02 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/8618/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом (з урахуванням уточненого адміністративного позову) до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у відмові зняти арешт коштів боржника, що надходить на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в установі банку: філія Хмельницьке ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 315784 код отримувача 2080508689, у якості пенсії та соціальної допомоги;
- зобов'язати Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з коштів боржника, що надходить на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в установі банку: філія Хмельницьке ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 315784 код отримувача 2080508689, на який здійснюється зарахування пенсії та соціальної допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунку, на який зараховується пенсія та соціальні виплати, а тому просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Також, ухвалою судді від 09.05.2025 витребувано у Малинського відділу ДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ юстиції (м. Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 у термін до 16.05.2025.
21.05.2024 через систему "Електронний суд" представником Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-41-в від 29.04.2025 головуюча суддя Попова Оксана Гнатівна у період з 12 травня по 19 травня 2025 року та з 26 травня по 30 травня перебувала у щорічній відпустці.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що на примусовому виконанні перебуває вимога №Ф-60200-53 від 07.11.2019 видана Головним управлінням ДІС у Житомирській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДІТС у Житомирській області борг в розмірі 32 272,68 грн. 28.02.2020 відкрито виконавче провадження №61414163.
З 19.08.2021 на примусовому виконанні перебуває вимога №Ф-60200-53У від 12.11.2020 видана Головним управлінням ДІС у Житомирській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДІС у Житомирській області борг в розмірі 9 049,48 грн., відповідно, 20.08.2021 відкрито виконавче провадження №66575077.
Як зазначено представником відповідача, з травня 2022 року боржник не здійснює жодних виплат на погашення наявних заборгованостей.
23.09.2022 начальником відділу Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в межах виконавчого провадження за №66575077, винесено постанову про арешт коштів, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
В подальшому, начальником відділу, в межах виконавчого провадження за №61414163, постановою від 13.03.2025 прийнято постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
17.03.2025 позивачка звернулася до відповідача із заявою про зняття арешту з коштів, які є соціальними виплатами, а саме пенсія та субсидія і знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ "Ощадбанк". До заяви долучено довідку АТ "Ощадбанк", виписку по картковому рахунку, довідку про розмір пенсії за 2019-2025 роки, довідку про розмір субсидії.
Однак, листом від 21.03.2025 за №14858/23.6 Малинським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено про порядок зняття арештів з коштів та можливість подачі заяви про визначення поточного рахунку.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо зняття спірного арешту, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою із вимогою про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).
Так, відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно статті 10 Закону №1404-VIII одними із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, а також звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Частинами першою та другою статті 48 Закону №1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
У контексті встановлених обставин, суд зазначає, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до абзацу перший пункту 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, що Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону №1404-VIII).
Відтак, частиною другою статті 48 Закону №1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження №12-28гс20) (пункт 7.13 постанови).
Як встановлено судом, начальником відділу, в межах виконавчого провадження за №61414163, постановою від 13.03.2025 прийнято постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
В подальшому, позивач 17.05.2025 звернулась із заявою до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій фактично повідомила відповідача про те, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в установі банку: філія Хмельницьке ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 315784 код отримувача 2080508689 на який здійснюється зарахування пенсії та соціальної допомоги, на підтвердження чого надала виписку по картковому рахунку.
Суд враховує ту обставину, що рахунок позивача, на який здійснюється нарахування пенсії, не має статусу рахунку зі спеціальним режимом використання, однак кошти, які на нього надходять мають спеціальний статус як такі, звернення стягнення на які заборонено законом відповідно до пункту 10 частини першої статті 73 Закону №1404.
При цьому, суд звертає увагу, що з роздруківки АТ «Ощадбанк» за 2023-2025 роки про рух коштів на картці позивачки (рахунок № НОМЕР_1 ) чітко встановлено про надходження на цю карту за вказаний період тільки соціальна виплата (субсидія) та пенсія.
Також, за даними виконавчого провадження у період з квітня 2020 року по травень 2022 року проведено відрахування у розмірі 20% місячної пенсії позивачки, в межах виконавчого провадження №61414163, що свідчить про те, що на рахунок № НОМЕР_1 здійснювалось зарахування пенсії.
Тобто позивач надав виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є її пенсією, яка розміщена на рахунку призначеному для зарахування пенсії, однак державний виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII арешту з грошових коштів не зняв.
При цьому державний виконавець суду не повідомив та не надав доказів, що на підставі матеріалів виконавчого провадження та повідомлень банку про здійснені банківські операції за зазначеним боржником рахунком було перевірено та встановлено, що зазначені суми не є пенсією. Залишення арешту на кошти, які складають пенсію боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання позивачем будь-яких коштів пенсії, як джерела існування та порушує його права.
Суд звертає увагу, що статтею 18 Закону №1404 передбачено обов'язок виконавців здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому, правом виконавця є:
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на соціальні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов'язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби, оскільки без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404.
Вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №916/73/19, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 17.01.2020 у справі №340/1018/19 та від 10.09.2020 у справі №340/3042/19.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Лисенка, 19, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34829095) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не знятті арешту з рахунку № НОМЕР_1 відкритого у АТ "Ощадбанк" на ім'я ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт коштів боржника від 13.03.2025 по ВП №61414163.
Зобов'язати Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_1 відкритого у АТ "Ощадбанк".
Стягнути з Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
02 червня 2025 р.
02.06.25