30 травня 2025 року Справа № 640/9194/20 ЗП/280/337/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011),
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 08 квітня 2020 року №Ф271868-17.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за підсумками якої контролюючий орган донарахував позивачу недоїмку з ЄСВ та штрафні санкції на загальну суму 848164,12 гривень. Зазначає, що акт перевірки було вручено із значним порушенням строків, що позбавило позивача права своєчасно заперечити його результати. Вказує, що з висновками акту перевірки та донарахованими зобов'язаннями позивач не погодився та оскаржив їх у адміністративному та судовому порядку. Вважає висновки податкового органу безпідставними, а нарахування - незаконними. Як наслідок і вимога про сплату боргу - є незаконною та такою, що підягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Головне управління ДПС у м.Києві відзиву на позовну заяву не надало.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/9194/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 640/9194/20 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі №640/15008/20.
Ухвалою суду від 19.09.2022 провадження у справі поновлено.
Супровідним листом від 03.10.2023 на виконання положень п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ скеровано матеріали адміністративної справи № 640/9194/20 до Запорізького окружного адміністративного суду за належністю.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 28.02.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.
Ухвалою суду від 05.03.2025 прийнято справу №640/9194/20до провадження та продовжено її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.04.2025.
Ухвалою суду від 03.04.2025 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника - ГУ ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС. Відкладено підготовче засідання на 28.04.2025.
Ухвалою суду від 03.04.2025 витребувано у ГУ ДПС у м. Києві детальний розрахунок до податкової вимоги від 08 квітня 2020 року №Ф271868-17 з інформацією про суми, що ввійшли до складу податкового боргу та підстави їх нарахування.
Ухвалою суду від 28.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.05.2025. Повторно витребувано у відповідача детальний розрахунок до податкової вимоги від 08 квітня 2020 року №Ф271868-17 з інформацією про суми, що ввійшли до складу податкового боргу та підстави їх нарахування.
У судове засідання представники сторін не з'явились.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.
У періоди з 27.08.2018 по 30.08.2018, з 01.02.2019 по 01.02.2019 посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 05.02.2019 № 223/26-15-42-05/ НОМЕР_1 .
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0021424205, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 1,00 грн;
№ 0021434205, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 603149,22 грн, у тому числі: податкові зобов'язання - 603149,22 грн, штрафні (фінансові) санкції - 214186,64 грн, пеня - 215813,24 грн;
№ 0021444205, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн;
№ 0021454205, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 2028299,86 грн, у тому числі: податкові зобов'язання - 1622639,89 грн, штрафні (фінансові) санкції - 405659,97 грн;
№ 0021464205, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб в сумі 340,00 грн;
№ 0021474205, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2071802,00 грн, у тому числі: податкові зобов'язання - 1656865,60 грн, штрафні (фінансові) санкції - 414216,40 грн;
№ 0021484205, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку на 259039,11 грн, у тому числі: податкові зобов'язання - 207231,46 грн, штрафні (фінансові) санкції - 51807,65 грн;
№ 0021494205, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 86095,77 грн, у тому числі: податкові зобов'язання - 50262,44 грн, штрафні (фінансові) санкції - 17818,89 грн, пеня - 17984,44;
№ 0021514205, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 169024,99 грн, у тому числі: податкові зобов'язання - 135219,99 грн, штрафні (фінансові) санкції - 33805,00.
Крім того, 25 березня 2019 року відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», від 25 березня 2019 року № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та № 0021564205.
Також, 25 березня 2019 року контролюючим органом сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 березня 2019 року № Ф-99У та № Ф-100У.
У зв'язку із несплатою боргу, який виник в результаті несплати грошових зобов'язань за рішеннями про застосування штрафних фінансових санкцій від 25.03.2019 № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та № 0021564205, контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 квітня 2020 року №Ф271868-17.
Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 08 квітня 2020 року №Ф271868-17 позивач звернувся до суду із даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Зі змісту пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України вбачається, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За вимогами пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У відповідності до статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених вказаним Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 вказаного Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
У відповідності до вимог підпунктів 56.15-56.16 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 зазначеної статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Водночас, за приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 вказаного Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
При цьому, за вимогами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України лише узгоджене грошове зобов'язання вважається податковим боргом, на підставі чого у контролюючого органу виникає право формувати податкову вимогу.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що право контролюючого органу на формування податкової вимоги залежить від факту узгодження грошових зобов'язань, що, в свою чергу, пов'язано із днем закінчення процедури судового оскарження нарахованих податкових зобов'язань.
Таким чином, враховуючи зміст наведених норм, суд зазначає, що податкові зобов'язання платника податків, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях контролюючим органом є неузгодженими у разі оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Так, судом встановлено, що передумовою виникнення спірної вимоги стали рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 25.03.2019 № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та № 0021564205.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржив рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 25.03.2019 № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та № 0021564205 у судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року № 0021424205, № 0021434205, № 0021444205, № 0021454205, № 00214464205, № 0021474205, № 0021484205, № 0021494205, № 00215114205; рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», від 25 березня 2019 року № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та № 0021564205; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 березня 2019 року № Ф-99У, № Ф-100У.
Постановою Верховного суду від 06 грудня 2023 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року залишено без змін.
Згідно із частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до підпункту 60.14. пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, яким скасовано, зокрема, і рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 25.03.2019 № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та № 0021564205, які передували виникненню вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 квітня 2020 року №Ф271868-17, набрало законної сили.
Отже, враховуючи те, що заборгованість платника податку, яка виникла на підставі скасованих рішень від 25.03.2019 № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та №0021564205, суд приходить до висновку про неправомірність винесеної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 квітня 2020 року №Ф271868-17, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені сторонами, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 8481,64 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 08 квітня 2020 року №Ф271868-17.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 8481 (вісім тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 64 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 30.05.2025.
Суддя Л.Я. Максименко