ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2025 р. справа № 300/1665/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Стаценко Джамал Русланович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представник Стаценко Джамал Русланович (представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 355 від 20.12.2024 про мобілізацію в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2024 позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою вирішення питання щодо порушення ним правил військового обліку та подання документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку із здійсненням постійного догляду за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду. Також зазначено, що Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області вирішується питання щодо визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна. Однак, 20.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено наказ №355 про призов на військову службу позивача по мобілізації. На думку представника позивача, такі дії відповідача-1 є протиправними, оскільки відповідач-1 позбавив позивача права на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку із тим, що він займається постійним доглядом за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу. Також зауважує, що під час проходження медичного огляду військово-лікарською комісією було допущено низку порушень. При цьому можливість оскаржити постанову ВЛК, затверджену Довідкою ВЛК №272/29/4057, позивачу надана не була. Вважає, що наказ про зарахування позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_1 також є протиправним, оскільки такий прийнятий внаслідок протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
07.04.2025 на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача -1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. Представник зауважує, що 20.12.2024 працівниками Національної поліції було доставлено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході уточнення персональних даних позивача з військово-обліковими даними Державного реєстру встановлено, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.10.2024 з метою уточнення даних по повістці №267575, яка була 04.10.2024 централізовано сформована в Державному реєстрі та надіслана позивачу засобами поштового зв'язку, однак така повернулася відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Відтак, повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних була надіслана позивачу відповідно до вимог Порядку №560, а отже позивач був належним чином оповіщений про виклик. Також представник відповідача стверджує, що станом на час прийняття наказу про мобілізацію позивач у встановленому порядку не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а в матеріалах справи докази звернення із відповідною заявою до відповідача відсутні. На думку представника, процедура проходження ВЛК відносно позивача не була порушена. Крім того, заяв чи скарг від позивача не надходило. Зазначає, що наказ про мобілізацію є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію після його виконання, а отже скасуванню не підлягає.
Звернення, зареєстроване 15.05.2025 №13273/25, судом до уваги не приймається, оскільки таке подане особою, яка не є учасником справи.
Військова частина НОМЕР_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Ухвалу про відкриття провадження від 24.03.2025 відповідачем-2 отримано через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача від 24.03.2025.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає, що відповідача-2 повідомлено належним чином про розгляд справи в суді, тому дана справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до журналу реєстрації військовозобов'язаних, доставлених НПУ (Національною поліцією України) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 доправлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 20.12.2024 о 08:55 (а.с.69).
Згідно з направленням від 20.12.2024 №1308 ОСОБА_1 направлено для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я (а.с. 67).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №172/29/4057 ОСОБА_1 придатний до військової служби (а.с. 66).
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 20.12.2024 №355 ОСОБА_1 призвано по мобілізації та направлено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (а.с.36).
Вважаючи наказ про призов на військову службу під час загальної мобілізації та наказ про зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно з пунктом 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ).
За визначенням ст.1 Закону №3543-ХІІ комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Згідно ч.7 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок №560).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з пунктом 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до пункту 63 Порядку №560 військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Отже, відповідно до приписів Порядку №560, не направляються на ВЛК та не підлягають призову на військову службу особи, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з питання надання відстрочки, до розгляду по суті питання про надання відстрочки.
Суд зазначає, що за наявності у особи права на відстрочку від призову на військову службу, така відстрочка не надається автоматично і для реалізації відповідного права особа має звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановленому порядку.
У разі відсутності звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть за умови наявності права на отримання відстрочки від призову на військову службу, особа може бути призвана на військову службу на загальних підставах.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання/направлення заяви про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією. Дані обставини також підтверджуються рапортом від 01.04.2025, складеним діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , зі змісту якого вбачається, що під час перевірки вхідної кореспонденції за 2024 рік, даних щодо реєстрації заяв чи звернень від ОСОБА_1 не виявлено (а.с.74).
Відтак, в ході розгляду даної адміністративної справи, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що позивач звертався до відповідача-1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
Також суд зауважує, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним ТЦК). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 160/10728/23.
Суд не приймає до уваги доводи представника позивача, що при медичному огляді військово-лікарською комісією було допущено низку порушень щодо позивача, оскільки в межах цієї справи позивач не оскаржує дій чи бездіяльності військово-лікарської комісії при проходженні ним медичного огляду та винесений за результатом огляду висновок ВЛК, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку діям ВЛК.
У будь-якому разі при наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови або до суду.
За таких обставин, оскільки станом на час винесення наказу від 20.12.2024 №355 про мобілізацію у позивача не було належним чином оформленої відстрочки від призову, то у ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-1) були наявні підстави для призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби, суд зазначає про таке.
Як встановлено судом, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2024 №355 позивача направлено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (а.с.65).
Командир ВЧ НОМЕР_1 не мав права не зарахувати позивача до особового складу ВЧ НОМЕР_1 , адже отримав усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання наказу.
Відповідно до приписів п. 14 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 (далі - Інструкція № 280) зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Згідно з п.17 Інструкції № 280 забороняється зараховувати до списків особового складу військової частини наказом по стройовій частині осіб, які прибули без документів.
Докази на підтвердження заборони відповідачу-2 видати наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини відсутні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, відповідно до пп «г» п. 2 ч. 4,ч.12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини: у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права у разі наявності підстав, передбачених статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", звернутися із рапортом про звільнення його з військової служби, надавши відповідні документи та, в разі відмови у звільненні за таким рапортом, оскаржити прийняте військовою частиною рішення в судовому порядку.
Проаналізувавши наведене вище в сукупності та в контексті встановлених обставин у даній справі, суд дійшов висновку, що дії та рішення відповідачів узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Стаценко Джамал Русланович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.