30 травня 2025 року ЛуцькСправа № 640/11782/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Енергомонтажний поїзд №751» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство “Енергомонтажний поїзд №751» (далі - ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року №286810414 про збільшення грошового зобов'язання з плати за землю на 39183,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік та за висновками акта перевірки від 22 березня 2021 року №22302/Ж5/26-15-04-14-19/01387811 вказана позивачем у податковій декларації від 17 лютого 2021 року №9027820031 сума податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки з врахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:264:0004), зазначеній у витязі з автоматизованої системи Державного земельного кадастру від 08 квітня 2020 року (57352012,62 грн), на 39183,83 грн. На підставі висновків акта камеральної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року №286810414, яким збільшено суму зобов'язань з орендної плати за січень 2021 року на 39183,83 грн.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та при його прийнятті безпідставно не враховано заперечення на акт перевірки. Крім того, контролюючий орган при донарахуванні ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку документально не підтвердив застосований базовий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач зауважив, що за приписами Податкового кодексу України (далі - ПК України) розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Між товариством та Київською міською державною адміністрацією укладений договір від 26 січня 1999 року №66-5-00029 на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, за умовами якого з врахуванням рішенням Господарського суду м. Києва від 24 листопада 2014 року у справі №910/2336/14 річна орендна плата за земельну ділянку становить 3 відсотки від нормативно-грошової оцінки. Рішенням Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва (введено в дію з 01 липня 2015 року рішенням Київської міської ради від 10 грудня 2014 року №565/565). Та 02 серпня 2016 року ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» отримало довідку №Ю-22930/2016 про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:264:0004), відповідно до якої функціональне використання земельної ділянки визначено як змішане: 6896,00 кв.м - землі промисловості; 4420,00 кв.м - землі комерційного використання, а загальна нормативно-грошова оцінка земельної ділянки склала 39319319,59 грн. На підставі вказаної довідки і здійснювався розрахунок плати за землю. Жодних інших довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:264:0004), окрім довідки від 02 серпня 2016 №Ю-22930/2016, як стверджує позивач, він не отримував, зміни цільового призначення та функціонального використання земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 не відбулося, нові рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Києва не приймалися, тож розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку на підставі довідки від 02 серпня 2016 року №Ю-22930/2016 є правомірним.
З наведених підстави підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.107).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.108-110). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що ним проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17 лютого 2021 року №9027820031 ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751». З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 08 квітня 2020 року встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:264:0004) становить 57352012,62 грн, тож орендна плата за січень 2021 року становить: 57352012,62 грн (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) х 3% (ставка податку)/12 = 143380,03 грн/місяць; визначена у податковій декларації від 17 лютого 2021 року №9027820031 сума податкового зобов'язання є нижчою на 39183,83 грн.
Відповідач вважає, що на підставі акта про результати камеральної перевірки від 22 березня 2021 року №22302/Ж5/26-15-04-14-19/01387811 ним правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року №286810414.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Станом на 15 грудня 2022 року - день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) цю адміністративну справу Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року справу прийнято до провадження; розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.127-128).
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встанови такі обставини.
26 січня 1999 між ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» та Київською міською державною адміністрацією укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди №66-5-00029 (а.с.33-35).
За умовами пункту 1.1 договору Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 25 червня 1998 року №1335 надає, а ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,1316 га, у тому числі під промисловими об'єктами 1,1316 га, згідно з планом землекористування.
Як домовлено у пункті 1.2 договору, земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 25 років для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничої бази підприємства на проспекті Визволителів, 13 у Дніпровському районі.
Плата за землю вноситься землекористувачем у розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується (пункт 2.1 договору).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24 листопада 2014 року у справі №910/2336/14 внесено зміни до цього договору і викладено пункт у новій редакції: “Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки» (а.с.36-41).
02 серпня 2016 року позивачу Комунальним підприємством “Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» видано довідку №Ю-22930/2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 (а.с.42).
Як видно з такої довідки, функціональне використання земельної ділянки, про яку йдеться, - землі змішаного використання: 6896,00 кв.м - землі промисловості, 4420,00 кв.м - землі комерційного використання. У цій же довідці вказана загальна нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки 39319319,59 грн (16836836, 51 грн + 22482483,05 грн), а також те, що розмір грошової оцінки розраховано відповідно до рішення Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23.
За поясненням позивача у позовній заяві, із такої нормативної грошової оцінки він визначив суму належної до сплати орендної плати: 39319319,59 грн х 3% х 1,06 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель)/12 місяців = 104196,20 грн в місяць.
У податковій декларації з плати за землю за 2021 рік (а.с.43-46) ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» загальна сума орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 становить 1250354,36 грн (за земельну ділянку площею 0,4420 га - 714942,96 грн, а за земельну ділянку площею 0,6896 га - 535411,40 грн) (а.с.43-47).
Як вбачається з матеріалів справи, 22 березня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік платника орендної плати ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751», за результатами якої складено акт перевірки №22302/Ж5/26-15-04-14-19/01387811 (а.с.48-51).
З акта перевірки слідує, що сума податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначена ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» у звітній податковій декларації з плати за землю за 2021 рік від 17 лютого 2021 року №9027820031, є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки, на 39183,83 грн. Відповідність задекларованої суми орендної плати розміру орендної плати розраховано згідно з витягом від 08 квітня 2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 8000000000:66:264:0004, яка становить 57352012,00 грн.
Акт камеральної перевірки позивач отримав поштою 25 березня 2021 року (а.с.52) та 31 березня 2021 року засобами поштового зв'язку (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення 0101508992670) він надіслав заперечення №31-03/2021 на акт перевірки (а.с.54-63). Листом від 14 квітня 2021 року №6921/І/26-15-04-18 ГУ ДПС у м. Києві повідомило про залишення висновку, викладеного в акті перевірки від 22 березня 2021 року №22302/Ж5/26-15-04-14-19/01387811 без змін (а.с.64-67).
На підставі акта камеральної перевірки від 22 березня 2021 року №22302/Ж5/26-15-04-14-19/01387811 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року №286810414, яким ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 39183,83 грн (а.с.70).
Податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року №286810414 є предметом оскарження у цьому спорі.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Перелік платників плати за землю, об'єкт оподаткування платою за землю, база оподаткування, пільги із сплати плати за землю, ставка плати за землю, податковий період, порядок обчислення плати за землю, порядок обчислення плати за землю в разі набуття права користування земельною ділянкою, порядок сплати плати за землю, строки сплати плати за землю регулюються статтями 269-289 ПК України.
ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» є платником орендної плати за землю, що не є спірним.
Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України надано повноваження контролюючим органам проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
У свою чергу, за визначенням у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом документальної перевірки.
Відповідно до пунктів 76.1, 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік платника орендної плати ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751». Спірним у цій справі є питання правомірності донарахування ГУ ДПС у м. Києві податковим повідомленням-рішенням від 15 квітня 2021 року №286810414 орендної плати на підставі акта камеральної перевірки, яким встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних за 2021 рік, тобто здійснено перевірку повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб.
Водночас суд зауважує, що норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України не передбачають проведення камеральної перевірки правильності (повноти) нарахування зобов'язань з плати за землю у звітних податкових деклараціях, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки. Також відповідачем було використано інформацію з Державного земельного кадастру, в той час як при камеральній перевірці досліджується виключно інформація, наведена в податковій звітності на предмет дотримання методології її оформлення.
У цьому випадку відповідач вийшов за межі предмета камеральної перевірки, адже за наведеного правового регулювання у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків.
Такого ж висновку щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №640/7643/21 за подібних обставин, вказавши, що прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. У наведеній справі податкове повідомлення-рішення про збільшення платнику податків суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб так само було прийняте за результатами камеральної перевірки звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), під час якої використано інформацію з Державного земельного кадастру.
Тож встановлені судом обставини є підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним як такого, що прийняте не в порядку та не у спосіб, передбачені законом.
Крім того, слід зазначити, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший пункту 289.1 статті 289 ПК України).
Відповідно до пункту 289.3 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Статтею 15 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV “Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) установлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування; нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону №1378-IV за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу в рамках виконання положень пункту 286.2 статті 286 ПК України.
Частиною першою статті 23 Закону №1378-IV передбачено, що технічна документація затверджується відповідною сільською, селищною міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Відповідно до вимог статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Рішенням Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (введено в дію з 01 липня 2015 року) у складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджено: 1) схеми економіко-планувального зонування міста Києва; 2) нормативну грошову оцінку земель міста Києва (схеми впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві); 3) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва.
Рішенням Київської міської ради від 10 березня 2016 року №217/217 до рішення Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 внесено зміни до додатку 3 (том I “Складання схем впливу локальних факторів, що характеризують місцезнаходження земельних ділянок міста Києва»).
На виконання вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України ПАТ “Енергомонтажний поїзд №751» у зв'язку із затвердженням нової нормативно-грошової оцінки земель міста Києва було замовлено та отримано довідку про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:66:254:0004) №Ю-22930/2016 від 02 серпня 2016 року (а.с.42), на підставі якої здійснювався розрахунок плати за землю.
Суд звертає увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин вказане рішення Київської міської ради було чинним, нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва не приймалася, що звільняло позивача від необхідності отримання нового витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Лише рішенням Київської міської ради від 08 липня 2021 року №1589/1630 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва (пункт 1); визнано таким, що втратили чинність, рішення Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», від 10 березня 2016 року №217/217 “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» з моменту застосування затвердженої пунктом 1 цього рішення нормативної грошової оцінки земель міста Києва (пункт 3). Установлено, що це рішення застосовується з 01 січня 2023 року (пункт 5).
Натомість відповідач у відзиві на позов вказав, що відповідно до даних Державного земельного кадастру (витяг від 08 квітня 2020 року з технічної документації) нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 становить 57352012,62 грн та розрахована з урахуванням цих даних річна сума орендної плати у 2021 році становить 143380,03 грн.
Витяг з технічної документації від 08 квітня 2020 року про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 із зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 57352012,62 грн відповідач суду не надав (надано лише скрін з автоматизованої системи “ДЗК»).
Водночас суд повторює, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття Київської міською радою на момент виникнення спірних правовідносин рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене, з огляду на встановлені у справі обставини та на підставі аналізу податкового законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям правомірності, а тому позов належить задовольнити.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн, які підтверджуються платіжним дорученням від 23 квітня 2021 року №206 (а.с.11). Документального підтвердження інших судових витрат для їх розподілу матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства “Енергомонтажний поїзд №751» (02660, місто Київ, проспект Визволителів, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 01387811) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15 квітня 2021 року №286810414.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства “Енергомонтажний поїзд №751» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати у сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк