ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2025 р. справа № 300/3565/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баготорг» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №004304/0702, №004305/0702 від 06.07.2021, -
ТОВ «Баготорг» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №004304/0702, №004305/0702 від 06.07.2021.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Баготорг» зазначає, що відповідачем протиправно винесені податкові повідомлення-рішення від 06.07.2021 №004304/0702 та №004305/0702. Відповідачем не взято до уваги, що позивачем належним чином вівся облік активів і ТОВ «Баготорг» мало право здійснити реалізацію нерухомого майна за ціною, що була вище його балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, які склалися на початку звітного (податкового) періоду відповідно до статті 188 ПК України. В кожному з договорів на реалізацію вказано як балансову вартість так і ціну продажу. Позивач стверджує, що під час перевірки та подання заперечення було надано договори купівлі-продажу від 01.08.2017 №4181, від 22.03.2004, від 01.06.2017 №2756, від 03.10.2002, від 01.06.2017 №2753, баланс на 2017 рік, інвентарні картки обліку типової форми ОЗ-6, акт типової форми ОЗ-1, пояснююча голови ліквідаційної комісії. ТОВ «Баготорг» також зазначає, що ці документи підтверджують правильність встановлення залишкової (балансової) вартості майна, яке було реалізовано за договорами від 01.06.2017 №2753, №2756, від 01.08.2017 №4181 та відсутність підстав для висновків про порушення позивачем п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.219 п. 14.1, ст. 14, п. 188, п. 201.1 ст.201 ПК України. Вважає, що вказані перевіряючим в акті типові форми ОЗ-14, ОЗ-15, ОЗ-16, які начебто слід було вести позивачу, передбачають ведення обліку амортизації для промислових підприємств, будівельних організацій і автотранспорту і не могли бути застосовані ТОВ «Баготорг». Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що позивач реалізовував нежитлові приміщення ТОВ «Багофарм», які між собою є пов'язаними особами у розумінні п.п.14.1.159 п.14.1 ст. 14 ПК України. Директор ТОВ «Баготорг» є засновником покупця ТОВ «Багофарм» з часткою 100%. Крім того, ТОВ «Багофарм» на час проведення операцій з купівлі-продажу нежитлових приміщень в будинку №13 на вулиці Шекети м. Галич та в будинку №4 на вулиці Бачинського, володіло часткою 39% у статутному капіталі ТОВ «Баготорг». Стверджує, що в ході перевірки платнику було вручено вимогу від 04.06.2021 щодо підтвердження проведених операцій з продажу нежитлових приміщень та надання обґрунтування визначення звичайної ціни та її відповідності ринковим цінам, що діяли на дату проведення операцій. Додаткові документи, які б свідчили, що ціна реалізації відповідає рівню ринкових цін в ході перевірки не надавалися. Зауважує, що позивачем не надано первинних документів з обліку нежитлових приміщень та відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України перевіркою визначено базу оподаткування операції з продажу виходячи зі звичайної ціни. Також, платником надано договори купівлі реалізованих приміщень, де зазначено ціну такого придбання, інвентарні картки обліку ОЗ-6, акти типової форми ОЗ-1, проте зазначені документи свідчать лише про те, що платником використовувались типові форми первинного обліку основних засобів, однак, аж ніяк, що ціна їх реалізації відповідала рівню звичайних цін та цін, які склалися на ринку ідентичних товарів (нежитлових приміщень). Стверджує, що позивач реалізував пов'язаній особі ТОВ «Багофарм» об'єкти основних фондів без очевидної ділової мети (економічної причини). Перевіркою встановлено, що звичайна ціна продажу визначена на рівні опосередкованої вартості спорудження житла по Івано-Франківській області, що діяла на час проведення операцій, становила 9323 грн., в тому числі ПДВ. Перевіркою визначено звичайну ціну одного квадратного метра реалізованих нежитлових приміщень у сумі 9323 грн., в тому числі ПДВ, визначено базу оподаткування операції з їх продажу податком на додану вартість за червень на суму - 964930 грн. та серпень 2017 року на суму - 1577140 грн. (кв. м * звичайну ціну постачання 1 кв. м - грн. без урахування ПДВ 7769,16 грн./м2) та, відповідно, суми податкових зобов'язань по цих операціях (за ставкою, визначеною п.193.1 ст.193 ПК України) всього в сумі - 508414,00 грн., в тому числі червень 2017 року - 192986,00 грн., серпень - 315428,00 грн. Вважає, що свідоме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість вказує на умисність дій платника податків та порушення обов'язку платника податків, з урахуванням норм ст. 16, 36 ПК України. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.54).
Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із реорганізацією податкового органу, керуючись статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, судом допущено заміну відповідача у справі - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із кодом ЄДРПОУ 43142559 на його правонаступника - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, як відокремленого підрозділу ДПС із кодом ЄДРПОУ ВП 43968084.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.
ТОВ «Баготорг» 26.09.1997 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків і зборів.
На підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №996-п від 31.05.2021, направлення на перевірку від 31.05.2021 №1307 посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Баготорг» з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (а.с.61-62).
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №3335/09-19-07-02/25067264 від 14.06.2021 (а. с. 63).
У ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки встановлено порушення ТОВ «Баготорг» п.п.14.1.71, п.п.14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 475747,00 грн., в тому числі за червень 2017 року в сумі 185319,00 грн. та за серпень 2017 року в сумі 290428,00 грн. Також встановлено порушення ТОВ «Баготорг» п.п.16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.1., п. 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, в частині неподання до контролюючого органу повідомлення про зміну даних про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП по 3 об'єктах.
ТОВ «Баготорг» 19.06.2021 подало відповідачу заперечення №01 до вказаного акту від 14.06.2021 №3335/09-19-07-02/25067264 (а.с.11).
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом від 02.07.2021 №6848/6/09-19-07-02-19 надало позивачу відповідь на заперечення, в якій, зокрема, зазначило про те, що за результатами розгляду заперечення поданого ТОВ «Баготорг» від 19.06.2021 №01 висновок акту документальної позапланової виїзної перевірки від 14.06.2021 №3335/09-19-07-02/25067264 залишено без змін (а.с.13).
На підставі акта перевірки від 14.06.2021 №3335/09-19-07-02/25067264 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 06.07.2021 №004304/0702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 594684,00 грн. (з них: за податковими зобов'язаннями - 475747,00 грн., за штрафними санкціями - 118937,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 06.07.2021 №004305/0702, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3060,00 грн. (а.с.17, 15).
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд при вирішенні цієї справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Підставами прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.07.2021 №004304/0702 слугували висновки контролюючого органу про заниження ТОВ «Баготорг» бази оподаткування податком на додану вартість з реалізації нежитлових приміщень за ціною, яка є нижчою за звичайну (ринкову) ціну.
В акті перевірки від 14.06.2021 зазначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.05.2021 встановлено заниження суми податку на 475747,00 грн. Вказано, що звичайна ціна продажу визначена на рівні опосередкованої вартості спорудження житла по Івано-Франківській області і повинна становити не менше 9323 грн., в т.ч.. ПДВ. Перевіркою визначено звичайну ціну одного квадратного метра реалізованих нежитлових приміщень у сумі 9323 грн., в т.ч. ПДВ, визначено базу оподаткування операції з їх продажу податком на додану вартість за червень на суму - 964930 грн. та серпень 2017 року на суму - 1577140 грн. (кв. м * звичайну ціну постачання 1 кв. м - грн. без урахування ПДВ 7769,16 грн./м2) та, відповідно, суми податкових зобов'язань по цих операціях (за ставкою, визначеною п.193.1 ст.193 ПК України) всього в сумі - 508414,00 грн., в тому числі червень 2017 року - 192986,00 грн., серпень - 315428,00 грн. Зважаючи на викладене зазначено, що ТОВ «Баготорг» порушено п.188.1 ст.188, з урахуванням п.14.1.71, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження бази оподаткування ПДВ за червень 2017 року на суму 926597,00 грн. (964930,00 грн. мінус 38333,00 грн.) та за серпень 2017 року на суму 1452140,00 грн. (1577140,00 грн. мінус 125000,00 грн.), відповідно, суми податкових зобов'язань (за ставкою, визначеною п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України) за червень 2017 року в сумі 185319,00 грн. (192986,00 грн. мінус - 7667,00 грн.) та за серпень 2017 року в сумі 290428,00 грн. (25000,00 грн.). Це порушення не вплинуло на визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.
