про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5734/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з позовом:
про визнання противоправними дій щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні індексації пенсії за 2019 рік із застосуванням коефіцієнта 1,17 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», та зобов'язання провести ОСОБА_1 з 01 листопада 2024 року перерахунок та виплату індексації пенсії за 2019 рік із застосуванням коефіцієнта 1,17 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром пенсії (вимога 1);
визнання противоправними дій щодо відмови у проведенні індексації пенсії за 2020 рік із застосуванням коефіцієнта 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсі і зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», та зобов'язання провести з 01 листопада 2024 року перерахунок та виплату індексації пенсії за 2020 рік із застосуванням коефіцієнта 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром пенсії (вимога 2);
визнання противоправними дій щодо відмови у проведенні індексації пенсії за 2021 рік із застосуванням коефіцієнта 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», та зобов'язання провести з 01 листопада 2024 року перерахунок та виплату індексації пенсії за 2021 рік із застосуванням коефіцієнта 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром пенсії (вимога 3);
визнання противоправними дій щодо відмови у виплаті в повному обсязі проіндексованої пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з обмеженням її максимальним розміром та зобов'язання провести з 01 березня 2025 року виплату проіндексованої пенсії в повному обсязі за 2025 рік із застосуванням коефіцієнта 1,115 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром пенсії (вимога 4).
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як установлено в частині першій статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, позовна заява подається з метою захисту порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, свобод чи інтересів особи-позивача. При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
За змістом позовної заяви позивач ОСОБА_1 заявив, з-поміж інших, позовну вимогу про визнання противоправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні індексації пенсії за 2019 рік із застосуванням коефіцієнта 1,17 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (вимога 1). Тобто ця позовна вимога стосується захисту прав іншої особи, а не позивача, що не відповідає приписам частини першої, пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України та є недоліками позовної заяви.
Також позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, та які враховується для обчислення пенсії з 01 березня 2019 року, з 01 березня 2020 року, з 01 березня 2021 року у розмірі відповідно 1,17; 1,11 та 1,11 подана з порушенням вимог, встановленим статтею 161 КАС України.
Так згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
При цьому обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд неодноразово зазначав (для прикладу, в постановах від 01 червня 2022 року у справі №640/4086/20, від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19), що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
За змістом позову позивач заявляє про відновлення свого порушеного права відповідачем з 01 листопада 2024 року в частині підвищення пенсії шляхом застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році». При цьому позов подано до суду 27 травня 2025 року.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 сформулювала такі правові висновки щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, про факт ненарахування та невиплати індексації пенсії в розмірі, який позивач вважає неналежним, він мав можливість дізнатися після отримання відповідної пенсійної виплати за березень 2019 року, за березень 2020 року, за березень 2021 року. При цьому отримання листа відповідача від 09 травня 2025 року №6077-4963/В-02/8-0300/25 у відповідь на заяву щодо пенсійного забезпечення не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічним чином застосовано норми права Верховним Судом у постановах від 04 липня 2023 року у справі №320/2938/21, від 21 лютого 2024 року у справі №240/27663/23, від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23 тощо.
У постанові від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23 Верховний Суд у подібних правовідносинах з приводу строку звернення до суду зазначив, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
У наведеній справі Верховний Суд застосував наслідки пропуску строку звернення до суду, встановлені статтею 123 КАС України.
У контексті наведеного, враховуючи триваючий характер спірних правовідносин щодо отримання позивачем пенсійних виплат у розмірі, який він вважає неналежним, відсутнє порушення строку звернення до адміністративного суду за період з 27 листопада 2024 року (шість місяців від дати звернення до суду з позовом 27 травня 2025 року). Тобто, позовні вимоги за період з 01 листопада 2024 року по 26 листопада 2024 року заявлені поза межами шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України.
Позивач не подав заяву про поновлення цього строку, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.
За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, а також відповідно до частини першої статті 123 КАС України позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової її редакції (разом з копією для відповідача), у якій привести у відповідність позовну вимогу 1 до приписів статті 160 КАС України, та в якій при формулюванні позовних вимог 1, 2, 3 врахувати положення частини другої статті 122 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до суду, або ж у разі залишення у позовних вимогах 1, 2, 3 без змін часових меж захисту прав, які позивач вважає порушеними, - подати заяву про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період поза межами шестимісячного строку звернення до суду з позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява в частині позовних вимог буде повернута позивачеві без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк