ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2025 р. справа № 300/5778/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дирбавка Р.М., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення від 24 січня 2024 року № 926040154461; зобов'язати перевести з 22.01.2024 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону №889-VIII та здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16 січня 2024 року № 14 та № 15.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.05.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області як одержувач пенсії за віком згідно Закону №1058. До цього отримувала з 19.03.2014 пенсію за віком відповідно до Закону №3723 “Про державну службу». Позивач звернулася до відповідача із заявою від 22.01.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889 “Про державну службу». До вказаної заяви позивач долучила довідки №14, №15 про складові заробітної плати від 16.01.2024. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відмовлено у переведенні позивача на пенсію за віком згідно із Законом України “Про державну службу», оскільки позивачем вже було використано право на призначення та отримання пенсії державного службовця. Вважає таке рішення пенсійного органу протиправним, оскільки вона має право на пенсію згідно частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №889, обчисленої із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади і рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 №14 та №15. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що згідно з документами пенсійної справи з 19.03.2014 до 30.04.2020 позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу". З 01.05.2020 проведено масовий перерахунок індексації заробітку внаслідок чого пенсія позивача, обчислена відповідно до Закону № 1058-ІV виявилася більшою за пенсію згідно Закону № 3723-ХІІ. З 01.05.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Вважає, що право на призначення пенсії державного службовця в рамках дії Закону №889-VIII мають особи, які не отримували пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ вже призначалася позивачу з 19.03.2014, а відтак положення пунктів 10 та 12 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII (які стосуються саме призначення пенсії) до спірних правовідносин застосуванню не підлягають. Відповідач зазначає, що відсутні підстави для переведення та виплати пенсії державного службовця позивачу з 22.01.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.01.2024 № 14 та № 15 адже, раніше призначені пенсії в порядку та на умовах Закону № 3723-ХІІ, не перераховуються. Позивач має лише право на поновлення раніше призначеної пенсії за Законом № 3723-ХІІ, яке здійснювати недоцільно. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.56).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надало суду пояснення, в яких стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що з 19.03.2014 позивачу призначено пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №3723. Оскільки позивач отримувала пенсію державного службовця, передбачену частиною 1 статті 37 Закону №3723, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» вперше. Тобто, позивачка реалізувала своє право на призначення пенсії державного службовця задовго до набрання чинності Законом №899, а тому така не відноситься до осіб, визначених пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону №3723 за певних умов після 01.05.2016. Стверджує, що за бажанням позивачки їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який їй був встановлений до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, однак з такою заявою позивачка не зверталася. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.65).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 19.03.2014 по 30.04.2020 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723 від 16.12.1993.
З 01.05.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 22.01.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», до якої було додано довідки про складові заробітної плати державного службовця № 14 і №15 від 16.01.2024 (а.с.35).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.01.2024 №926040154461 відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з підстав недоцільності. Зазначено, що до заяви додано довідки від 16.01.2024 № 14 та №15 про складові заробітної плати державного службовця станом на грудень 2023 року, видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад». Згідно з документами пенсійної справи з 19.03.2014 до 30.04.2020 ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсію було обчислено із заробітної плати 2985,44 грн. Розмір пенсії становив 2559,17 грн (2985,44 грн х 80 % + фіксована індексація 170,82 грн). Оскільки розмір пенсії, обчислений з 01.03.2019 за нормами Закону № 1058, більший за розмір пенсії, яку вона отримувала відповідно до Закону № 3723-XII, то з цієї дати здійснено переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-1V. Із 01.05.2020 проведено масовий перерахунок індексації заробітку внаслідок чого пенсія ОСОБА_1 обрахована згідно Закону № 1058-ІV виявилася більшою за пенсію згідно Закону №3723. Із 01.05.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Розмір пенсії складає 2712,27 грн.
Вказано, що положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців Постанова № 1013 не містить. Постановою №622 передбачається лише затвердження однієї форми довідки - для призначення пенсії. З набуттям чинності Закону № 889 з 01.05.2016 положення Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців та можливість здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ. Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058 (а.с.31).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (надалі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (надалі також - Закон №3723-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ (в редакції станом на час призначення позивачу пенсії 19.03.2014) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 8 “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, а саме відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Із змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію державного службовця стало відсутність у позивача права такого переведення з урахуванням нових довідок від 16.01.2024 №14 та №15. Зазначено, що пенсії відповідно до Закону № 889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону №3723), призначаються, зокрема, жінкам, які досягли віку, визначеного статтею 26 Закону №1058, мають страховий стаж 30 років і більше, не отримували пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», якими вилучено п. 4 постанови щодо порядку обчислення заробітної плати для проведення перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України та внесено зміни до п.5 постановами в частині надання довідок про заробітну плату. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців Постанова № 1013 не містить. Постановою № 622 передбачається лише затвердження однієї форми довідки - для призначення пенсії. З набуттям чинності Закону №889 з 01.05.2016 положення Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців та можливість здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ. Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 580/3805/22.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Із матеріалів справи слідує, що позивачу з 19.03.2014 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723.
Отже, ОСОБА_1 реалізувала своє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в 2014 році.
Таким чином, первинно звернувшись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 використала право на призначення пенсії за нормами Закону України "Про державну службу".
Надалі, з 01.05.2020 позивачку автоматично переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З таким рішенням пенсійного органу позивач погодилась і його не оскаржила.
22.01.2024 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".
При цьому ОСОБА_1 додала до заяви від 22.01.2024 нові довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 №15 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та від 16.01.2024 №14 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Тобто, ОСОБА_1 просить пенсійний орган перевести її пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", право на яку було реалізовано нею ще в 2014 році.
Разом з цим, пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема "Про державну службу", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Тобто, ОСОБА_1 має право на поновлення пенсійної виплати призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", однак у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, яке відбулося 01.05.2020.
Пенсійний орган відмовив позивачу в переведенні на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу» не з підстав відсутності у позивача права на таку пенсію, а з підстав недоцільності, оскільки пенсійна виплата в разі такого переведення буде меншою, ніж позивач отримує. Тобто, суть спору в цій справі стосується не права позивача на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу», а права розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 №14 та №15 із складовими заробітної плати станом на грудень 2023 року та січень 2024 року.
Врахування довідок про заробітну плату при обчисленні розміру пенсійних виплат у разі переведення позивачки з одного виду пенсії на інший, призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.
Суд зауважує, що довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 №14 та №15, з урахуванням яких позивач просить перевести її на пенсію державного службовця, видані за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 “Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Так, вказані довідки видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, в той час як позивачці уже була з 19.03.2014 призначена пенсія відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, а з 01.05.2020 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022 в справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з врахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.
Однак станом на теперішній час підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року в справі № 520/6418/21, від 19 березня 2025 року в справі №300/936/23.
Щодо покликання позивачки на необхідності застосування до спірних правовідносин постанови Верховного Суду від 27.01.2023 у справі 340/4184/21, то суд вважає такі безпідставними. Вказана судова практика стосується переходу з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України “Про державну службу», тобто спірні правовідносини в справі №340/4184/21 та у цій справі не є тотожними.
Оскільки предметом розгляду цієї справи є встановлення права позивачки на перехід на пенсію державного службовця саме з врахуванням довідок від 16.01.2024 №14 та №15 про складові заробітної плати державного службовця станом на грудень 2023 року та січень 2024 року, то суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №926040154461 від 24.01.2024 є правомірним. Відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, вул. Смілянська, 23. м. Черкаси, Черкаська область, 18000).
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.