Підпунктом 14.1.156-1 пункту 14.1 статті 14.1 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України, в редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Отже, пункт 188.1 ПК України визначає загальні правила формування бази оподаткування для операцій з постачання товарів/послуг, включаючи операції з постачання необоротних активів. Зокрема, база оподаткування для необоротних активів визначається виходячи з їх договірної вартості, однак не може бути нижчою за їх балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку на момент постачання, а у разі відсутності балансової вартості - не нижчою за звичайну ціну.
Відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).
У свою чергу згідно з підпунктом 14.1.71. пункту 14.1. статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
За приписами підпункту 14.1.219. пункту 14.1. статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
У відповідності до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Повертаючись до фактичних обставин справи суд зазначає, що відповідач у акті перевірки від 14.06.2021 №3335/09-19-07-02/25067264 вказав, що у зв'язку із ненаданням позивачем до перевірки первинних документів з обліку нежитлових приміщень: вул. Лева Бачинського 4, м. Івано-Франківськ площею 57 м2; вул. Коновальця 13, м. Галич, площею 66 м2; вул. Бельведерська 53, м. Івано-Франківськ 203 м2, перевіркою база оподаткування операцій з продажу була визначена виходячи із звичайних цін, зокрема в розмірі 9323 грн. у тому числі ПДВ за м2 відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №102 від 03.05.2017(зворотній бік а.с.68, а.с.69).
Водночас, позивач у позовній заяві стверджує, що під час перевірки та подання заперечення до акту перевірки від 19.06.2021 №01 останнім було надано: договори купівлі-продажу від 01.08.2017 №4181, від 22.03.2004, від 01.06.2017 №2756, від 03.10.2002, від 01.06.2017 №2753, баланс на 2017 рік, інвентарні картки обліку типової форми ОЗ-6, акт типової форми ОЗ-1, пояснюючу голови ліквідаційної комісії, які на переконання останнього підтверджують правильність визначення залишкової (балансової) вартості майна, яке було реалізовано (зворотній бік а.с.2), стосовно чого суд зазначає таке.
Пунктом 44.1. статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2. статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
У відповідності до приписів частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно із пунктом 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
За змістом підпункту 86.7.1. пункту 86.7 статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акту перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Абзацами 7 та 8 підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що при розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Приписами абзацу 1 підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України регламентовано, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Із аналізу наведеного слідує, що податковий орган при прийняття податкового повідомлення-рішення окрім акту перевірки повинен брати до уваги заперечення на акт перевірки та додаткові документи і пояснення, які є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Як свідчать матеріали справи, позивачем до заперечень до акту перевірки від 19.06.2021 №01 долучено:
- копію договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в будинку на вул. Бельведерська, 53 в м. Івано-Франківську від 09.09.2005;
- копію договору купівлі-продажу від 01.08.2017 №4181;
- копію договору купівлі-продажу від 02.03.2004;
- копію договору купівлі-продажу від 01.08.2017 №2756;
- копію договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в будинку №4 по вул. Бачинського, 4 м. Івано-Франківськ від 03.10.2002;
- копію договору купівлі-продажу від 01.06.2017 №2756;
- копія Інвентарної картки обліку типової форми ОЗ-6 (приміщення по вул. Л. Бачинського, 4, м. Івано-Франківськ);
- копія Інвентарної картки обліку типової форми ОЗ-6 (приміщення по вул. Коновальця, 13, м. Галич);
- копія Інвентарної картки обліку типової форми ОЗ-6 (приміщення по вул. Бельведерська, 53, м. Івано-Франківськ);
- копія Акту типової форми ОЗ-1 на приміщення по вул. Л. Бачинського, 4, м. Івано-Франківськ;
- копія Акту типової форми ОЗ-1 на приміщення по вул. Коновальця, 13, м. Галич;
- копія Акту типової форми ОЗ-1 на приміщення по Бельведерська, 53, м. Івано-Франківськ;
- Баланс товариства на 2017 рік;
- копія Пояснюючої голови ліквідаційної комісії до ДПС (а.с.11-12).
Згідно з договором купівлі-продажу від 01.06.2017 (зареєстрованим в реєстрі за №2753) ТОВ «Баготорг» (Продавець), в особі директора Басараба Б.С. та ТОВ «Багофарм» (Покупець), від імені якого діє Басараб В.Б. уклали договір купівлі продажу про таке: Продавець продає, а Покупець купує нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею - 57,5 кв. м., зазначених у плані літерою А, а саме: приміщення 1 площею 33,6 кв. м.; приміщення 2 площею 18,1 кв. м.; приміщення 3 площею 3,5 кв. м.; приміщення 4 площею 2,3 кв. м. і сплачує за них суму в розмірі та на умовах, встановлених цих договором. За погодженням сторін продаж предмету договору вчиняється за 18000,00 грн. (а.с.29-30).
У відповідності до коментованого договору предмет договору знаходиться на балансі ТОВ «Баготорг», залишкова вартість предмету договору становить 15720,18 грн. в тому числі ПДВ 2620,03 грн. (зворотній бік а.с.29).
Згідно з договором купівлі-продажу від 01.06.2017 (зареєстрованим в реєстрі за №2756) ТОВ «Баготорг» (Продавець), в особі директора Басараба Б.С. та ТОВ «Багофарм» (Покупець), від імені якого діє Басараб В.Б. уклали договір купівлі-продажу про таке: Продавець продає, а Покупець купує нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Галич, вул. Коновальця, 13 і сплачує за них суму в розмірі та на умовах, встановлених цих договором. Відчужуване нежитлове приміщення має наступні характеристики: літера А, загальна площа - 66,7 кв. м., надалі «Предмет договору». За погодженням сторін продаж предмету договору вчиняється за 28000,00 грн (а.с.25-26).
У відповідності до коментованого договору предмет договору знаходиться на балансі ТОВ «Баготорг», залишкова вартість предмету договору становить 25537,60 грн. в тому числі ПДВ 4256,27 грн. (зворотній бік а.с.25).
Згідно з договором купівлі-продажу від 01.08.2017 (зареєстрованим в реєстрі за №4181) ТОВ «Баготорг» (Продавець), в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Багофарм» (Покупець), від імені якого діє ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу про таке: Продавець продає, а Покупець купує нежитлове приміщення в будинку №53 на вул. Бельведерська, 203, у м. Івано-Франківську (надалі - «Предмет договору», загальною площею - 203,0 кв. м., зазначених у плані літерою А і сплачує за них суму в розмірі та на умовах, встановлених цих договором. За погодженням сторін продаж предмету договору вчиняється за 150000,00 грн (а.с.22-23).
У відповідності до коментованого договору предмет договору знаходиться на балансі ТОВ «Баготорг», залишкова вартість предмету договору становить 144157,15 грн. в тому числі ПДВ 24026, 19 грн. (зворотній бік а.с.22)
Так, як вірно зазначає відповідач у відзиві на позов, балансова вартість реалізованих нежитлових приміщень зазначена у договорах купівлі продажу від 01.06.2017, зареєстрованому в реєстрі за №2753, від 01.06.2017, зареєстрованих в реєстрі за №2756, від 01.08.2017, зареєстрованих в реєстрі за №4181, є нижчою від вартості придбання/первинної вартості відповідних нежитлових приміщень, зазначеної у договорах купівлі продажу від 09.09.2005 (а.с.20), від 22.04.2004 (а.с.24) , від 03.10.2002 (а.с.27).
В той же час, суд вкотре наголошує, що відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).
За змістом підпункту 14.1.3 пункту 14.1 статі 14 ПК України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Згідно з пунктом 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Пунктом 22 та 23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 передбачено, об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Отже, амортизація є систематичним розподілом вартості необоротного активу протягом строку його використання, внаслідок чого первісна вартість необоротного активу поступово зменшується на суму накопиченого зносу.
Відтак, балансова вартість відображає реальну ціну активу на дату його продажу, а не первісну вартість, яка була сформована на момент придбання чи введення в експлуатацію.
Таким чином, суд дійшов висновку, що балансова вартість необоротних активів, яка зазначається у договорі купівлі-продажу, може бути нижчою за первісну вартість (ціну придбання) об'єкта у зв'язку з нарахуванням амортизації.
Суд вважає за необхідне відмітити, що позивач під час проведення перевірки та разом із запереченням до акту перевірки надавав відповідачу "Інвентарну картку №1 обліку об'єкта основних запасів" від 01.06.2017 щодо нежитлового приміщення за адресою вул. Лева Бачинського 4, м. Івано-Франківськ (а.с.31-зворотний бік а.с.31), "Інвентарну картку №2 обліку об'єкта основних запасів" від 01.06.2017 щодо нежитлового приміщення за адресою вул. Коновальця 13, м. Галич (а.с.32-зворотний бік а.с.32), "Інвентарну картку №3 обліку об'єкта основних запасів" від 01.08.2017 щодо нежитлового приміщення за адресою вул. Бельведерська 53, м. Івано-Франківськ (а.с.33-зворотний бік а.с.33) за Типовою формою №ОЗ-6, затвердженою наказом Міністерства фінансів України " Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору та порядку їх складання" від 13.09.2016 №818, в яких міститься інформація про первісну вартість майна, період за який проведено амортизацію та суми амортизації.
За змістом пунктів 1 та 2 Розділу 9 «Інвентарна карта обліку об'єкта основних запасів» Порядок складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 №818 інвентарна картка обліку об'єкта основних засобів є регістром аналітичного обліку основних засобів і відкривається на об'єкт основних засобів бухгалтерською службою в одному примірнику та заповнюється на підставі акта введення в експлуатацію основних засобів, акта приймання-передачі основних засобів, технічної та іншої супровідної документації, а також інших первинних документів.
Інформація про основні засоби вноситься до інвентарної картки із зазначенням назви об'єкта, інвентарного (номенклатурного) номера, року випуску (побудови), паспорта (моделі, типу, марки), місцезнаходження об'єкта при оприбуткуванні, первісної, ліквідаційної вартості та вартості, яка амортизується, строку корисного використання, короткої характеристики об'єкта, зміни у вартості об'єкта, нарахованої амортизації та інших відомостей. На основний засіб, що був в експлуатації, наводиться сума накопиченого зносу.
Коротка характеристика об'єкта основних засобів містить якісні показники, не наведені у технічній документації, пристосування і приладдя, що належать до об'єкта основних засобів, а також дані щодо дорогоцінних металів.
У разі якщо відбулись зміни у вартості об'єкта основних засобів, зміни в характеристиці об'єкта основних засобів після проведення робіт з реконструкції (реставрації), модернізації, добудови, дообладнання тощо та інформація щодо руху об'єкта основних засобів, до інвентарної картки вносяться записи на підставі відповідних документів.
Сума нарахованої амортизації зазначається на зворотному боці інвентарної картки.
Якщо в інвентарну картку неможливо внести всі зміни, які відбуваються з об'єктом основних засобів, її доповнюють новою. На зворотному боці інвентарної картки робиться відмітка про відкриття нової інвентарної картки.
З огляду на викладене суд вважає, що позивачем під час перевірки та разом із запереченням до акту перевірки було надано контролюючому органу документи, які підтверджують балансову вартість реалізованих нежитлових приміщень.
Суд в черговий раз звертає увагу, що відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
Беручи до уваги викладене вище по тексту судового рішення, здійснивши послідовний аналіз вимог норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем було реалізовано нежитлові приміщення за ціною вищою від їх балансової вартості, вірно визначено базу оподаткування операцій з постачання необоротних активів виходячи з їх договірної вартості та відповідно не занижувалась база оподаткування ПДВ.
Таким чином є протиправним та таким що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 06.07.2021 №004304/0702, винесене Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 594684,00 грн. (з них: за податковими зобов'язаннями - 475747,00 грн., за штрафними санкціями - 118937,00 грн.).
Надаючи правову оцінку доводам відповідача про реалізацію ТОВ «Баготорг» пов'язаній особі ТОВ «Батофарм» об'єктів основних фондів без очевидної ділової мети, суд зазначає таке.
За змістом підпункту 14.1.59 пункту 14.1. статті 14 ПК України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
а) для юридичних осіб зокрема:
одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації);
одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків.
Так, як свідчить статут ТОВ «Багофарм», затверджений загальними зборами ТОВ «Багофарм» 01.09.2006, директор ТОВ «Баготорг» ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Багофарм» з часткою у статутному капіталі 100% (а.с.9).
Таким чином ТОВ «Баготорг» та ТОВ «Багофарм» справді є пов'язаними особами в розумінні підпункту 14.1.59 пункту 14.1. статті 14 ПК України, водночас суд вважає за необхідне відмітити наступне.
За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
У той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте із визначеного ПК поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
До таких же висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 24.06.2022 в справі №812/826/15.
Відповідно до частини 5 статті 245 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На переконання суду, у спірному випадку позитивним економічним ефектом можна вважати продаж необоротних активів за цінами вищими від їх балансової вартості.
Також суд вважає за необхідне відмітити, що відповідач при визначенні бази оподаткування операцій з продажу нежитлових приміщень: вул. Лева Бачинського 4, м. Івано-Франківськ площею 57м2; вул. Коновальця 13, м. Галич, площею 66м2; вул. Бельведерська 53, м. Івано-Франківськ площею 203м2, виходив із Показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 1 квітня 2017 року), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №102 від 03.05.2017, зокрема вартості 1м2 загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) в Івано-Франківській області - 9323 грн, як звичайної ціни.
Суд вкотре зазначає, що згідно з підпунктом 14.1.71. пункту 14.1. статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
За приписами підпункту 14.1.219. пункту 14.1. статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Відповідно до пункту 14.1.80. статті 14 ПК України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як:
фізичні характеристики; якість та репутація на ринку;
країна виробництва (походження).
Для визначення товарів (робіт, послуг) однорідними (подібними) слід користуватися підпунктом 14.1.131 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно з яким це товари (роботи, послуги), не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з послугами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Суд наголошує, що опосередкована вартість спорудження житла, яка щорічно визначається та затверджується уповноваженими державними органами, застосовується для цілей розрахунку вартості житлової нерухомості.
Водночас, нежитлові приміщення, за своєю економічною природою та функціональним призначенням, утворюють окремий сегмент ринку нерухомості, для якого притаманні інші показники вартості. Оцінка вартості нежитлових об'єктів має здійснюватися із врахуванням призначення приміщення, його технічних характеристик, місця розташування тощо.
Із аналізу наведеного слідує, що нежитлові приміщення не є ідентичними чи однорідними до житлових приміщень, оскільки мають різні характеристики.
Відтак, при визначенні бази оподаткування операцій з продажу нежитлових приміщень не може застосовуватися опосередкована вартості житлових приміщень.
Стосовно порушення позивачем підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, пункту 63.3 статті 63 ПК України, пункту 8.1., пункту 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 в частині неподання до контролюючого органу повідомлення про зміну даних про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП по 3 об'єктах та винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 06.07.2021 №004305/0702, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмір 3060,00 грн, суд зазначає наступне.
За приписами підпункту 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, згідно з порядком обліку платників податків.
Згідно з статтею 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588 (надалі також - Порядок №1588, в редакції на час спірних правовідносин), з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Пунктом 1.5 Порядку №1588 встановлено, що дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи, а також самозайнятих осіб.
За приписами пунктів 8.1 та 8.2 Порядку №1588 платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Таким чином, повідомлення за формою №20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об'єкта оподаткування.
Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об'єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).
В ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «Баготорг» не надавало до контролюючого органу повідомлення про зміну даних про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП по 3 об'єктах.
Позивач не надав суду жодних доказів чи пояснень, які б свідчили про подання до контролюючого органу повідомлення про зміну даних про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП по 3 об'єктах, у зв'язку із відчуженням зазначених об'єтків.
Нормами пункту 117.1 статті 117 ПК України передбачено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.
Враховуючи наведене вище по тексту судового рішення суд вважає, що контролюючим органом було правомірно застосовано до ТОВ «Баготорг» штрафні санкції у розмірі 3060,00 грн. за неподання відповідних повідомлень форми 20-ОПП у кількості 3 штук.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Баготорг» підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру в розмірі 8966,16 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція №0.0.2212786510.1 від 28.07.2021 (а.с.1).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 8921,33 гривні, що пропорційно до задоволених позовних вимог.
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області податкове повідомлення-рішення від 06.07.2021 №004304/0702 Форми «Р», яким Товариству з обмеженою відповідальність «Баготорг» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 594684,00 гривні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП - 43968084) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Баготорг» (код ЄДРПОУ - 25067264) частину сплаченої суми судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 8921 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять одну) гривню 33 (тридцять три) копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасника справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Баготорг», вул.Бельведерська, 35 м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 25067264.
Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, вул.Незалежності, 20 м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.