Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення без розгляду позовної заяви
02 червня 2025 року Справа №640/11849/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., перевіривши матеріали адміністративної справи №640/11849/22 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, викладену у листі від 08.07.2022 № 14238-13614/Г-02/8-2600/22 про перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням оцінки одного року страхового стажу з 1,35% та коефіцієнту заробітної плати, розрахованого за період з липня 1995 року по червень 2000 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35% з 01.10.2017, коефіцієнту заробітної плати, розрахованого виключно за показниками заробітної плати (доходу) за період з липня 1995 року по червень 2000 року з 01.02.2011, нарахувати та виплати заборгованість з урахуванням виплачених сум, а також нарахувати та виплатити компенсацію у відповідності з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу; позовну заяву залишено без руху; надано позивачу термін протягом п'яти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності підстав його пропуску і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду (окрім шестимісячного періоду, що передує дню звернення до суду).
Згідно відомостей програмного забезпечення “Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду від 08.04.2025 доставлена до електронного кабінету представника позивача (адвокат Мневець Олександр Миколайович) в системі “Електронний суд» 08.04.2025.
Додатково копію ухвали суду від 08.04.2025 надіслано в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку (трекінг відправлення 0601133303700) на адресу позивача, що вказана в позовній заяві.
26.04.2025 від позивача повернувся конверт з вказаним відправленням у зв'язку з його неврученням, із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Отже, з урахуванням положень частини 4 статті 124, частини 11 статті 126 КАС України позивач вважається таким, що повідомлений належним чином про постановлення ухвали суду від 08.04.2025.
Проте, станом на 02.06.2025 позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, що зазначені в ухвалі суду від 08.04.2025, у встановлений судом строк.
Жодних повідомлень щодо причин, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у строк визначений судом, не надходило.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((Заява № 28924/04) 13.01.2011) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», п. п. 28 - 36, Series A № 18)».
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частинами 13-15 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Отже, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою суду від 08.04.2025, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтею 6, 9, 18, 171, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст. 256 КАС України, і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 02.06.2025.
Суддя Т.В.Загацька