ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2025 р. справа № 300/3472/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 24.04.2025 №77762539 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №300/2509/24 виданого 21.02.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі №300/2509/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно невідкладно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу "Посвідчення учасника бойових дій", з урахуванням висновків суду. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення суду не виконав, посвідчення учасника бойових дій не видав, але й у видачі вказаного посвідчення прямо не відмовив. Вказані обставини зумовили звернутися до виконавчої служби для примусового виконання судового рішення. Виконавче провадження відкрито 09.04.2025, а вже 18.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив державного виконавця про виконання ним рішення суду в добровільному порядку, з урахуванням чого виконавцем прийнято спірну постанову про закінчення виконавчого провадження. Листами ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив про вилучення посвідчення ветерана війни-особи з інвалідністю внаслідок війни для видачі посвідчення учасника бойових дій, однак дані листи не є організаційно-розпорядчими документами, не є рішенням про видачу чи відмову у видачі посвідчення учасника бойових дій, носять лише інформаційний характер. Вказані обставини відповідачем з'ясовані не були, що і призвело прийняття незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належно. Правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України).
З врахуванням ст.ст. 194, 205, 268 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути дану справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності учасників справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 1 Закону України №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №300/2509/24 визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні "Посвідчення учасника бойових дій".
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно невідкладно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу "Посвідчення учасника бойових дій", з урахуванням висновків суду.
Вказане рішення набрало законної сили 02.01.2025.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом за заявою позивача 21.02.2025 видано виконавчий лист.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі №300/2509/24 від 12.11.2024 щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2 від 08.02.2024, ІНФОРМАЦІЯ_1 , листом від 07.01.2025 №11/1/91, повідомлено позивача, що відповідно до п.12-1 постанови Кабінету Міністрів від 12.05.1994 №302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається лише одне посвідчення за їх вибором. Роз'яснено, що при видачі "Посвідчення учасника бойових дій", ІНФОРМАЦІЯ_1 буде вилучено та залишено на зберігання наявне у позивача посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до абзацу четвертого п.12-1 постанови Кабінету Міністрів від 12.05.1994 №302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (а.с.15).
Відповідь такого ж змісту позивачу повторно надано 20.01.2025 за №11/1/339 (а.с.16).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із виконавчим листом №300/2509/24 від 21.02.2025.
Відповідно до статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону в тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.04.2025 відкрито виконавче провадження №77762539 з виконання виконавчого листа №300/2509/24 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 21.02.2025 (а.с.17).
В свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 18.04.2025 повідомив державного виконавця про добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження (а.с.18 на звороті). До цієї заяви долучено копію листа від 07.01.2025 №11/1/91.
З урахуванням цього, керуючись п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", 24.04.2025 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.20).
Позивач не погодився із вказаною постановою, звернувся до суду із даним адміністративним позовом. При цьому, зі змісту позовних вимог вбачається, що під виконанням рішення суду в справі №300/2509/24 та відповідно можливістю закінчення виконавчого провадження позивач вважає саме прийняття одне з двох рішень - надання "Посвідчення учасника бойових дій", або рішення про відмову у наданні такого.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1, 2 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відомості, які містяться у матеріалах виконавчого провадження №77762539 щодо примусового виконання виконавчого листа від 21.02.2025 у справі №300/2509/24, свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянув заяву позивача від 08.02.2024 та листом від 07.01.2025 №11/1/91 повідомив, що особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається лише одне посвідчення за їх вибором. Роз'яснив, що при видачі "Посвідчення учасника бойових дій", ІНФОРМАЦІЯ_1 буде вилучено та залишено на зберігання наявне у позивача посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до абзацу четвертого п.12-1 постанови Кабінету Міністрів від 12.05.1994 №302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни".
При цьому, як йдеться в судовому рішенні по справі №300/2509/24, предметом спору була відмова у видачі позивачу посвідчення учасника бойових дій, з підстав наявності у ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідність внаслідок війни.
Згідно з пунктом 12-1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни" особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається лише одне посвідчення за їх вибором.
Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянувши повторно заяву позивача щодо видачі йому посвідчення учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду у справі №300/2509/24, ОСОБА_1 надана можливість свідомо здійснити вибір між отриманням "Посвідчення учасника бойових дій" та "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", як це встановлено пунктом 12-1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни".
У свою чергу, державний виконавець, з огляду на хід виконавчого провадження, вчинив достатні дії для оцінки дійсності та повноти виконання рішення суду у справі №300/2509/24, чим виконав вимоги частин 1, 2 статті 18 Закону №1404-VІІІ.
Вказані обставини свідчать про те, що боржником виконано рішення суду в порядку та спосіб, визначеними судовим рішенням в справі №300/2509/24, що в свою чергу мало наслідком винесення 24.04.2025 постанови про закінчення виконавчого провадження №77762539, а тому підстави для її скасування - відсутні.
Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на підставу, на основі якої відповідачем закінчено виконавче провадження, а саме фактичне виконання судового рішення шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. Тобто позивачу запропоновано обрати одне з посвідчень. Разом з тим, частину позовних вимог про зобов'язання видати "Посвідчення удачника бойових дій", суд визнав необґрунтованою, такою, що не підлягає до задоволення, внаслідок її передчасності.
Що стосується посилання позивача про те, що лист від 07.01.2025 №11/1/91 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, то таке є безпідставним, оскільки такий лист є офіційним документом, який підтверджує, що прийнято управлінське рішення у межах адміністративної процедури, у межах компетенції органу, стосується прав та законних інтересів ОСОБА_1 , має індивідуальних характер і особа має право його оскаржити.
Відповідно, відповідач цілком правильно визнав дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви позивача повним та фактичним виконанням судового рішення.
Сутність вибраного судом у рішенні від 12.11.2024 по справі №300/2509/24 способу захисту, у формі повторного розгляду заяви, полягає у тому, що суб'єкт владних повноважень повинен розглянути заяву відповідно до вимог законодавства, надати позивачу можливість здійснити вибір між отриманням "Посвідчення учасника бойових дій" та "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", як це встановлено пунктом 12-1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни".
Більше того, повторний розгляд заяви позивача свідчить про фактичне унормування правовідносин між заявником та ІНФОРМАЦІЯ_1 по поданій заяві від 08.02.2024 щодо видачі "Посвідчення учасника бойових дій". Відповідно, незгода позивача із подальшими діями центру комплектування може слугувати предметом окремого позову та оскарження в судовому порядку.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності та враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у завах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.