10.10.2024, де вартість такого товару становить 10.41 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.
У зв'язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості №UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024, позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України була подана Заява №2, у якій задля скасування оскаржуваного рішення та повернення донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи: Копія Специфікації №5 від 08.04.2024; Копія листа-роз'яснення від 31.01.2025; Копія Лінійного коносаменту №MEDUHN270093; Копія підписаного рахунку №UA00096502 від 15.11.2024; Копія Договору перевезення вантажів №SF-024708 від 04.07.2024; Копія Прайс-листа від виробника 01.01.2024-31.12.2024; Копія видаткової накладної №1387 від 21.05.2024; Копія видаткової накладної №2322 від 06.08.2024; Копія видаткової накладної №3680 від 18.11.2024; Копія Заявки на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338; Копія рахунку № НОМЕР_1 від 15.11.2024; Копія рахунку №UA00096721 від 21.11.2024.
Львівська митниця, розглянувши заяву №2 від 03.02.2025 у порядку ст. 55 МК України, відмовила у скасуванні рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (покупець) та компанією «ZIBO TOPFINE TRADE CO.LTD» China (продавець) 15.08.2018 укладено зовнішньоекономічний Контракт №15/08/2018, відповідно до якого продавець поставляє та передає у власність Покупця Товар (надалі Товар), а Покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №15/08/2018 від 15.08.2018, позивачем було здійснено дві поставки товару.
Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №KD-EC2024-03 від 14.09.2024 покупець придбав у продавця товар (посуд в асортименті), загальною вартістю товару 30 644,6 дол. США .
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №24UA209230110849U5 від 26.11.2024, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №15/08/2018 від 15.08.2018; Рахунок-фактура (інвойс) №KD-EC2024-03 від 14.09.2024; Пакувальний лист б/н від 14.09.2024; Коносамент №244253130 від 24.09.2024; Автотранспортна накладна №17479 від 12.11.2024; Платіжне доручення б/н від 03.07.2024; Платіжне доручення б/н від 17.09.2024; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №SH11693 від 17.09.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG141124005 від 14.11.2024; Довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №17479 від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 31.12.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №спец.19 від 01.07.2024; Копія митної декларації країни відправлення №432020240000087392 від 14.09.2024.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.
У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100581/2 від 26.11.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003823. З метою випущення товару у вільний обіг 27.11.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209230111293U3, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100581/2 від 26.11.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Відповідно до п. 4 Контракту від 15.08.2018 №15/08/2018, якість товару що постачаються відповідно до цього контракту, повинна відповідати вимогам, викладеним у специфікаціях. Однак у специфікації відсутня інформація про якість товару, що ставить під сумнів такий документ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару: копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД.
Згідно п.12 контракту Контракт складений в чотирьох примірниках по одному для кожної сторони, на англійській і українській мовах. У випадку розбіжностей в трактуванні змісту Контракту за основу береться текст контракту на англійській мові. Специф. 19 від 01.07.2024 надана лише українською мовою.
Відповідно до вимог Контракту п.13 «всі зміни і доповнення до даного контракту будуть визначатися дійсними лише тоді, коли вони будуть укладені у письмовій формі і підписані уповноваженими на це особами представниками сторін». Додаток №8 від 31.12.2023 до Контракту N215/08/2018 не містить підпису продавця, в особі Allan.
Відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022 визначено, що умови надання послуг за цим договором при здійсненні перевезення погоджуються сторонами у Заявках або в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору. Такі документи не надано митному органу, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на провезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару:
Копія митної декларації країни відправлення 432020240000087392 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
Відсутній оригінал інвойсу від 14.09.2024 №KD-ЕС2024-03. До митного оформлення подано факсова копія.
Наданий декларантом Контракт про надання послуг №б/н від 22.07.2015 і всі додатки до нього не мають ніякого відношення до задекларованої поставки товару.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA209230/2024/054003 від 13.06.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 3.86 дол. США/кг.
У зв'язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості №UA209000/2024/100581/2 від 26.11.2024, позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України була подана Заява №3 від 12.02.2025, у якій задля скасування оскаржуваного рішення та повернення донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи: Копія Специфікації 19 від 01.07.2024; Копія Додатку №8 від 31.12.2023; Копія Заявки на організацію перевезення та експедирування вантажів №17479 від 14.11.2024.
Львівська митниця, розглянувши заяву №3 від 12.02.2025 у порядку ст. 55 МК України, відмовила у скасуванні рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100581/2 від 26.11.2024.
Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №KD-EC2024-03 від 14.09.2024 покупець придбав у продавця товар (посуд в асортименті), загальною вартістю товару 30 644,6 дол. США.
Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення вказаного товару позивач подав відповідачу електронну митну декларацію №24UA209230121520U8 від 26.12.2024 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації. Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №15/08/2018 від 15.08.2018; Рахунок-фактура (інвойс) №KD-EC2024-03 від 14.09.2024; Пакувальний лист б/н від 14.09.2024; Коносамент №244253130 від 24.09.2024; Автотранспортна накладна №17479 від 12.11.2024; Платіжне доручення б/н від 03.07.2024; Платіжне доручення б/н від 17.09.2024; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №SH11693 від 17.09.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG141124005 від 14.11.2024; Довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №17479 від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 31.12.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №спец.19 від 01.07.2024; Копія митної декларації країни відправлення №432020240000087392 від 14.09.2024.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.
У свою чергу декларант просив винести рішення раніше десятиденного терміну.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100638/2 від 26.12.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/004203. З метою випущення товару у вільний обіг 27.12.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію№24UA209230121756U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100638/2 від 26.12.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Умови поставки згідно інвойсу FОВ Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named роrt of shіртепt) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін «франко - борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FОВ (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Договір на перевезення 16.11.2022/1050 ОД укладено з ТОВ «ТАНІТ ГРУП», Рахунок № TG141124005 від 14.11.2024, та Довідку про транспортні витрати по доставці вантажу підписано різними особами. Слід відмітити, що ні в преамбулі Контракту, ні в реквізитах відсутні відомості про особу, уповноважену на підписання таких документів.
Відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування. від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці нa надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід'ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору.
Відповідно до вимог п. 3.1 Договору транспортного експедирування. від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора на протязі 3 календарних днів з дати їх виставлення (рахунок про надання транспортних послуг від 23.05.2024 N TG230524010). Проте станом на 12.06.2024 декларантом не надано митному органу банківський платіжний документ про факт оплати послуг з перевезення, що є порушенням вимог даної угоди; - згідно інформації, яка наведена у графах «країна призначення» та «торгівельна країна» митної декларації країни відправлення від 19.03.2024 №432020240000023926 наведено країна РОL, що не відповідає умовам даної зовнішньоекономічної операції.
Відповідно до п.4 зовнішньоекономічного контакту №15/08/2018 від 15.08.2018 якість товару повинна відповідати вимогам, що заявлені в специфікації. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючі виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД.
Експортна декларація країни відправлення 432020240000087392 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару 1 cлугувала MД 24UA100440314982U0 від 09.04.2024, дe вартість такого товару становить 3,86 дол. США за кг. (даного виду товару); товару 2 cлугувала МД 24UA100380318183U0 від 13.05.2024, де вартість такого товару становить 3,86 дол. США за кг. (даного виду товаpy).
У зв'язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості №UA209000/2024/100638/2 від 26.12.2024, позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України була подана Заява №4, у якій задля скасування оскаржуваного рішення та повернення донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи: Копія Довіреності №6 від 02.01.2023; Копія Заявки на організацію перевезення та експедирування вантажів №17479 від 14.11.2024; Копія Платіжної інструкції в національній валюті від 29.11.2024 №7173.
Львівська митниця, розглянувши заяву №4 від 18.02.2025 у порядку ст. 55 МК України, відмовила у скасуванні рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100638/2 від 26.12.2024.
Не погоджуючись із згаданими рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).
Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Оцінивши підстави прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100571/2 від 20.11.2024 суд зазначає таке.
Щодо зауваження відповідача про те, що у специфікації відсутня інформація про якість товару, що ставить під сумнів такий документ.
Суд зазначає, що частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають сертифікати якості документами, що обґрунтовують заявлену митну вартість та повинні безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. А згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Суд встановив, що виробником імпортованої позивачем продукції є компанія «INDIA GLAZES LTD», які шиють сумки з готової тканини. Крім цього, позивачем до позову було долучено Сертифікати OEKOTEX на тканину від виробників тканини, з якої пошито сумки, зокрема: Сертифікат якості №12.HIN.05156 від 14.05.2024; Сертифікат якості №23 HIN.28492 від 11.06.2024; Сертифікат якості №11.HIN.00613 від 11.01.2024; Сертифікат якості №11-51290 від 11.07.2024; Сертифікат якості №08.HIN.58036 від 12.08.2023, які суд бере до уваги як належні та допустимі докази.
Щодо зауваження відповідача про те, що Специфікація №2 від 08.04.2024 надана лише українською мовою.
Суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Таким чином, не подання позивачем Специфікації №2 від 08.04.2024 англійською мовою ніяким чином не впливає на числові значення митної вартості товару.
Згідно з ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Також позивач долучив додатково до позову відповідну специфікацію англійською мовою, яку суд бере до уваги як належний та допустимий доказ.
Щодо зауваження відповідача про те, що у CMR від 15.11.2023 № SCCU8016339 у гр. 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється компанія PE VASHCUK OLEKSANDR, однак до митного оформлення декларантом надано Договір №GC-023676 від 01.05.2024 із ТОВ ДСВ Логістика, будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався.
Як свідчать матеріали даної справи, між ТОВ «Компанія Еней» з ТОВ ДСВ Логістика укладено Договір транспортного експедирування №GC-023676 від 01.05.2024. Цей договір був поданий до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТОВ ДСВ Логістика є експедитором, а не перевізником, а відтак задля виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ «Компанія Еней», що передбачено Договором транспортного експедирування №GC-023676 від 01.05.2024, залучила перевізника. Тобто всі транспортні витрати, які понесло ТОВ «Компанія Еней» за Договором транспортного експедирування №GC-023676 від 01.05.2024 з ТОВ ДСВ Логістика, включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
У постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв'язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».
Окрім цього, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.
Також до позову позивач долучив посередницький договір між ТОВ ДСВ Логістика (експедитор) та PE VASHCUK OLEKSANDR (перевізник), яким додатково підтверджуються встановлені обставини.
Щодо зауваження відповідача про відсутність відміток митних органів країни відправлення в експортній митній декларації.
Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, декларант не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Також суд встановив, що надана декларантом митна декларація країни відправлення №SB22270820241509 від 23.08.2024 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема QR-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов'язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур. Висновок митного органу не містить правових обґрунтувань, які б підтверджували необхідність подання вказаного документа (створеного в електронній формі) із наявністю у такому документі відмітки (печатки) митних органів країни відправлення. Також відповідач не посилається на чинні норми індійського законодавства, які регламентують порядок заповнення експортної митної декларації та жодним чином не вказує яким чином має заповнюватись митна декларація країни відправлення, а лише наводить свої сумніви та припущення, без належного законодавчого на те обґрунтування.
Щодо зауваження відповідача про те, що у коносаменті CCU8016339 від 04.09.2024 міститься посилання на Документ Shipping Bill No. 3440277 Dated: 23/08/2024, який до митного оформлення не надано.
Судом встановлено, що контрагент ТОВ «Компанія Еней» - продавець «INDIA GLAZES LTD», Іndia надали лист-роз'яснення від 30.01.2025, в якому вказано, що відповідно до вимог митниці Індії при заповненні Коносаменту у графі «опис товару» вказується реєстраційний номер вантажу в Індійській митниці; він необхідний для переговорів з банком, коли вантажоодержувач відправляє іноземну валюту на банківський рахунок вантажовідправника.
