(про забезпечення позову)
02 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/14470/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви,
встановив:
ОСОБА_1 , до пред'явлення позову, звернувся до суду із заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Заява вмотивована тим, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.03.2018 у справі №274/735/18 призначено опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 . Так, 19.11.2024 ОСОБА_1 було надано відстрочку на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк 08.02.2025, яку надалі було продовжено на строк до 08.05.2025. 09.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання відстрочки на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", так як він є опікуном особи, що визнана судом недієздатною і потребує постійного догляду. Також ОСОБА_1 долучено документи, що підтверджують зазначені обставини. Проте, повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.05.2025 №2285 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами розгляду його заяви та підтвердних документів щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, протоколом від 20.05.2025 №25 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах. При цьому причиною відмови вказано недійсне рішення суду. Зазначає, що чинне законодавство не містить такого поняття як "недійсне рішення суду". Тобто прийняте рішення суб'єкта владних повноважень прийняте всупереч ст.19 Конституції України. Стверджує, що на час звернення 09.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки (з додатками), підстави для надання відстрочки не відпали, а тому ІНФОРМАЦІЯ_4 був зобов'язаний продовжити відстрочку. Також відмічає, що так як ОСОБА_1 є придатним до військової служби, та станом на день подання даної заяви йому вже вручено, ІНФОРМАЦІЯ_4 повістку на відправку на 05.06.2025, тобто 05.06.2025 ОСОБА_1 буде направлений для проходження військової служби у відповідну військову частину. На думку заявника, в даному випадку, є достатні правові підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам.
Відповідно до частин 1-3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
При цьому, суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Так, обґрунтовуючи заяву, позивач зазначив що має право на відстрочку від призову за мобілізацією, проте відповідач відмовив задоволенні заяви про надання відстрочки та вчиняє дії щодо мобілізації позивача, зокрема надіслав повістку на відправку, відповідно до якої ОСОБА_1 необхідно з'явитись 05.06.2025 до 08:00 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, зокрема, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Отже, у разі призову позивача на військову службу та набуття статусу військовослужбовця, це унеможливить реалізацію його права на відстрочку, у разі встановлення наявності такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер.
В той же час, в разі відмови в задоволенні позовних вимог, ІНФОРМАЦІЯ_5 зможе невідкладно вчинити дії щодо мобілізації ОСОБА_1 .
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії..
Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 02 червня 2025 року.
Суддя В.А. Панкеєва