про залишення позовної заяви без розгляду
02 червня 2025 року Справа № 640/26946/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Діски А.Б., суддів Жукової Є.О., Кочанової П.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України , Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області , Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, Пенсійного фонду України, в якому з просить:
- визнати протиправною бездіяльність Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незабезпечення діяльності Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська;
- зобов'язати Державу Україна в особі Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області забезпечити діяльність Управління Пенсійного фонду України в| Артемівському районі м. Луганська;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 95 421,60 грн.;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відшкодування моральної шкоди розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, ухвалено розгляд справи проводити колегією суддів.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позивач подав до суду відповідь на відзив, представник позивача подав відповідь на відзив.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 24.02.2025 прийнято справу до свого провадження колегією суддів. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 07.04.2025.
Вказану ухвалу суду представник позивачки отримав 24.02.2025 через систему "Електронний суд."
Представник позивача та позивачка в судове засідання 07.04.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
У зв'язку з неявкою позивача та заявленим клопотанням відповідача, ухвалою суду від 07.04.2025 було відкладено розгляд справи на 02.06.2025 на 13:30 год.
Позивача було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Представник позивачки вказану ухвалу суду від 07.04.2025 отримав 10.04.2025 через систему "Електронний суд."
02.06.2025 позивачка та її представник у судове засідання не з'явились.
Представниками Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України були подані до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача по справі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання у справі не здійснюється.
Станом на 02.06.2025 від позивача до суду жодні пояснення не надходили, позивач не цікавилась станом розгляду її позовної заяви.
Окрім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна заява-повідомлення представника позивачки - адвоката Тарасенка О. В. від 22.02.2022 про те, що позивачка померла на тимчасово окупованій території та через запроваджені незаконними збройними формуваннями обмеженнями громадян України на перетин лінії розмежування, родичі померлої не мають можливості встановити факт її смерті у передбаченому чинним законодавством порядку.
Розглянувши клопотання представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.
Суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.
Приписами ч.5, 6 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
При цьому, суд приймає до уваги, що повторна неявка уповноваженого представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки уповноваженого представника у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом із тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка позивача та уповноваженого представника позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.
При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 у справі № 675/1561/19, від 28 липня 2021 у справі № 756/6049/19.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Отже, суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про небажання захищати свої процесуальні права.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, позивач та її представник не прибули в судові засідання 07.04.2025 та 02.06.2025.
Судом не встановлено наявність поважних причин для неприбуття позивача у судові засідання. Разом з тим, судом встановлено, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, з огляду на складність справи, обсяг доказів, які підлягають дослідженню та необхідність надання позивачем пояснень щодо обставин, які підлягають доказуванню та розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення з позовною заявою до суду. Із врахуванням повторного неприбуття позивача у судове засідання суд вважає за необхідне клопотання представників відповідачів задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяви представників Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Головуюча суддя Діска А.Б.
Судді:Жукова Є.О.
Кочанова П.В.