Щодо зауваження відповідача про те, що заявка на перевезення не містить підпису та печатки замовника.
Суд встановив, що в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: Договір (контракт) про перевезення №GC-023676 від 01.05.2024; рахунок на оплату №UA00096501 від 15.11.2024; Коносамент №ССU8016339 від 04.09.2024; Автотранспортна накладна №SCCU8016339 від 15.11.2024; Копія митної декларації країни відправлення №SB22270820241509 від 23.08.2024.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».
Суд встановив, що декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». Отже усі понесені позивачем витрати на транспортування підтверджені документально.
Крім цього, на вимогу Львівської митниці декларантом було подано Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338, а до позову було долучено підписану замовником Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338 від 08.08.2024, яку суд бере до уваги як належний та допустимий доказ.
Щодо зауваження відповідача про те, що числові значення, вказані в заявці на перевезення неможливо звірити з Рахунком на оплату №UA00096501 від 15 листопада 2024 року.
Як свідчать матеріали справи, згідно з Заявкою на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338 вартість перевезення становить - 6049 USD + 2000 EUR. За даною заявкою було здійснено 2 поставки. До цієї заявки було сформовано наступні рахунки: Рахунок №UA00096501 від 15 листопада 2024 року - 73 906,81 гривень; Рахунок №UA00096502 від 15.11.2024 (позивач долучив до позовної заяви) - 262517,17 гривень. Відповідно 73906,81 + 262517,17= 336423,98 гривень.
Станом на 15.11.2024 курс НБУ долару США становить - 41,2446 грн, відповідно 6049 доларів США становить 249488,58 гривень
Станом на 15.11.2024 курс НБУ євро становить - 43,4677 грн, відповідно 2000 євро становить 86935,4 гривень. 249488.59 +86935.4 = 336423.98 гривень. Таким чином, суд не встановив жодної розбіжності.
Щодо зауваження відповідача про те, що видаткові накладні містять посилання на Договори, які не надано до митного оформлення, cуд зазначає, що частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають видаткові накладні документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Варто зазначити, що договори, які стосуються реалізації товару в Україні не є відповідно до ч. 2 та 3 статті 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість, відповідно вони не повинні були надаватись декларантом до митного оформлення. А згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Оцінивши підстави прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024, суд зазначає таке.
Щодо зауваження відповідача про те, що декларантом не подані документи, які підтверджують якість товарів, виробника товару та ТМ.
Суд вважає, що документи, які підтверджують виробника товару та торгову марку, не є такими, що підтверджують вартість імпортованого товару, відповідно, їх неподання до митного оформлення не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів. Більше того, частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають документи, що підтверджують якість, виробника товару та ТМ такими, що обґрунтовують заявлену митну вартість та повинні безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. А згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Також суд встановив, що в графі 26 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024 виробником товару зазначено «Prabhu Enterprises», тобто контрагент ТОВ «Компанія Еней» за зовнішньоекономічним договором №20/11/2019/1 від 20.11.2019. Таким чином, продавець товару є його виробником.
Щодо зауваження відповідача про невідповідність дат та оплати за специфікацією від 08.04.2024 №5.
Суд встановив, що у поданій до митного оформлення Специфікації 5 від 08.04.2024 було допущено помилку у даті, до якої має бути здійснено другий платіж за цією поставкою. Замість дати « 05.08.2023», мала бути вказана дата « 05.08.2024».
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження здійснення оплати за даною Специфікацією, декларантом до митного оформлення було подано платіжні документи: 1) платіжне доручення від 11.04.2024 - 12 833.94 дол. США - передоплата протягом 5-ти днів після підписання специфікації; 2) платіжне доручення від 31.07.2024 - 29 758,86 дол. США - друга частина оплати до 05.08.2024. Загальна сума оплати за цими платіжними документами співпадає з вказаною у Специфікації № 5 від 08.04.2024 - 42 592.8 дол. США.
Варто зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Тому мова, якою складена Специфікація 5 від 08.04.2024, ніяким чином не впливає на числові значення митної вартості товару.
Крім цього, з метою усунення зауваження митниці, до заяви у порядку ст. 55 МК України позивачем була долучена Специфікація № 5 від 08.04.2024, однак митний орган необґрунтовано не взяв до уваги цей документ.
Щодо зауваження відповідача про недоліки митної декларації країни відправлення та відмінність суми, яка в ній зазначена та суми, що зазначена в інвойсі.
Як вже було зазначено судом, митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Окрім того, відповідач не посилається на чинні норми індійського законодавства, які регламентують порядок заповнення експортної митної декларації та жодним чином не вказує яким чином має заповнюватись митна декларація країни відправлення, а лише наводить свої сумніви та припущення, без належного законодавчого на те обґрунтування.
Окрім цього, контрагент ТОВ «Компанія Еней» - продавець «Prabhu Enterprises», Іndia надали лист-роз'яснення, в якому вказано, що у експортній декларації країни відправлення №SB22270820241505 вартість товару - 42607.8 дол. США, а у Інвойсі - 42592.80 дол. США через те, що при оформленні митної декларації ними було допущено помилку, а саме: позиція номер 3 - сумка арт. 50S20023Y - округлили ціну з 0,397 до 0,4 дол. США в результаті чого, виникла різниця в 15 дол. США, а після оформлення та відправлення вантажу - експортні документи змінити не можна.
Позивач з метою усунення зауваження митниці до Заяви №2 від 03.02.2025 у порядку ст. 55 МК України долучив лист-роз'яснення від 30.01.2025, однак митний орган необґрунтовано не взяв до уваги цей документ.
Щодо зауваження митного органу про те, що у коносаменті від 04.09.2024 №CCU8016338-міститься посилання документ, який до митного оформлення не подано.
Суд встановив, що контрагент ТОВ «Компанія Еней» - продавець «INDIA GLAZES LTD», Іndia надали лист-роз'яснення, в якому вказали, що відповідно до вимог митниці Індії при заповненні Коносаменту у графі «опис товару» вказується реєєстраціїний номер вантажу в Індійській митниці, він необхідний для переговорів з банком, коли вантажоодержувач відправляє іноземну валюту на банківський рахунок вантажовідправника.
Позивач з метою усунення зауваження митниці до Заяви №2 від 03.02.2025 у порядку ст. 55 МК України долучив лист-роз'яснення від 31.01.2025, однак митний орган необґрунтовано не взяв до уваги цей документ.
Щодо зауваження відповідача про те, що до митного оформлення не подано лінійний коносамент MEDUHN270093 та замовлення SCCU8016338; про недоліки рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг.
Як встановлено судом, на вимогу Львівської митниці декларантом позивача було подано: Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338 від 08.08.2024. До заяви у порядку ст. 55 МК України позивачем було долучено Лінійний коносамент: MEDUHN270093. У Заявці на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338 від 08.08.2024 вказані послуги: «Послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Kolkata, India - Gdynia, Poland - MALEKHIV, UKRAINE (Включаючи локальні витрати в порту прибуття, автоперевезення та оформлення Т1)». Таким чином, згідно цієї заявки, транспортно-експедиторські послуги включені.
У Рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №UA00096502 від 15.11.2024 зазначена вартість транспортно-експедиторського обслуговування - 29 255,13 грн та ПДВ - 5851,03 грн. Згідно з пп. 5,6 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Таким чином, транспортно-експедиторські послуги включаються до митної вартості лише у разі, якщо такі послуги надавались за межами митної території України.
Разом з тим, згідно з підпунктом 14.1.185. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Пунктами 186.2-186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг. Зокрема місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункт «ж» пункту 186.3 статті 186 ПКУ).
Відповідно до ст.9 Закону від 01.07.2004 № 1955 «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу під пункту його відправлення до пункту його призначення.
Таким чином, місце постачання транспортно-експедиторських послуг, які надаються замовнику - резиденту, у тому числі в межах договорів міжнародного перевезення (незалежно від того, у якому напрямку здійснюється перевезення), визначається за місцем реєстрації отримувача таких послуг, тобто на митній території України. Операції з постачання таких транспортно-експедиторських послуг (які надаються замовнику-резиденту, у тому числі в межах договорів міжнародного перевезення), є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.
Вищенаведене також підтверджується роз'ясненням ДПС №38976/6/99-00 від 26.12.2024, яке позивач долучив до позову.
Щодо зауваження відповідача про те, що у графах 16 та 23 CMR зазначено, що перевізником товару являється компанія PE Vashchuk Oleksandr, а до митного оформлення декларантом надано рахунок на перевезення від 15.11.2024N UA00096502 із ТзОВ ДСВ Логістика, будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався.
Суд встановив, що між ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ ДСВ Логістика укладено Договір транспортного експедирування №GC-023676 від 01.05.2024. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТОВ ДСВ Логістика є експедитором, а не перевізником, а відтак задля виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ «Компанія Еней», що передбачено Договором транспортного експедирування №GC-023676 від 01.05.2024, залучила перевізника. Таким чином всі транспортні витрати, які понесло ТОВ «Компанія Еней» за Договором транспортного експедирування №GC-023676 від 01.05.2024 з ТОВ ДСВ Логістика включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.
Крім цього, до заяви у порядку ст. 55 МК України позивачем було долучено Договір перевезення вантажів №SF-024708 від 04.07.2024, де ТОВ ДСВ Логістика виступає Експедитором, а PE VASHCUK OLEKSANDR - Перевізником, однак наведене не стало підставою для скасування рішення відповідачем в поряду ст.55 МК України.
Щодо зауваження відповідача про те, що оригінал інвойсу від 23.08.2024N2 EXP/24-25/9077 відсутній, а до митного оформлення подана факс-копія.
Суд звертає увагу, що наданий до митного оформлення інвойс №EXP/24-25/9077 від 23.08.2024 містить усю необхідну інформацію для визначення митної вартості, а також завірений підписом та печаткою продавця. Більше того, відповідно до ч.2 ст.264 МК України на вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Такої вимоги посадовою особою митниці не ставилось.
Щодо зауваження відповідача про те, що прайс-лист не містить печаток продавця та покупця.
З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв'язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».
Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Більше того, прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Також не зрозуміло в чому полягає неможливість об'єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного покупцем.
Крім цього, позивач з метою усунення зауваження митниці до Заяви №2 в порядку ст. 55 МК України долучив прайс-лист від виробника 01.01.2024-31.12.2024 з печатками постачальників, однак митний орган необґрунтовано не взяв до уваги цей документ.
Щодо зауваження відповідача про те, що видаткові накладні щодо вартості продажу аналогічного товару, містять посилання на Договори купівлі-продажу, проте такі договори не надано до митного оформлення, а тому не можливо перевірити виконання усіх умов договору. Видаткові не містять печаток та підписів уповноважених осіб.
Суд наголошує, що частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають видаткові накладні документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Договори, які стосуються реалізації товару в Україні відповідно до ч. 2 та 3 статті 53 МК України не є документами, що підтверджують митну вартість, відповідно вони і не надавались декларантом до митного оформлення. А згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Крім цього, позивач з метою усунення зауваження митниці до Заяви №2 в порядку ст. 55 МК України долучив підписані видаткові накладні №1387 від 21.05.24; №2322 від 06.08.24; №3680 від 18.11.24, однак митний орган необґрунтовано не взяв до уваги цей документ.
Щодо зауваження митного органу про те, що заявка на перевезення не містить підпису та печатки замовника та розшифровки підпису експедитора та, що в заявці зазначено суми 6049 дол. США та 2000 Євро, проте звірити числові значення з Рахунком на перевезенням не можливо.
Позивач до поданої на митницю заяви у порядку ст. 55 МК України долучив підписану замовником Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338, однак вказане не стало підставою для самостійного скасування відповідачем відповідного рішення про коригування митної вартості.
