про повернення позовної заяви
02 червня 2025 року м. Київ № 320/13304/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного підприємства «БП72» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство «БП72» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.05.2024 р. №10997013/39600669;
- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.05.2024 р. №10997014/39600669;
- зобов'язати Державну податкову службу України (ДПС) зареєструвати податкову накладну №6 від 31.03.2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання;
- зобов'язати Державну податкову службу України (ДПС) зареєструвати податкову накладну №7 від 31.03.2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 04.04.2025 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.
До суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. У клопотання представник позивача просив суд поновити строк звернення до суду.
За результатами вивчення клопотання судом не встановлено поважних причин пропуску тримісячного строку звернення до суду, виходячи з такого.
На обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду представник посилався на те, що контролюючий орган не повідомляв позивача про результати розгляду скарги, а тому позивач дізнався про їх результати лише після отримання відповіді на адвокатський запит. Отже вважає, що цього факту достатньо для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Залишаючи позовну заяву без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, суд виходив із такого.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про зупинення реєстрації податкових накладних було винесені 02.05.2024.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної від 02.05.2024 №10997013/39600669 та від 02.05.2024 №10997014/39600669 були оскаржені 15.05.2025 до Державної служби України в порядку процедури адміністративного оскарження, встановленої пунктом 56.17 Податкового кодексу України.
Рішеннями від 22.05.2024 №32158/39600669/2 та від 22.05.2024 №32158/39600669/2 за результатами розгляду скарг комісією центрального рівня прийнято рішення про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Суд зазначає, що у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 640/46/19, від 17.02.2019 у справі № 813/4921/17 у частині, згідно якого положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.
Правова позиція Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Таким чином, колегія суддів Верховного Cуду у справі № 1.380.2019.006119 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і три місяці у разі досудового порядку вирішення спору та шестимісячний строк звернення до суду у разі якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки та шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, оскаржувані рішення прийняті 02.05.2024, рішення за результатами розгляду скарг - 22.05.2024, в той час як позовну заяву до суду подано 17.02.2025, тобто з пропуском як тримісячного строку звернення до суду, так і шестимісячного строку звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Так, суд зауважує, що усі рішення контролюючого органу відображаються в ІКС «Електронний кабінет».
Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 прим. 2, пункту 46.2 статті 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 ПКУ;
строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПКУ.
Тимчасово розгляд скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПКУ, здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом визначеного для розгляду строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Так, суд зауважує, що усі рішення контролюючого органу відображаються в ІКС «Електронний кабінет», а тому дані твердження позивача щодо відображення таких даних лише після 06.02.2025 є необґрунтованими і не підтверджені жодними доказами.
Отже, зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини щодо отримання рішень за результатами розгляду скарг лише 06.02.2025 на адвокатський запит суд відхиляє.
Особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд вважає, що не отримавши рішення за результатами розгляду скарг після спливу строку на розгляд таких скарг (протягом 10 робочих днів), позивач повинен був почати вживати певні заходи ще з травня 2024 року.
Зверненням ж адвоката із адвокатським запитом 04.02.2025 (майже через 9 місяців) жодним чином не підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду, а є лише намаганням пролонгувати такий строк звернення.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 04.04.2025, що набрала законної сили та є обов'язковою до виконання, а із повідомлених представником у клопотанні доводів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву Приватного підприємства «БП72» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.