02 червня 2025 року № 320/9621/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, Голови Фастівської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Фастівської міської ради Київської області (відповідач-1), Голови Фастівської міської ради Київської області (відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Фастівської міської ради Київської області яка полягає у невчинення дій, визначених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо повторного розгляду рішення №417-LVІІ-VІІІ від 19.08.2024 «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1»;
- визнати протиправною бездіяльність Голови Фастівської міської ради Київської області - Нетяжука Михайла Володимировича, яка полягає у невчинення дій, визначених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо скликання та внесення до порядку денного сесії Фастівської міської ради Київської області повторного розгляду рішення №417-LVІІ-VІІІ від 19.08.2024 «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1»;
- зобов'язати голову Фастівської міської ради Київської області вчинити дії, визначені?законодавством передбачені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо скликання та внесення до порядку денного сесії Фастівської міської ради Київської області з повторного розгляду рішення №417-LVІІ-VІІІ від 19.08.2024 «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 »;
- зобов'язати Фастівську міську раду Київської області прийняти рішення про припинення повноважень заступника голови Фастівською міською радою Київської області - ОСОБА_1, відповідно до ч. 4 ст. 56 та ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місце самоврядування в України».
Ухвалою суду від 12.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваної бездіяльності та наявності визначених законом підстав для прийняти рішення про припинення повноважень заступника голови Фастівською міською радою Київської області - ОСОБА_1.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, у наданому суду відзиві відповідач наголошує на їх безпідставності.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Фастівської міської ради Київської області від 11.02.2021 № 71-VII-VIII позивача - ОСОБА_1 затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини.
30.04.2024 року позивачем на ім'я міського голови було подано заяву про звільнення за власним бажанням наступного змісту: «Прошу звільнити мене за власним бажанням з наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення Фастівською міською радою (сесія)».
Так, того ж дня Фастівським міським головою Нетяжук М.В. видано розпорядження № 94-од від 30.04.2024 «Про скликання п'ятдесятої позачергової сесії «Фастівської міської ради VIII скликання» 01.05.2024 о 09:00 год.
Серед питань, винесених на розгляд сесії, було винесене питання про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 (п.1.2).
Проте, вказана сесія не відбулась з причини відсутності кворуму і питання звільнення позивача не було вирішено.
В подальшому питання про дострокове припинення повноважень позивача, як заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини, не зважаючи на неодноразові звернення з цього питання до відповідачів в порушення Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР), Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Кодексу Законів про працю України та Регламенту Фастівської міської ради VIII скликання при прийнятті рішення по теперішній час залишилось без вирішення.
Так, «Кадрові питання» були включені до порядку денного п'ятдесят другої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання відповідно до Розпорядження міського голови від 03.06.2024 № 131-од скликаної на 07 червня 2024 року (п.1.13) та 07.06.2024року № 135-од про перенесення сесії на 08 червня 2024 року на 09:00 год. (п.1.19)
Проте, питання звільнення позивача на п'ятдесят другій позачерговій сесії знову не розглядалося.
11.06.2024 року позивачем на ім'я міського голови було повторно подано заяву про звільнення за власним бажанням (вх. № Д35.1339.4).
27.06.2024 року та 04.07.2024 року позивачем на ім'я відповідача-2 були подані заяви про звільнення за власним бажанням (вх.№ Д35.1459.4 та вх. №Д35.1534.4 відповідно).
Розпорядженням відповідача-2 від 04.07.2024 № 153-од було скликано п'ятдесят четверту позачергову сесію Фастівської міської ради VIII скликання на 06 липня 2024 року на 09:00 год. До порядку денного даної сесії був включений п.1.13 «Кадрові питання», проте питання звільнення позивача не розглядалося.
Розпорядженням відповідача-2 від 09.07.2024 № 156-од було скликано п'ятдесят п'яту позачергову сесію Фастівської міської ради VIII скликання на 11 липня 2024 року на 08:00 год. До порядку денного даної сесії був включений п.1.13 «Кадрові питання».
Оскільки сесія не відбулась, питання звільнення позивача не було вирішено.
В подальшому, на першому засіданні п'ятдесят сьомої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання було прийнято рішення №417-LVII-VIII від 19.08.2024 року «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 ».
Але, дане рішення було зупинено відповідачем-2 розпорядженням №186-од від 23.08.2024 «Про зупинення рішення Фастівської міської ради від 19.08.2024 року №417-LVII-VIII «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1».
Розпорядженням відповідача-2 №187-од від 26.08.2024 було скликане друге засідання п'ятдесят сьомої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання на 27 серпня 2024 року о 09:00 год. До порядку денного було включено питання «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 ».
В зв'язку з відсутністю на офіційному сайті Фастівської міської ради будь якої інформації чи відбулось друге засідання п'ятдесят сьомої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання 27 серпня 2024 року до Фастівської міської ради було направлено відповідний адвокатській запит про надання інформації та документів стосовно наступний питань: «Чи відбулось друге засідання п'ятдесят сьомої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання 27 серпня 2024 року, якщо ні то повідомити з якої саме причини?
Якщо скликане на 27 серпня 2024 року друге засідання п'ятдесят сьомої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання відбулось, то повідомити про рішення прийняте з розгляду питання п. 1.8. порядку денного: «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 » та надати завірені копії протоколу засідання та прийнятого рішення.
Якщо друге засідання п'ятдесят сьомої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання 27 серпня 2024року не відбулось, то повідомити чи вносилось до порядку денного послідуючих позачергових сесій Фастівської міської ради VIII скликання питання про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 », якщо так, то повідомити про прийняте рішення та надати завірені копії протоколу засідання та прийнятого рішення».
З відповіді на адвокатський запит, листом Виконавчого комітету Фастівської міської ради №06-23/6927 від 26.12.2024 за підписом міського голови М. Нетяжук повідомлено таке: «Друге засідання п'ятдесят сьомої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання 27 серпня 2024 року не відбулося, у зв'язку з відсутністю кворуму (копія явки депутатів Фастівської міської ради VIII скликання на ІІ-е засідання LVII-oп (57-ї) позачергової сесії міської ради 27 серпня 2024 року.
Питання «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 » вносилось до порядку денного шістдесят другої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання, але було зняте за пропозицією депутата Фастівської міської ради Воронова С.В. (копія розпорядження міського голови від 26.11.2024 року №272-од «Про скликання шістдесят другої сесії Фастівської міської ради VIII скликання»; витяг з протоколу засідання LХІІ-ої (62-ї) позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання від 28.11.2024; проект рішення Фастівської міської ради «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 ».
Як вбачається з проекту рішення Фастівської міської ради «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1 », до порядку денного шістдесят другої позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання вносилось питання звільнення позивача за прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, пункт 4 частина 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.
Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно частини 1 та 3 статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об' єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтями 144, 146 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, ' правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Статтею 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», цим та іншими законами України.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
У пункті 4 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Статтею 147-1 КЗпП України встановлено, що працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до частини 3 статті 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим Законом та іншими законами.
Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районна, районна у місті рада обирає заступника голови ради. Обласна рада обирає першого заступника, заступника голови ради.
Заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.
Повноваження заступника голови районної у місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради можуть бути достроково припинені без припинення повноважень депутата відповідної ради за рішенням відповідної ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення їх повноважень може бути внесено на розгляд відповідної ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або голови ради.
Повноваження заступника голови районної у місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата відповідної ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень заступника (першого заступника) голови ради.
Зазначені повноваження заступника (першого заступника) голови ради припиняються з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.
У випадках, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті, відповідна особа звільняється з посади заступника (першого заступника) голови ради з дня припинення її повноважень.
З огляду на системний аналіз наведених норм, вбачається, що законодавець визначив підстави для припинення служби в органах місцевого самоврядування - припинення повноважень позивача в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень заступника голови міської ради з дня прийняття відповідною радою рішення та закріпив їх у ч. 4. ст. 56 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», як спеціальної норми, яка регулює дані правовідносини, яка мала бути виконана у даному випадку відповідачами.
Вчинення ж бездіяльності щодо виконання покладених на них законом обов'язків щодо розгляду поданих позивачем заяв про звільнення свідчить про протиправність поведінки відповідачів у межах спірних правовідносин та, відповідно, наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Стаття 46 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» визначає, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Порядок скликання сесії, винесення питань порядку денного на її розгляд визначено положеннями ст. 46 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», а саме, зокрема, наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно ч. 1 - 10 ст. 59 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норми Основного закону України вказує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому, на підставі означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. У межах повноважень означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. У спосіб означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Тобто, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб'єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною (пункти 68, 74 постанови Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22).
У той же час, виходячи з аналізу фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що поведінка суб'єктів владних повноважень, а саме відповідача-1 та відповсідача-2 з призначення, проведення сесії розгляду питання та прийняття рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови міської ради (позивача) в разі його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень заступника голови ради, яким береться до відома зазначений факт (ч. 4 ст. 56, ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місце самоврядування в Україні») не є дискреційними повноваженнями, оскільки у межах яких норма права не допускає кілька варіантів поведінки суб'єкта владних повноважень у зазначених обставинах справи та не надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідачів вчинити конкретно визначені дії щодо припинення повноважень заступника голови Фастівською міською радою Київської області.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фастівської міської ради Київської області (08501, Київська область, місто Фастів, площа Соборна, будинок 1; код ЄДРПОУ 34446857), Голови Фастівської міської ради Київської області (08501, Київська область, місто Фастів, площа Соборна, будинок 1) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Фастівської міської ради Київської області яка полягає у невчиненні дій, визначених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо повторного розгляду рішення №417-LVІІ-VІІІ від 19.08.2024 «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1».
Визнати протиправною бездіяльність Голови Фастівської міської ради Київської області - Нетяжука Михайла Володимировича, яка полягає у невчиненні дій, визначених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо скликання та внесення до порядку денного сесії Фастівської міської ради Київської області повторно розгляду рішення №417-LVІІ-VІІІ від 19.08.2024 «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1».
Зобов'язати Голову Фастівської міської ради Київської області вчинити дії, визначені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо скликання та внесення до порядку денного сесії Фастівської міської ради Київської області повторно розгляду рішення №417-LVІІ-VІІІ від 19.08.2024 «Про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, з питань медицини ОСОБА_1».
Зобов'язати Фастівську міську раду Київської області прийняти рішення про припинення повноважень заступника голови Фастівської міської ради Київської області - ОСОБА_1, відповідно до ч. 4 ст. 56 та ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місце самоврядування в України».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фастівської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати у розмірі 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.