Судом встановлено, що згідно із Заявкою на організацію перевезення та експедирування вантажів CU8016339 + SCCU8016338 вартість перевезення становить - 6049 USD + 2000 EUR. За даною заявкою було здійснено 2 поставки. До цієї заявки було сформовано Рахунок №UA00096501 від 15 листопада 2024 р. - 73906,81 гривень та Рахунок №UA00096502 від 15.11.2024 - 262517,17 гривень. Відповідно 73906.81 + 262517,17 = 336423.98 гривень.
Станом на 15.11.2024 курс НБУ долару США становив - 41,2446 грн, відповідно 6049 доларів США становило 249488,58 гривень; Станом на 15.11.2024 курс НБУ євро становив - 43,4677 гривень, відповідно 2000 євро становило 86935,4 гривень. 249488,59 +86935.4 = 336423.98 гривень. Таким чином, суд не вбачає жодної розбіжності у поданих позивачем документах на підтвердження транспортних витрат.
Крім цього, позивач з метою усунення зауваження митниці до Заяви №2 в порядку ст. 55 МК України долучив рахунок №UA00096501 від 15.11.2024, однак митний орган необґрунтовано не взяв до уваги цей документ.
Оцінивши підстави прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100581/2 від 26.11.2024, суд зазначає таке.
Щодо зауваження відповідача про те, що у специфікації відсутня інформація про якість товару, виробника товару.
Суд зазначає, що документи, які підтверджують виробника товару/торгову марку, не є такими, що підтверджують вартість імпортованого товару, відповідно, їх неподання до митного оформлення не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають документи, що підтверджують якість, виробника товару та ТМ такими, що обґрунтовують заявлену митну вартість та повинні безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. А згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Щодо зауваження відповідача про українську мову Специфікації 19 від 01.07.2024.
Суд звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Таким чином, неподання Специфікації 19 від 01.07.2024 англійською мовою ніяким чином не впливає на числові значення митної вартості товару.
Більше того, з метою усунення зауваження митниці, до заяви №3 у порядку ст. 55 МК України позивачем було надано Специфікацію 19 від 01.07.2024 англійською мовою, однак митний орган необґрунтовано не взяв до уваги цей документ.
Щодо зауваження відповідача про відсутність підпису продавця у Додатку №8 від 31.12.2023 до Контракту №215/08/2018.
До заяви №3 у порядку ст. 55 МК України позивачем подавався підписаний додаток №8 від 31.12.2023, однак вказане не стало підставою для скасування митницею відповідного рішення про коригування митної вартості.
Щодо зауваження відповідача про неподання заявки на перевезення.
Суд зазначає, заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. А згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17, в якій зокрема вказано, що « [… серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною».
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». Отже, усі понесені позивачем витрати на транспортування підтверджені документально. Крім цього, до заяви №3 у порядку ст. 55 МК України позивачем було надано підписану замовником Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів №17479 від 14.11.2024, однак відповідач необґрунтовано не взяв до уваги цей документ.
Щодо зауваження митного органу стосовно митної декларації країни відправлення.
Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Надана декларантом митна декларація країни відправлення №432020240000087392 від 14.09.2024 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема QR-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов'язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур.
Щодо зауваження відповідача про те, що відсутній оригінал інвойсу від 14.09.2024 №KD-ЕС2024-03.
Суд зауважує, що наданий до митного оформлення інвойс №KD-ЕС2024-03 від 14.09.2024 містить усю необхідну інформацію для визначення митної вартості, а також завірений печаткою продавця. Окрім того відповідно до ч. 2. ст. 264 МК України на вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Такої вимоги посадовою особою митниці не ставилось.
Щодо зауваження відповідача про те, що наданий декларантом Контракт про надання послуг №б/н від 22.07.2015 і всі додатки до нього не мають ніякого відношення до задекларованої поставки товару.
Суд встановив, що це твердження посадової особи митного органу не відповідає дійсності, оскільки Контракт про надання послуг №б/н від 22.07.2015 укладений між ТОВ «Компанія Еней» та SHANGHAI JUNGA SHIPPING CO., LTD стосується надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування, зокрема до митного оформлення декларантом подано Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №SH11693 від 17.09.2024, згідно з яким здійснювалось морське перевезення від порту Qingdao до порту Gdansk.
Оцінивши підстави прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100638/2 від 26.12.2024, суд зазначає таке.
Щодо зауваження відповідача про не підтвердження витрат на експортне митне оформлення.
Відповідно до п. 3.3 контракту б/н від 22.07.2015 до обов'язків виконавця входить «здійснювати контроль за перевезенням вантажу, забезпечити оформлення необхідних транзитних документів». До митного оформлення позивачем був також поданий рахунок №SH11693, відповідно експортне митне оформлення було включено у транспортні витрати.
Щодо зауваження відповідача про відсутність інформації про особу, уповноважену на підписання договору на перевезення №16.11.2022/1050 ОД.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Таким чином, інформація про особу, уповноважену на підписання договору, ніяким чином не впливає на числові значення митної вартості товару. Більше того, відповідачем не надано жодних доказів того, що договір на перевезення №16.11.2022/1050 ОД визнаний недійсним.
Крім цього, позивачем до заяви у порядку ст. 55 МК України було долучено Довіреність №6 від 02.01.2023, однак митний орган безпідставно не взяв до уваги такий документ.
Щодо заявки на перевезення та відсутність підтвердження оплати послуг з перевезення.
Як вже зазначалось, заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. А згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Коносамент №244253130 від 24.09.2024; Автотранспортна накладна №17479 від 12.11.2024; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №SH11693 від 17.09.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG141124005 від 14.11.2024; Довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №17479 від 14.11.2024.
Крім цього, до заяви у порядку ст. 55 МК України позивачем було долучено підписану замовником Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів №17479 від 14.11.2024 та платіжну інструкцію в національній валюті від 29.11.2024 №7173, однак митний орган не взяв до уваги дані документи. Загальна сума, сплачена за платіжною інструкцією, становить 121 451,40 грн. Призначення платежу: «Оплата за транспортні послуги згідно рахунку №TG141124005 від 14.11.2024, у т.ч. ПДВ 20% - 750,00 грн». Отже, наданий платіжний документ повністю підтверджує витрати позивача на оплату транспортних послуг.
Таким чином, усі понесені позивачем витрати на транспортування підтверджені документально.
Щодо зауваження відповідача про неподання декларантом документа про якість товару, виробника товару, торгової марки.
Документи, які підтверджують виробника товару та ТМ, не є такими, що підтверджують вартість імпортованого товару, відповідно, їх неподання до митного оформлення не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають документи, що підтверджують якість, виробника товару та ТМ такими, що обґрунтовують заявлену митну вартість та повинні безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. А згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Щодо зауваження митного органу до митної декларації країни відправлення.
З цього приводу суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Надана декларантом митна декларація країни відправлення №43202024000002392 від 14.09.2024 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема QR-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контрактів.
Враховуючи усе вищенаведене, суд дійшов висновку, що при кожному митному оформленні позивачем подано митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Як уже зазначалось, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірних рішеннях застосовано другорядний метод зокрема 2ґ.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і ст.60 МК України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Також, як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Обов'язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов'язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.
Відповідач жодним способом не спростовує твердження позивача про виявлені розбіжності у митних деклараціях, на які відповідач посилався як джерела інформації для коригування митної вартості товарів стосовно різних умов поставок, розміру партій товару та взяття за основу декларацій, оформлених за резервним методом.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваних рішень.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності таких в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд дійшов висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100571/2 від 20.11.2024, UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024, №UA209000/2024/100581/2 від 26.11.2024 та №UA209000/2024/100638/2 від 26.12.2024 не відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100571/2 від 20.11.2024, №UA209000/2024/100572/2 від 20.11.2024, №UA209000/2024/100581/2 від 26.11.2024 та №UA209000/2024/100638/2 від 26.12.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 47, с. Малехів, Львівський район, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 23955204) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 3967 (три тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн 08 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна