30 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/16300/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.06.2024 за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 в розмірі 39244,10 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути утриману частину пенсії на підставі рішення відповідача про переплату.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком. Із повідомлення відповідача від 07.06.2024 року за №0600-0306-8/71830 позивачці стало відомо про нарахування надмірно виплаченого підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до рішення суду у справі №240/5589/18 в сумі 39244,10 грн. та щомісячне утримання з її пенсії в розмірі 20% від суми пенсії з 01.07.2024 року до повного погашення. ГУ ПФУ в Житомирській області прийнято рішення від 11.06.2024 про нарахування надмірно виплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 та щомісячне утримання з пенсії в розмірі 20% щомісячно від суми пенсії з 01.07.2024 року до повного погашення. Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в результаті перерахунку розмір підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення на виконання рішення суду у справі №240/5589/18 становить з 17.07.2018 - 7446,00 грн., з 01.01.2019 - 8346,00 грн., з 01.01.2020 - 9446,00 грн., з 01.09.2020 - 10000,00 грн., з 01.01.2021 - 12000,00 грн., з 01.12.2021 -13000,00 грн., з 01.10.2022 - 13400,00 грн. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600,00 гривень. Частиною 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. На виконання рішення у справі №240/5589/18 з урахуванням вимоги державного виконавця від 16.04.2024 переглянуто підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», тобто з 01.01.2024 - 3200,00 грн. (1600,00 грн. х2). В результаті проведеного перерахунку пенсії утворилась надміру виплачена сума за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 в сумі 39244,10 грн., яка мала утримуватись в розмірі 20% від суми пенсії щомісячно до повного погашення, починаючи з 01.07.2024.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №240/5589/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 із 17.07.2018 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пансіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На виконання рішення суду у справі №240/5589/18 Головним управлінням з 17.07.2018 було проведено перерахунок з урахуванням підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В подальшому, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 07.06.2024 за №0600-0306-8/71830 повідомлено позивачку, що статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду на рівні 1600,00 гривень. Частиною 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. На виконання рішення у справі №240/5589/18 з урахуванням вимоги державного виконавця від 16.04.2024 переглянуто підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», тобто з 01.01.2024 - 3200,00 грн. (1600,00 грн. х2). В результаті проведеного перерахунку пенсії утворилась надміру виплачена сума за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 в сумі 39244,10 грн., яка буде утримуватись в розмірі 20% від суми пенсії щомісячно до повного погашення, починаючи з 01.07.2024.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення від 11.06.2024 № 20161/03-16 про утримання з позивачки надміру виплачених сум пенсії в розмірі 39244,10 грн.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про утримання коштів, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого прожиткового мінімуму.
Відповідно до статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ) пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно зі статтею 103 Закону № 1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Суд звертає увагу, що механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, врегульований Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695 (далі - Порядок № 6-4).
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надмірно виплачені суми можуть бути утримані із пенсії за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Відповідно до статті 101 Закону № 1788-XI органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Суд зазначає, що пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.
Отже, на пенсіонера може бути покладений обов'язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об'єктивними даними зловживань з його боку, тобто за умови об'єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.
Для цілей застосування статті 50 Закону № 1058-IV зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. При цьому тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.
Передумовою прийняття рішення про утримання надміру сплачених сум пенсії є встановлення органом, що уповноважений призначати пенсії, факту переплати пенсії, яка мала місце у зв'язку із поданням пенсіонером недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.02.2019 у справі № 344/6370/14-а.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що внаслідок проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача утворилась надміру виплачена сума за період з з 01.01.2024 по 30.04.2024 в розмірі 39244,10 грн., яка утримується відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 20 % від суми пенсії щомісячно до повного погашення заборгованості.
Про наявність будь-яких зауважень до наданих позивачем документів, даних щодо зловживання з боку позивача при призначенні/перерахунку пенсії або подання ним недостовірних відомостей відповідачем суду не повідомлено, доказів на підтвердження цього також не надано.
У надісланому на адресу позивача листі від 07.06.2024 та в оскаржуваному рішенні від 11.06.2024 року відповідачем не наведено жодних обґрунтувань щодо наявності умислу позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача від 11.06.2024 щодо проведення щомісячного відрахування 20% пенсії позивачки на погашення переплати пенсії за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, яка утворилась в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №240/5589/18.
Керуючись приписами статті 245 КАС України, беручи до уваги висновок суду щодо протиправності дій відповідача щодо утримання з призначеної позивачу пенсії заявленої суми, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області припинити на підставі оскаржуваного рішення щомісячне утримання в розмірі 20 % з пенсії позивачки надмірно виплачених коштів в сумі 39244,10 грн. та здійснити повернення усіх утриманих на підставі цього рішення коштів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.06.2024 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області припинити щомісячне утримання в розмірі 20% з пенсії ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів в сумі 39244,10 грн. та здійснити повернення усіх утриманих на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.06.2024 з пенсії коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко