02 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/466/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА» приватного підприємства «УНІВЕРСАМ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства «АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА» приватного підприємства «УНІВЕРСАМ» до Головного управління ДПС у Волинській області, відповідно до якого просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2024 №0351050902 Головного управління ДПС у Волинській області на суму 28 400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що для провадження господарської діяльності підприємство використовує сушильне обладнання, яке оснащене ємністю для скрапленого газу, що подається в сушильне обладнання. Таке сушильне обладнання знаходиться за адресою: вул. Заводська, 18, смт. Іваничі, Волинська область, де контролюючим органом було проведено фактичну перевірку. Так, згідно норм Податкового кодексу України (п.г пп.14.1.6 ст.14), ємність для зберігання пального в обладнанні не є акцизним складом, а отже підприємству не потрібно було отримувати ліцензію для зберігання скрапленого газу.
Звертає увагу на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №540/4291/20, де зазначено, що діяльність позивача підпадає під визначення «зберігання пального», яка підпадає під вимоги ліцензування відповідно, позивач не мав обов'язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.
У зв'язку з вищевикладеним, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 26.12.2024 №0351050902, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 28400,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Від представника Головного управління ДПС у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відсутність у суб'єкта господарювання мети реалізації пального не звільняє його від обов'язку отримання ліцензії на його зберігання.
Крім того, звертає увагу суду, шо позивач зазначав, що пальне не використовувалось з метою збуту, а застосовувалось у власній господарській діяльності, однак ним не було надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували фактичне використання зазначених обсягів пального у власних виробничих або технологічних процесах.
Відсутність документального підтвердження, зокрема первинних бухгалтерських документів, актів списання, маршрутних листів або інших доказів, які б свідчили про використання пального у господарській діяльності, унеможливлює підтвердження відповідності фактичних операцій в заявленій правовій позиції позивача.
Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.
05.11.2024 Головним управлінням ДПС у Волинській області було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним.
За результатами проведеної перевірки складено акт №03/32156/09-02/31979873 від 15.11.2024, згідно якого встановлено наступне порушення: факт зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, що на думку податкового органу є порушенням ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями та п.1 ст. 28 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2024 №0351050902, яким за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями та п.1 ст. 28 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до позивача застосовано штраф у розмірі 28400,00 грн.
04.12.2024 подано до Головного управління ДПС у Волинській області заперечення до акту перевірки.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 26.12.2024 №0351050902 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95- ВР у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/ або зберігання пального на праві власності або користування.
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;
оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або паливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Отже, підставою для відповідальності за наведеною нормою є сам факт зберігання пального за відсутності передбаченої чинним законодавством ліцензії, або не використання такого пального у своїй господарській діяльності.
За змістом частин сьомої, восьмої, десятої, шістнадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач звертає увагу на те, що для провадження господарської діяльності підприємство використовує сушильне обладнання, яке оснащене ємністю для скрапленого газу, що подається в сушильне обладнання. Таке сушильне обладнання знаходиться за адресою: вул. Заводська, 18, смт. Іваничі, Волинська область, де контролюючим органом було проведено фактичну перевірку.
Обставини, щодо зберігання пального у резервуарі об'ємом 54 м.куб із наявними 15 333,06 літрами скрапленого газу, не є спірними, оскільки не заперечуються позивачем.
Судом встановлено, що ліцензія позивача №03030414202200178 була анульована 01.11.2024 року через несплату чергового платежу, що підтверджується відповідним розпорядженням №254-р.
Таким чином за адресою: вул. Заводська, 18, смт. Іваничі, Волинська область у резервуарі об'ємом 54 м.куб зберігалось пальне із 15 333,06 літрами без наявності діючої ліцензії на право зберігання пального. При цьому, доказів використання вказаного виду пального у власній господарській діяльності позивачем не зазначено.
Отже, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.12.2024 №0351050902 є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин та з урахуванням наведених вище положень законодавства суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер