Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 червня 2025 року Справа№200/3060/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010), 2) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20551088)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача) та неправильному проведені індексації пенсії;
- зобов'язати відповідача обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку - 1,197, 1.0796, та 1.115, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, та перерахувати пенсію позивачу з урахуванням вказаних показників з моменту призначення пенсії (27.01.2022).
Ухвалою суду від 2 травня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/3060/25 за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 19 травня 2025 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у якості другого відповідача в адміністративній справі № 200/3060/25.
20 травня 2025 року позивачем подана суду уточнена позовна заява, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні ст. 8 ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача) та неправильному проведені індексації пенсії. Зобов'язати відповідача обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку - 1,197, 1.0796, та 1.115, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 10846,37 (за 2021, 2020, 2019) та перерахувати пенсію позивачу з урахуванням показника 1,197 - з 01 березня 2023, з урахуванням показника 1.0796 - з 01 березня 2024 , з урахуванням показника 1.115 - з 01 березня 2025.
Ухвалою від 21 травня 2025 року прийнята до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог в адміністративній справі № 200/3060/25.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що при розрахунку призначеної пенсії не застосувало коефіцієнт 80 відсотків відповіднодо до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» - розмір пенсії позивача складає 14268.66 грн. При розрахунку пенсії відповідачем застосовано наступні показники - 26716.93* 0.51500 (де 26716.93- заробітна плата (дохід), визначена відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; 0.51500- Коефіцієнт стажу). Зважаючи на те, що на момент звернення заявою про призначення пенсії, у позивача наявний підземний стаж за Списком 1 у розмірі 28 років, позивач вважає вказаний розрахунок відповідача необґрунтованим, у зв'язку з незастосуванням коефіцієнту 0.8, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідачі у відзивах проти позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перший відповідач зазначив, що підставою звернення до суду та предметом спору в даній справі є на думку позивача не вірне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року (справа № 200/4740/22) та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року (справа № 200/6802/24), яке виконувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Другий відповідач зазначив, що пенсію ОСОБА_1 призначено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року (справа № 200/4740/22) та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року (справа № 200/6802/24). Зобов'язання щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI в вищезазначених документах відсутнє. Призначення пенсії у розмірі 80 відсотків заробітної плати виключає можливість множення на відповідні коефіцієнти, оскільки індексація заробітку передбачена тільки для загальних умови призначення пенсії згідно ст. 40 Закону № 1058.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
27.01.2022 року позивач звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 20.04.2023 №052530003128 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовляє в призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу за Списком 1.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (справа № 200/4400/23), визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 20.04.2023 №052530003128. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 27.01.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 08.11.2012 по 31.12.2012 в ТзОВ «Донремсервіс», з 02.01.2013 по 20.11.2013 в ТзОВ «ДРС Плюс», з 01.02.2014 по 29.06.2015 в ПрАТ «Укрвуглебуд», з 02.07.2015 по 07.04.2017 в ТзОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», з 06.07.2021 по 09.11.2021 в ТзОВ «Укрвуглездобич», з 12.11.2021 в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», з 26.02.2020 по 30.04.2020 в ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» та із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи 01.02.2014 по 29.06.2015 в ПрАТ «Укрвуглебуд» та з 06.07.2021 по 09.11.2021 в ТзОВ «Укрвуглездобич».
На виконання вказаного рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, повторно розглянуло заяву позивача про призначення пенсії і повторно відмовило, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стужу. Не погоджуючись з повторним рішенням про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №052530003128 від 04.02.2022, позивач звернувся до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року (справа № 200/4740/22), визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 052530003128 від 04.02.2022 про відмову в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 27.01.2022, зарахувавши до пільгового стажу періоди: з 26.05.1995 по 25.07.1995 період навчання в учпункті на роботі в якості учня гірничого робітника з повним робочим днем в шахті, на шахті ім. А.Г. Стаханова;з 09.01.1996 по 18.11.1996 період навчання в учпункті та роботи в якості учня електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті та електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті, на шахті ім. А.Г. Стаханова; з 20.11.1996 по 03.05.1998 період проходження строкової військової служби; 21.07.1998 по 03.05.1999 період роботи гірничим майстром з повним робочим днем у шахті, на шахті ім. А.Г. Стаханова; з 05.03.2008 по 22.09.2012 період роботи гірничим майстром підземним, з повним робочим днем у шахті, учнем гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, ГРОЗ на ТОВ Краснолиманське; з 23.11.2017 по 31.08.2018 період роботи на посаді помічника начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті, на ТОВ Управління Донбасспецстрой;з 01.09.2018 по 27.12.2019 період роботи на посаді помічника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті, на ТОВ Шахтопроходчиське управління Гірник.
На виконання Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року (справа № 200/4740/22), відповідачем повторно (повторно) розглянуто заяву про призначення пенсії та прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії від 08 квітня 2024 року № 052530003128. У оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що пільговий стаж позивача складає 20 років 5 місяців 12 днів.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року, (справа № 200/6802/24) «зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення (27.01.2022), із зарахуванням до пільгового стажу позивача періодів роботи: з 31.08.2017 по 01.09.2017, 16.10.2017 та періоду навчання з 01.09.1992 по 25.05.1995 та з 26.07.1995 по 08.01.1996, з урахуванням кратності, що дає право на зарахування кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення - за 9 місяців та застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з нормами статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до ч.3 ст. 114 Закону 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
16.09.2008 набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI).
Цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до положень статті 1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Нормами статті 8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, абзацом 3 частини 1 якої визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №392/17/17.
Суд зауважує, що статтею 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому, розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17, від 26 травня 2020 року у справі № 205/8712/16-а.
Отже, головною умовою для застосування положень статті 8 Закону № 345-VI до обчислення розміру пенсії є наявність стажу на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Наявність пільгового стажу за Списком № 1 не є предметом спору між сторонами та не заперечується відповідачем. Другий відповідач у відзиві зазначає, що зобов'язання щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI у рішенні суду відсутнє.
Отже, загальний підземний стаж роботи позивача за професіями, що передбачені Списком №1, становить більше 15 років, а отже, на позивача поширюється положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З огляду на викладене, суд доходить висновку щодо протиправності дій другого відповідача, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача), та як наслідок наявність підстав щодо зобов'язання другого відповідача обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки протиправні дії вчинені другим відповідачем, а не першим, щодо першого відповідача суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Щодо позовних вимог позивача про протиправну бездіяльність стосовно неправильного проведення індексації пенсії та зобов'язання відповідача застосувати коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку - 1,197, 1.0796, та 1.115, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 10846,37 (за 2021, 2020, 2019) та перерахувати пенсію позивачу з урахуванням показника 1,197 - з 01 березня 2023, з урахуванням показника 1.0796 - з 01 березня 2024 , з урахуванням показника 1.115 - з 01 березня 2025, суд зазначає, що дані позовні вимоги є передчасними. Такі правовідносини між сторонами виникнуть лише після обчислення пенсію позивачу у відповідності до приписів статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, станом на день розгляду даної справи, у суду відсутній об'єкт для судового захисту в цій частині. Таким чином, в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції, який підлягає стягненню з другого відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010), 2) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не застосування приписів ст. 8 ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20551088) з 27.01.2022 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до приписів статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 грн. 48 коп. (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 копійок.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 2 червня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар