м. Вінниця
02 червня 2025 р. Справа № 120/6117/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Тульчинська окружна прокуратура, Тульчинська міська рада про визнання протиправними та скасування постанов,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" (далі - позивач, ДСРП "ТР" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп") з адміністративним позовом до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, Тульчинський відділ ДВС) про визнання протиправними та скасування постанов.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу були винесені державним виконавцем без врахування всіх обставин, оскільки виконавче провадження № 77038260 було відкрито без достатніх правових підстав, а рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/9/23 було фактично виконане ще до моменту відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою від 20.05.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з особливостями встановленими ст. 287 КАС України. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тульчинську окружну прокуратуру (далі - третя особа 1) та Тульчинську міську раду (далі - третя особа 2) та витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 77038260.
Даною ухвалою також встановлено відповідачу 5-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву, а третім особам строк на подання пояснень.
У встановлений в ухвалі від 20.05.2025 строк відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, витребувані докази не надав, хоча про розгляд справи повідомлявся завчасно та належним чином за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Треті особи також не скористались правом на подання письмових пояснень щодо позовної заяви, хоча про розгляд справи повідомлялись завчасно та належним чином за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Оскільки відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подано, суд вирішує справу за наявними матеріалами згідно ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступне.
З наданих представником позивача пояснень, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи та відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що Господарським судом Вінницької області у справі № 902/9/23 задоволено позов Тульчинської окружної прокуратури в інтересах Тульчинської міської ради про усунення перешкод у користуванні водним об'єктом та земельною ділянкою загальною площею 48,35 га.
Після залишення 05.1-.2023 цього рішення без змін Північно-західним апеляційним господарським судом, позивач добровільно виконав рішення суду та 18.10.2023 підписав із Тульчинською міською радою акт приймання-передачі, відповідно до якого водний об'єкт та земельна ділянка під ним загальною площею 48,35 га, що розташовані на території Тульчинської міської ради, в межах населеного пункту с. Клебань Тульчинського району Вінницької області позивачем були передані Тульчинській міській раді у комунальну власність (а.с. 51).
У подальшому Верховний Суд постановою від 16.01.2024 скасував попередні рішення та передав справу на новий розгляд. За результатами повторного розгляду 06.08.2024 Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову, фактично підтвердивши правомірність користування позивачем земельною ділянкою та водним об'єктом. Відповідно, Тульчинська міська рада мала повернути це майно позивачу в порядку повороту виконання рішення.
Однак, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 рішення Господарського суду Вінницької області було скасоване, а первісний позов прокуратури задоволений повторно.
24.01.2025 Господарський суд Вінницької області, на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024, видав наказ №902/9/23, яким зобов'язано боржника (ДСРП "ТР" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп") усунути перешкоди у здійсненні Тульчинської міської ради права користування та розпорядження водним об'єктом та земельною ділянкою під ним шляхом зобов'язання Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" повернути в комунальну власність Тульчинської міської об'єднаної територіальної громади в особі Тульчинської міської ради водний об'єкт та земельну ділянку під ним загальною площею 48,35 га, що розташовані на території Тульчинської міської ради, в межах населеного пункту с. Клебань Тульчинського району Вінницької області.
30.01.2025 Тульчинським відділом державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №77038260 щодо усунення перешкод у здійсненні Тульчинської міської ради права користування та розпорядження водним об'єктом та земельною ділянкою під ним шляхом зобов'язання Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства «Тульчинський рибцех» ПрАТ «СП «Вінницярибгосп» повернути в комунальну власність Тульчинської міської об'єднаної територіальної громади в особі Тульчинської міської ради водний об'єкт та земельну ділянку під ним загальною площею 48,35 га, що розташована на території Тульчинської міської ради, в межах села Клебань Тульчинського району Вінницької області (раніше Клебанської сільської ради Тульчинського району).
23.04.2025 державним виконавцем Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бакіровою С.С. була винесена постанова про накладення штрафу, у зв'язку із несвоєчасним виконанням боржником наказу Господарського суду Вінницької області №902/9/23 від 24.01.2025, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження. У зв'язку з цим постановлено накласти штраф на користь держави у сумі 32000,00 грн.
Того ж дня, 23.04.2025 державним виконавцем Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бакіровою С.С. була винесена постанова про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з боржника ДСРП «Тульчинський рибцех» ПрАТ «СП «Вінницярибгосп» на користь Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було стягнуто виконавчий збір у розмірі 5100,00 грн.
Представник позивача вважає вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, на її переконання, такі були винесені державним виконавцем без врахування всіх обставин, зокрема без врахування того, що рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/9/23 було фактично виконане ще до моменту відкриття виконавчого провадження, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).
Згідно статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу вимог пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII).
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону № 1404-VIII).
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта статті 27 Закону № 1404-VIII).
За приписами частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 27 вказаного Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
З аналізу наведених правових норм Закону № 1404-VІІІ, що регулює питання виконавчого збору, висновується, що цим Законом не передбачено стягнення виконавчого збору за умови виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
В даному випадку, в матеріалах справи міститься лист-відповідь Тульчинської міської ради від 17.03.2025 за вих. №04-06-829, надана на адвокатський запит представника позивача від 10.03.2025 щодо підтвердження чи спростування підписання між ДСРП "ТР" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" та Тульчинською міською радою акта приймання-передачі щодо передачі водного об'єкту та земельної ділянки під ним загальною площею 48,35 га, що розташовані на території Тульчинської міської ради, в межах населеного пункту с. Клебань, в якому суб'єкт місцевого самоврядування підтвердив складання 18.10.2023 відповідного акта приймання-передачі та долучив копію відповідного документа (а.с. 50).
Так, у вищезазначеному акті сторонами задекларовано, що з метою добровільного виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 05.05.2023 та Постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №902/2/23 ДСРП "ТР" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" передало, а Тульчинська міська рада прийняла з постійного користування - водний об'єкт та земельну ділянку під ним загальною площею 48,35 га, що розташовані на території Тульчинської міської ради, в межах населеного пункту с. Клебань Тульчинського району Вінницької області.
Також, судом враховано те, що відповідна інформація про добровільне виконання ДСРП "ТР" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" рішення та постанови судів господарської юрисдикції у справі №902/9/23, листом від 18.02.2025 була доведена до відома державного виконавця Тульчинського відділу ДВС 21.02.2025 за вх. №1121 (а.с. 23-25).
Отже, на час прийняття спірних постанов, відповідач володів інформацією про те, що водний об'єкт та земельна ділянка під ним загальною площею 48,35 га, що розташовані на території Тульчинської міської ради, в межах населеного пункту с. Клебань Тульчинського району Вінницької області згідно акта приймання-передачі від 18.10.2023 позивач передав Тульчинській міській раді.
Суд відмічає, що подія передачі відповідного Об'єкту Тульчинській міській раді, тобто добровільне виконання рішення суду, передувала прийняттю державним виконавцем Тульчинського відділу ДВС постанови про відкриття виконавчого провадження, а відтак на дані правовідносини поширюється дія положень частини дев'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII, тобто виконавчий збір, в даному випадку, стягненню з боржника не підлягає.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанови Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.04.2025, прийняту у виконавчому провадженні №77038260, про стягнення з Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" виконавчого збору у розмірі 32 000 грн. 00 коп.
Надаючи оцінку правомірності прийнятій відповідачем в межах виконавчого провадження №77038260 постанови від 23.04.2025, якою на Дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" накладено штраф у розмірі 5100,00 грн з підстав невиконання у визначений державним виконавцем строк наказу Господарського суду Вінницької області №902/9/23 від 24.01.2025, то суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і спрямовано на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.
В даному випадку, як вже було встановлено судом вище, матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження того, що земельна ділянка та водний об'єкт під ним загальною площею 48,35 га, що розташовані на території Тульчинської міської ради, в межах населеного пункту с. Клебань Тульчинського району Вінницької області позивачем були передані Тульчинській міській раді добровільно до відкриття виконавчого провадження №77038260, а відтак в відповідача були відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 63 України № 1404-VIII.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.04.2025, прийнята у виконавчому провадженні №77038260, про накладення на Дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" штрафу у розмірі 5100,00 грн., прийнята без врахування всіх обставин, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши основні доводи представника позивача, надані на їх підтвердження докази, враховуючи пасивну поведінку відповідача під час розгляду даної адміністративної справи, яку, з огляду на положення ч. 4 ст. 159 КАС України та наявні в матеріалах справи докази, кваліфіковано як визнання позову, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.04.2025, прийняту у виконавчому провадженні №77038260, про стягнення з Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.04.2025, прийняту у виконавчому провадженні №77038260, про накладення на Дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Тульчинський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство «Тульчинський рибцех» ПрАТ «СП «Вінницярибгосп» (вул. Скалецького, 4, м. Тульчин, Вінницька облатсь, 23600, код ЄДРПОУ 24897147)
Відповідач: Тульчинський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Миколи Леонтовича, 47, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 34826838)
Третя особа 1: Тульчинська окружна прокуратура (вул. Ростислава Покиньчереди, буд. 14, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 02909909)
Третя особа 2: Тульчинська міська рада (вул. Миколи Леонтовича, буд. 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 04051141)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна