29 травня 2025 року справа № 754/4487/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м.Києві (Філія ГСЦ МВС) про зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: до Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач), в якому просив суд:
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) провести державну реєстрацію транспортного засобу: марка ALFA ROMEO, модель 159, 2008 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 , адреса/місцезнаходження АДРЕСА_1 , який придбано у відповідності до договору купівлі-продажу транспортного засобу №8120/22/005515, від 03.02.2022, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) протиправно відмовлено в перереєстрації транспортного засобу, придбаного ним відповідно до договору купівлі-продажу № 8120/22/005515 від 03.02.2022. На думку позивача, відповідач, мотивуючи своє рішення наявністю заборони на відчуження майна, стягнення коштів на користь держави, порушив право власності позивача на придбаний у встановленому законом порядку автомобіль.
Позивач також вказує, що не є учасником правовідносин, які склалися у ОСОБА_2 , на ім'я якого зареєстрований транспортний засіб, придбаний позивачем за договором куплю-продажу, та інших осіб, у тому числі і держави, відомості про існування яких зазначені у Єдиному реєстрі боржників.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17 червня 2022 року матеріали справи №7754/4487/22 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) про зобов'язання вчинити дії передано до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано, в порядку, визначеному пунктом 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Іщуку І.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року (суддя Іщук І.О.) позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №754/4487/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) осіб, які беруть участь у справі.
30.08.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки твердження та доводи, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам права та обставинам справи. Так, зокрема, відповідач вказує, що Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів від 07.09.1998 №1388 встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Відповідно до пункту 41 вказаного Порядку забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця. Таким чином, на думку відповідача, зважаючи на наявність обмеження у вигляді арешту, підстави для перереєстрації транспортного засобу марки ALFA, моделі ROMEO, 2008 року виписку, номерний знак НОМЕР_5 , відсутні.
01.09.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач вказує про незгоду з доводами відповідача. Зазначає про непорушність права власності відповідно до приписів статті 321 Цивільного кодексу України. Вказує, що правомірно є власником транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03.02.2022 №8120/22/005515, а тому він не може бути позбавлений права користуватися власним майном. Натомість здійснення помилок при купівлі-продажі не є виною позивача і він не може нести відповідальність за них.
09.09.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких заперечив щодо доводів на обґрунтування заявлених позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
10.09.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 01.02.2023 №03-19/8268/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №754/4487/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №754/4487/22 передано для розгляду судді ОСОБА_3, відрядженого до Київського окружного адміністративного суду на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 28.09.2023 №938/0/15-23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (суддя ОСОБА_3 ) прийнято до провадження справу №754/4487/22 та вирішено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 24.02.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року прийнято адміністративну справу №754/4487/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 03.02.2022 між ТОВ «АВТОМІСТ-СЕРВІС» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 8120/22/005515, згідно якого ТОВ «АВТОМІСТ-СЕРВІС» (Продавець) зобов'язувалось за дорученням передати у власність ОСОБА_1 (Покупцеві) транспортний засіб: марка - ALFA ROMEO, 2008 року виписку, колір - чорний, номер кузова - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_6 , номерний знак - НОМЕР_5 .
Згідно п.п.2.1, 2.2 вказаного договору купівлі-продажу транспортного засобу:
- передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору (п.п.2.1);
- Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами цього договору купівлі-продажу (п.п.2.2).
Відповідно до п.9.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.
У подальшому, 15.04.2022 ОСОБА_1 подав до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м.Києві (Філія ГСЦ МВС) заяву про переєстрацію за собою транспортного засобу марки ALFA, моделі ROMEO, 2008 року виписку, номерний знак НОМЕР_5 .
За результатами розгляду вказаної заяви, листом від 22.04.2022 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м.Києві (Філія ГСЦ МВС) повідомив позивача про те, що згідно Єдиного реєстру боржників, станом на 15.04.2022 (на час проведення перевірки), встановлено, що Новоград-Волинським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Житомирській області по відношенню до ОСОБА_2 встановлені обмеження у вигляді арешту (заборона на відчуження майна, стягнення коштів на користь держави). Також повідомлено, що перереєстрація вказаного транспортного засобу на ім'я позивача буде проведена в сервісних центрах МВС у разі зняття з ОСОБА_2 обмежень, накладених Новоград-Волинським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Житомирській області.
Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у переєстрації транспортного засобу, позивач звернувся до суду з метою з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин, та враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних позивачем дій суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначення прав, обов'язків і відповідальності суб'єктів - учасників дорожнього руху міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, регулюються Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII, тут і далі - у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), частиною першою статті 34 якого визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб (частини четверта та п'ята статті 34 Закон № 3353-XII).
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом (частина одинадцята статті 34 Закон № 3353-XII).
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок №1388, тут і далі - у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно пункту 1 Порядку №1388 зазначено, що ним встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
За пунктом 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Згідно пункту 7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Абзацом 3 пункту 8 Порядку № 1388 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:
договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;
укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб'єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб'єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності);
укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою;
договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;
свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;
рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;
рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;
копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
договір фінансового лізингу та договір купівлі-продажу предмета лізингу;
акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1371);
акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність);
договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
акт про придбання товару на електронному аукціоні, виданий митним органом у разі продажу транспортних засобів у випадках, передбачених статтею 243 Митного кодексу України;
договір купівлі-продажу, оформлений в електронному вигляді через електронний кабінет водія або Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
Таким чином, наведеними нормами передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів.
Судом встановлено, що позивач 15.04.2022 подав заяву до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м.Києві (Філія ГСЦ МВС) про переєстрацію за собою транспортного засобу марки ALFA, моделі ROMEO, 2008 року виписку, номерний знак НОМЕР_5 , придбаного згідно договору купівлі-продажу від 03.02.2022 № 8120/22/005515. Проте листом від 22.04.2022 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м.Києві (Філія ГСЦ МВС) повідомив позивача про те, що згідно Єдиного реєстру боржників, станом на 15.04.2022 (на час проведення перевірки), встановлено, що Новоград-Волинським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Житомирській області по відношенню до ОСОБА_2 , на ім'я якого зареєстровано транспортний засіб, встановлені обмеження у вигляді арешту (заборона на відчуження майна, стягнення коштів на користь держави). Відтак, у переєстрації вказаного транспортного засобу відмовлено.
Позивач вважає себе власником вказаного транспортного засобу, у зв'язку з чим стверджує, що відмова відповідача у переєстрації транспортного засобу за його заявою як власника транспортного засобу є незаконною.
Натомість відповідач вважає, що у переєстрації транспортного засобу відмовлено правомірно, у відповідності до вимог Порядку №1388, оскільки встановлена наявність обмеження у вигляді арешту, накладеного на ОСОБА_2 , на ім'я якого зареєстровано придбаний позивачем транспортний засіб.
Згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За приписами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до частини першої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливістю їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ.
Також в пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 вказано, що положеннями частини першої статті 334 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
У цій справі, згідно п.п.2.1, 2.2 договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03.02.2022 №8120/22/005515, укладеного між ТОВ «АВТОМІСТ-СЕРВІС» та ОСОБА_1 :
- передача транспортного засобу ТОВ «АВТОМІСТ-СЕРВІС» і прийняття його ОСОБА_1 здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору (п.п.2.1);
- ОСОБА_1 набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами цього договору купівлі-продажу (п.п.2.2).
Таким чином, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду та з огляду на те, що проведення державної реєстрації транспортного засобу, укладення додаткових договорів для переходу майна у власність чи вчинення будь-яких інших дій зазначеним договором купівлі-продажу транспортного засобу від 03.02.2022 №8120/22/005515 не вимагалося, суд дійшов висновку, що зазначений договір купівлі-продажу транспортного засобу є належною і достатньою підставою переходу майна у власність позивача саме з моменту підписання сторонами цього договору купівлі-продажу, тобто 03.02.2022.
Поряд з цим, як встановлено судом, транспортний засіб марка - ALFA ROMEO, 2008 року виписку, колір - чорний, номер кузова - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_6 , номерний знак - НОМЕР_5 , набутий позивачем у власність на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03.02.2022 №8120/22/005515, не було зареєстровано за позивачем станом на дату звернення позивача до суду. Крім того, з наданих до суду відповідачем разом з відзивом на позовну заяву матеріалів, а саме результатів аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України вбачається, що вказаний транспортний засіб зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 .
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, під час розгляду заяви від позивача, на виконання вимог статті 34 Закону України «Про дорожній рух», здійснено перевірку щодо наявності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а також наявності відомостей в Єдиному реєстрі боржників. За результатом проведення визначеного комплексу заходів відповідачем встановлено, що Новоград-Волинським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Житомирській області по відношенню до ОСОБА_2 встановлені обмеження у вигляді арешту (заборона на відчуження майна, стягнення коштів на користь держави).
Відповідно до пункту 15 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державному Реєстрі атестованих судових експертів, автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірки відомостей про обмеження відчуження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, Державному реєстрі санкцій, відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку, перевірки дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за реєстром сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання, документів, що підтверджують правомірність придбання, відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів за єдиною автоматизованою інформаційною системою митних органів, відомостей за автоматизованою системою реєстрації гуманітарної допомоги, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів шляхом отримання відповідних відомостей із таких баз даних і реєстрів. За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія).
Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати.
У разі наявності відомостей про розшук транспортного засобу його реєстрація, перереєстрація (крім випадків, визначених абзацом четвертим пункту 40 цього Порядку), зняття з обліку не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.
У разі звернення до сервісного центру МВС щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не проводиться, крім випадків, коли:
перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням;
транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, встановленому статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження";
транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, встановленому статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження";
транспортний засіб придбано в порядку, визначеному статтею 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";
транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1371).
Аналізуючи вищевказане, у разі здійснення перереєстрації транспортного засобу особою, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України відмовляють у вчиненні такої реєстраційної дії, із повідомленням відповідного державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб. Більш того, у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація такого транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли перереєстрація останнього не пов'язана з його відчуженням.
Відповідно до пункту 41 Порядку № 1388 забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази за обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовивши у перереєстрації транспортного засобу, діяв у межах та спосіб, передбачений Порядком №1388, зокрема на виконання вимог пункту 41 Порядку №1388.
Суд звертає увагу, що у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 року по справі №400/4924/24 за схожих правовідносин було зазначено, що відповідно до отриманої відповідачем інформації з Єдиного реєстру боржників, станом на час звернення позивача із відповідною заявою про перереєстрацію транспортного засобу, відносно власника транспортного засобу АТ КБ «Приватбанк» наявні відомості як боржника по виконавчим провадженням. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що у відповідача, в силу приписів Порядку №1388, не було правових підстав для проведення перереєстрації транспортного засобу. Встановлена Законом України «Про дорожній рух» та Порядком №1388 заборона на здійснення перереєстрації та зняття з обліку транспортного засобу, зареєстрованого за особою, яка є боржником та перебуває в Єдиному реєстрі боржників, покликана убезпечити вибуття майна такої особи боржника.
У вищевказаній постанові колегією суддів також було зазначено, що пунктом 41 Порядку №1388 передбачено, що забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця. Проте, в даному випадку ОСОБА_1 відмовлено у перереєстрації транспортного засобу не на підставі пункту 41 Порядку №1388, а з підстави перебування власника транспортного засобу як особи, на яку зареєстровано такий транспортний засіб, в Єдиному реєстрі боржників. Норми пункту 15 Порядку №1388 не перебувають у безпосередній залежності від пункту 41 Порядку №1388, та підлягають застосуванню безпосередньо за наявності підстав перебування власника транспортного засобу, як особи на яку зареєстровано такий транспортний засіб, в Єдиному реєстрі боржників.
Враховуючи вищевказану правову позицію суд зазначає, що у листі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м.Києві (Філія ГСЦ МВС) від 22.04.2022 правомірно зазначено, що оскільки за наявними відомостями Єдиного реєстру боржників, станом на 15.04.2022 (на час проведення перевірки), встановлено, що Новоград-Волинським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Житомирській області по відношенню до ОСОБА_2 (власника) встановлені обмеження у вигляді арешту (заборона на відчуження майна, стягнення коштів на користь держави), то за приписами Порядку №1388 забороняється перереєстрація транспортного засобу на нового власника до моменту зняття з ОСОБА_2 обмежень, накладених Новоград-Волинським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Житомирській області.
У той же час, згідно пункту 8 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, але не виключно, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Отже, здійсненню перереєстрації транспортного передує процедура подання відповідної письмової заяви власника транспортного засобу до сервісного центру МВС, разом із якою подається, зокрема, але не виключно, документ, що підтверджує правомірність придбання вказаного транспортного засобу, яким може бути договір купівлі-продажу транспортного засобу. Державна реєстрація транспортного засобу також проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач цілком обґрунтовано відмовив позивачу у перереєстрації транспортного засобу марки ALFA, моделі ROMEO, 2008 року виписку, номерний знак НОМЕР_5 , оскільки відповідно до відомостей Єдиного реєстру боржників, станом на 15.04.2022 (на час проведення перевірки), встановлено, що Новоград-Волинським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Житомирській області по відношенню до ОСОБА_2 (власника) встановлені обмеження у вигляді арешту (заборона на відчуження майна, стягнення коштів на користь держави).
Доказів скасування обтяження на транспортний засіб матеріали справи не містять.
Суд також зазначає, що без скасування раніше накладених обмежень та направлення такої інформації до відповідача, він не тільки не має права на внесення змін до Єдиного державного реєстру МВС, а й внесення таких змін буде здійснено не у порядку та не у спосіб, передбачений законом, а отже протиправно.
У відповідності до вимог частини першої та другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
При цьому, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За правилами цієї статті позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
За частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналізуючи вищевказані обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) провести державну реєстрацію транспортного засобу: марка ALFA ROMEO, модель 159, 2008 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 , адреса/місцезнаходження АДРЕСА_1 , який придбано у відповідності до договору купівлі-продажу транспортного засобу №8120/22/005515, від 03.02.2022, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні,
Керуючись вимогами ст. ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 264, 293-295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.