30 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/207/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Савіцького Р.Є., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України щодо не нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.09.2016 по день фактичної виплати індексації;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.09.2016 по день фактичної виплати індексації.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України. Вказує, що на день виключення зі списків особового складу позивач не отримала в повному обсязі кошти, на які має право за час проходження військової служби, а саме в період з 01.09.2016 по 28.02.2018. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №340/5664/24 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з вересня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). На виконання вищевказаного судового рішення 11.12.2024 відповідачем нараховано та виплачено позивачу суму індексації грошового забезпечення в розмірі 60703,90 грн. Компенсацію втрати частини доходу, яка передбачена за затримку виплати індексації, відповідач позивачу взагалі не виплатив. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Ухвалою від 20.01.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 16).
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
На виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року, представник позивача надав до суду розрахунок нарахованої та виплаченої на підставі рішення суду індексації за період з 22.09.2016 року по 28.02.2018 року та вказав, що виплату у повному розмірі - 60753,90 грн. проведено 11.12.2024 року (в.с. 19-21).
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Позивач проходив службу у лавах Національної гвардії України у складі військовій частині НОМЕР_4 .
За період з 22 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивачу не в повній мірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка на виконання рішення суду від 17.10.2025 року у справі №340/5664/24 була виплачена лише 11.12.2024 року в розмірі 60753,90 грн. (а.с. 21)..
Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_4 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.09.2016 по день фактичної виплати індексації.
Відповідач відповів відмовою (а.с. 8), що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2020 року № 2050-ІІІ (далі по тексту Закон -№1050-ІІІ), Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до статей 1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ, компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Частиною першою статті 7 Закону № 2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Аналіз статті 1 Закону № 2050-ІІІ дає підстави дійти висновку, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Аналогічної позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, у якій вказано, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Суд встановив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №340/5664/24 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію її грошового забезпечення за період служби з вересня 2016 року по лютий 2018 року, застосувавши січень 2008 року як місяць підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення.
На виконання вищевказаного судового рішення 11.12.2024 відповідачем нараховано та виплачено позивачу суму індексації грошового забезпечення в розмірі 60753,90 грн.
Суд відзначає, що у відповідності до норм Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи, які не мають разового характеру.
Позивач просив задовольнити його вимоги з 01.09.2016 року. Натомість відповідач у розрахунку виплаченої на виконання рішення суду індексації вказує період з 22.09.2016. Крім того, у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 року у справі №340/5664/25 було встановлено перебування на службі за контрактом ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_2 з 22.09.2016 року.
Відтак, за період з 01.09.2016 року по 21.09.2016 року позовні вимоги не підлягають задоволенню
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, оскільки індексація грошового забезпечення позивача не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив виплату індексації з порушенням строків виплати, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати перерахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 22 вересня 2016 року по день фактичної виплати 11 грудня 2024 року.
У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна правова позиція уже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 803/1565/17.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право на виплату компенсації за час затримки виконання судового рішення.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що нарахування та виплата перерахованих сум індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її отримання відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», чого відповідачем зроблено не було.
Таким чином, відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, а тому позивач набув право на виплату компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159.
Як зазначалось вище судом, на виконання рішення у справі №340/5664/24 відповідачем здійснено виплату грошового забезпечення у розмірі 60573,90 грн. Фактичну виплату здійснено 11.12.2024 року.
Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 22.09.2016 по 11.12.2024 року.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та від 09.08.2022 у справі №460/4765/20.
Отже, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, у зв'язку з порушенням строків виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 22.09.2016 по 11.12.2024, а відтак, з метою належного захисту прав позивача вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 22 вересня 2016 року по день фактичної виплати 11 грудня 2024 року.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Судові витрати сторонами не понесені.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 22 вересня 2016 року по день фактичної виплати.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 22 вересня 2016 року по день фактичної виплати - 11 грудня 2024 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО