02 червня 2025 року м. Ужгород№ 640/9541/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.04.2020 № 0030394209.
Заявлені позовні вимоги аргументовані тим, що позивач припинив підприємницьку діяльність з 31 травня 2019 року, однак відповідач протиправно застосував до нього штрафні санкції за несплату єдиного соціального внеску за період з 10.02.2018 по 27.06.2019 з порушенням встановленої законодавством процедури за відсутності акту перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Однак справа у встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України строки Окружним адміністративним судом міста Києва розглянута не була.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва дана адміністративна справа була передана на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 10.03.2025 дану адміністративну справу прийнято до свого провадження Закарпатським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 замінено первісного відповідача в даній адміністративній справі на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.
12 червня 2020 року відповідач надіслав до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує. Так, зазначає, що станом на 30 квітня 2019 року в інтегрованій картці платника податку по єдиному внеску для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 існувала заборгованість в розмірі 21030,90 грн, яку сплачено 27.06.2019. У зв'язку з наведеним на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» уповноваженою особою було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та пені. При цьому вважає безпідставними посилання позивача на порушення процедури накладення штрафу, оскільки нормами Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування призначення перевірки та складання акту в даному випадку не передбачено.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) у період з 19 квітня 2006 року по 31 травня 2019 року був зареєстрованим фізичною особою-підприємцем.
Відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податку по єдиному внеску для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , станом на 31 травня 2019 року (день припинення підприємницької діяльності) існувала недоїмка в розмірі 21030,90 грн, яку платник податків погасив тільки 27 червня 2019 року.
Вказана обставина позивачем не заперечується.
У зв'язку з погашенням наявної суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску рішенням начальника управління податкових перевірок фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві №0030394209 від 07.04.2020 до ОСОБА_1 було застосовано штраф у сумі 4206,20 грн у розмірі 20% суми недоїмки та нараховано пеню за період з 10.02.2018 по 27.06.2019 у розмірі 7351,14 грн.
Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску згідно норм ст. 4 Закону є, серед інших, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464).
Судом встановлено, що недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску була нарахована ОСОБА_1 як платнику - фізичній особі-підприємцю за період з 10.02.2018 по 31.05.2019.
Питання правильності нарахування єдиного соціального внеску за період з 10.02.2018 по 31.05.2019 позивач не оскаржує, а наявність станом на день припинення підприємницької діяльності заборгованості зі сплати такої недоїмки не заперечує. Більше того, на думку суду, самостійно погасивши таку недоїмку 27 червня 2019 року, ОСОБА_1 визнав свій обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску у розмірі, нарахованому контролюючим органом.
Спір в даній адміністративній справі стосується правомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 10.02.2018 по 27.06.2019.
Оцінюючи таке рішення Головного управління ДПС у м. Києві, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону №2464, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464).
Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною 13 ст. 25 Закону №2464 встановлено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
При цьому, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464).
Вищевказане узгоджується також з положеннями Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція) (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).
Так, зокрема, згідно пп. 2 п. 2 Розділу VII Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.
Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції,- календарний квартал.
Відповідно до п. 5 Розділу VII Інструкції, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені:
- документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду;
- документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи.
Згідно п. 7 Розділу VII Інструкції рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
Інструкцією затверджено також форму рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12), відповідно до якої таке приймається посадовою особою органу доходів і зборів на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 статті 25 Закону №2464. При цьому в такій формі рішення відсутнє посилання на проведення перевірки, на відміну від інших затверджений форм рішення, зокрема, про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (додаток 13), яке приймається за результатами розгляду матеріалів перевірки, якою виявлено певні порушення.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регламентують порядок застосування до платника єдиного соціального внеску штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату такого, суд дійшов висновку, що розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів та не потребує проведення додаткової документальної перевірки та складання акту перевірки, як вважає позивач.
Так, за результатами розгляду даної справи судом не встановлено допущення відповідачем порушень прийняття оскарженого рішення, а ОСОБА_1 в свою чергу про наявність інших підстав для його скасування не заявляє.
Тому оскільки протиправність оскарженої вимоги позивач обґрунтовує виключно порушенням контролюючим органом процедури застосування штрафних санкцій, а саме: не складанням акту перевірки, що було визнано судом безпідставним, суд не вбачає підстав для скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.04.2020 №0030394209.
З огляду на вищенаведене підстави для задоволення позову відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ - 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяР.О. Ващилін